Грип

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Грип
Спеціальністьсімейна медицина, пульмонологія, інфекційні хвороби і невідкладна медична допомога[d]
Симптомигарячка, закладеність носа, міалгія, головний біль, перевтома, кашель, нежить, біль за грудиною і озноб[1]
Причиниортоміксовіруси
Метод діагностикифізикальне обстеження, клінічний аналіз крові, вірусна культура і реакція імунофлюоресценції
Препаратиперамівір[2], озельтамівір[3], занамівір і балоксавіру марбоксил
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10J10, J11
МКХ-9487
OMIM614680
DiseasesDB6791
MedlinePlus000080
eMedicinemed/1170 ped/3006
MeSHD007251
CMNS: Influenza у Вікісховищі

Грип — гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). У наш час виявлено більш ніж 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу стає пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу[4].

Вірусологія

Типи вірусу

Вірус грипу, модель Національного інституту охорони здоров'я США

За класифікацією вірусів, вірус грипу відноситься до РНК-вірусів родини ортоміксовірусів (лат. Orthomyxoviridae) та включає три серотипи А, В, С.

Вірус грипу A

Цей рід має лише один вид, вірус грипу A. Дикі водоплавні птахи є природними носіями великої різноманітності грипу А. Іноді віруси передаються на інші види, що може викликати спалахи грипу серед домашньої птиці або спричинити пандемію грипу серед людей.[5] Тип вірусу є найбільш вірулентний та патогенний для людини серед трьох типів грипу і може призвести до серйозніших захворювань. Є декілька різновидностей вірусу грипу А розділених на різні серотипи на основі антитіл до цих вірусів. Серотипи, які були виявлені в людей, впорядковані за кількістю відомих людських смертей під час пандемії, є:

Вірус грипу B

Цей рід має лише один вид, вірус грипу B. Цей вірус майже виключно вражає людей [7] і є менш поширений, ніж вірус грипу A. Тільки деякі тварини, як відомо, уразливі до вірусу грипу B, Ластоногі[8] та Фретки[9]. Цей тип грипу мутує в 2-3 рази повільніше, ніж вірус тип A[10] і, отже, менш генетично різноманітний, тільки з одним серотипом. Як результат, це відсутність антигенної відмінності, ступінь імунітету до грипу B, як правило, набутий в ранньому віці. Тим не менш, грип B мутує таким чином, що є не під силу стійкому імунітету.[11] Це призвело до зниження швидкості антигенних змін, в поєднанні з обмеженим колом потенційних носіїв вірусу, гарантує, що пандемії грипу В не відбудеться.[12]

Вірус грипу C

Цей рід має лише один вид, вірус грипу C, який заражає людей, собак і свиней, іноді викликаючи важкі захворювання і локальні епідемії.[13]Проте, грип C зустрічається рідше, ніж інші види, і зазвичай викликає тільки легке захворювання у дітей.[14][15]

Структура й будова вірусів грипу

Віруси сероварів А і В складають один рід, а серотип С — інший. Кожний серовар має свою антигенну характеристику, яка визначається нуклеопротеїнами (NP) та матричними (M) білковими антигенами. Серовар А включає підтипи, які розрізняються за характеристикою свого гемаглютиніну (H) та нейрамінідази (N). Для вірусів серовару А (рідше В) характерна часта зміна антигенної структури при перебуванні їх у природних умовах. Ці зміни обумовлюють безліч назв підтипів, які включають місце первинної появи, номер та рік виділення, характеристика HN — наприклад A/Moscow/10/99 (H3N2), A/New Caledonia/120/99 (H1N1), B/Hong Kong/330/2001.

Вірус грипу має сферичну форму діаметром 80—120 нм, у центрі знаходяться РНК-фрагменти, заключені у ліпопротеїдну оболонку, на поверхні якої є «шипи», що складаються з гемаглютиніну (H) та з нейрамінідази (N). Антитіла, що виробляються у відповідь на гемаглютинін (H), складають основу імунітету проти певного підтипу збудника грипу.

Віруси паразитують в епітелії слизових оболонок носоглотки та верхніх дихальних шляхів, володіють сильним токсином, що вражає кровоносні судини та капіляри.

Епідеміологія

Палата для хворих на грип під час епідемії іспанського грипу 1918—1919 років, місто Вашингтон
Останні пандемії грипу[16]
Назва пандемії Дата Смертей Підтип грипу
Азійський грип 1889–90 1 млн. H2N2 (імовірно)
Іспанський грип 1918–20 50 млн. H1N1
Азійський грип 1957–58 1.5 to 2 млн. H2N2
Гонконзький грип 1968–69 1 млн. H3N2
Свинячий грип 2009 понад 18 209[17] новий H1N1

Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих впродовж усього періоду прояву симптомів, що в середньому становить 7 діб.

Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; цьому сприяє те, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективними.

Захворювання протікають у вигляді епідемій, що виникають кожні 2-3 роки. Характерна виражена сезонність грипу — зима, початок весни. У 20 сторіччі людство пережило три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них — епідемії іспанського грипу — 1918-го року загинули від 50 до 100 мільйонів людей. Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинули від одного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч смертей щороку, лише в Сполучених Штатах близько 36 тисяч смертей.

В Україні випадки смерті від грипу реєструють лише тоді, коли вірус лабораторно виділяють з патологоанатомічного матеріалу[18]. Наприклад, за епідемічний сезон грипу 2007—2008 років в Україні офіційно зареєстровано всього 3 летальних випадки від грипу. Екстраполяція кількості летальних віпадків у розвинених країнах Заходу на Україну свідчить, що кількість смертей від грипу за час епідемії щороку може складати 2-7 тисяч осіб[19]. Зокрема в середньому щороку від діагнозу ГРВІ, грипу або бронхолегеневої інфекції в Україні помирає від 180 до 200 дітей віком до одного року[20].

Патогенез

Проникнувши у верхні дихальні шляхи, вірус грипу вражає слизову оболонку, розмножуючись в епітеліальних клітинах. Виникає дистрофія клітин циліндричного епітелію, знижується бар'єрна функція слизової оболонки. Вірус грипу та його токсин потрапляють у кров, що спричиняє розвиток загального токсикозу. В органах та тканинах організму токсин вірусу вражає капіляри та дрібні кровоносні судини, а також різні відділи ЦНС та вегетативної нервової системи. Катаральні прояви у дихальних шляхах, ураження нервової системи, розлад циркуляції крові у багатьох органах (головний мозок, легені, серце, наднирники тощо) зумовлюють загальні клінічні симптоми хвороби.

Симптоматика

Основні симптоматичні прояви грипу
Симптоми, що вимагають лікування вдома[4]

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є:

Маючи будь-який з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації[4]

Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів:

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Ускладнення грипу

Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров'я хворого. Середньо-важкі, важкі і гіпертоксичні форми грипу можуть стати причиною серйозних ускладнень. Причинами виникнення ускладнень при грипі можуть бути наступні особливості інфекційного процесу: вірус грипу має виражену капілляротоксичну дію, здатний придушувати імунітет, руйнує тканинні бар'єри, полегшуючи тим самим агресію тканин резидентною флорою.

Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:

Найчастіше летальні наслідки при грипі спостерігаються серед дітей молодше 2 років і людей похилого віку старше 65 років.

Діагностика

При розпізнаванні грипу слід враховувати анамнез, епідеміологічні дані, сезон року, приймати до уваги клінічний перебіг хвороби, короткочасність лихоманкового періоду (2-3, зрідка 4 дні підвищеної температури). У міжсезонний час велике значення для постановки діагнозу мають лабораторні методи дослідження. До них відносять: метод ранньої імунофлюоресцентної експрес-діагностики (збудник визначається у слизу носа та зіва через 3-4 год), методи серологічної діагностики (РЗК та реакція гальмування гемаглютинації) з дослідженням парних сироваток хворих, взяті з інтервалом 5-7 днів.

Неускладнений грип диференціюють від хвороби Брілла, висипного тифу, інфекційного мононуклеозу, лептоспірозу, аденовірусних захворювань, а в окремих випадках — від ранніх проявів черевного тифу.

Лікування

Лікування ГРВІ та грипу — складна проблема, тому його має визначати лікар. Не варто займатись самолікуванням, оскільки це небезпечно. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням[21].

Противірусні препарати

Тривимірна структурна формула озелтамівіру

Для лікування грипу можуть використовуватись тільки лікарські препарати із доведеною активністю проти вірусу грипу, лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання таких медикаментів за призначенням лікаря здатне скоротити період видужання, полегшити перебіг хвороби та запобігти розвитку ускладнень. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє, що проти грипу можуть бути застосовані такі ліки (клас інгібіторів нейрамінідази): озелтамівір (комерційна назва Таміфлю[22]) та занамівір (комерційна назва Реленца[23]). Інгібітори M2 препарати Амантадін (первісно запропонований 1967 року як противірусний засіб, ефективний по відношенню до вірусів грипу типу А2, в подальшому показав ефективність при паркінсонізмі) та Рімантадін (ефективність рімантадіну у профілактиці грипу продемонстрована на тваринах 1965 року[24] і 1968 року в клінічних дослідженнях[25]) розроблені для блокування протонних помп і запобігають проникнення вірусу в клітини[26].

Противірусні препарати здатні полегшити стан хворого і скоротити тривалість процесу видужання. Проте клінічні дані щодо їхньої ефективності та дослідженість переліку небажаного впливу на організм людини достатньо обмежені[27], оскільки ці препарати мають багато побічних дій[28] (в тому числі анафілаксія, синдром Стівенса—Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, аритмії серця, геморагічний коліт[29][30], галюцинації[31] тощо).

Імуноглобуліни. Спеціальні суворо контрольовані дослідження показали, що чітку противірусну і терапевтичну дію при грипі мають лише донорська сироватка і протигрипозний гамма-глобулін, що містять високі титри антитіл. Гамма-глобулін необхідно призначати по можливості в більш ранні терміни внутрішньом'язово: дітям по 0,15-0,2 мл/кг, дорослим по 6 мл. У тих самих дозах можна використовувати нормальний (плацентарний) гамма-глобулін.

Препарати інтерферону. В ряді випадків призначають препарати інтерферона й індукторів інтерферону. До них відносяться такі препарати як ІНГАРОН, Грипферон, Аміксин тощо[32]. Ці речовини мають противірусну й імуностимулюючу дію. Однак деякі фахівці наголошують на побічній дії інтерферонів. Небажані ефекти пов'язані з використанням дуже високих доз інтерферону, що приймаються впродовж тривалого часу, вводяться шляхом ін'єкції і застосовуються для лікування таких серйозних патологій, як наприклад, вірусні гепатити[33]. Найефективніші інтерферони в початковій фазі (перші три дні) захворювання.

Симптоматичне лікування

Застосування заходів симптоматичного лікування та народної медицини (без зловживань!) може позитивно вплинути на перебіг захворювання тільки при призначенні фахової противірусної терапії лікарем (на фото ехінацея пурпурна, препарати на основі якої володіють імуностимулюючою дією)

Препарати, що пом'якшують симптоми, не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого: знижують жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах. Велике розмаїття безрецептурних препаратів «від застуди та грипу», пропонованих практично всіма великими фармацевтичними компаніями, не діють на віруси і не скорочують термін хвороби. Це всілякі комбінації жарознижуючих, відхаркувальних, антигістамінних препаратів, вітамінів, які дещо полегшують стан хворих, але не мають доведеної ефективності проти грипу. Агресивна реклама подібних препаратів зазвичай включає обережні твердження щодо ефективності, наприклад, засіб рекламується не як «препарат від застуди», а як такий, що «використовується при простуді».

За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму. Засоби народної медицини для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму — наприклад, зігріваюче розтирання, споживання цибулі або часника, відварів шипшини чи настоянки ехінацеї пурпурної — неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні, однак зловживати ними також не слід. Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування — аж до постійної відсутності симптомів. Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин — подолати жар можна за допомогою парацетамолу. Під час грипу необхідно пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно[4].

Що не лікує грип

Сам хворий на грип та особи, що за ним доглядають, мають знати, що грип не лікується за допомогою:

  • антибіотиків. Вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу, а може лише ускладнити боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія, бронхіт тощо[4].
  • гомеопатичних препаратів. Немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих[4].
  • імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою[4].
  • засобів народної медицини — лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу — за умов грамотного використання без зловживань ними[4].

Профілактика

Вакцинація проти грипу військових Військово-морських сил США

Традиційним способом попередження захворювання грипом є вакцинація. Вона здійснюється відповідною провідному штаму протигрипозної вакциною і містить, як правило, антигени трьох штамів вірусу грипу, які відбираються на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Запропонована вакцина для профілактики грипу у формі живої, інактивованої, субодиничної вакцини. Вакцинація особливо показана в групах ризику — діти, літні люди, хворі з хронічними захворюваннями серця і легенів, а також лікарі. Важливо знати, що вакцинація здійснюється тоді, коли епідеміологічний прогноз свідчить про доцільність масових заходів (зазвичай, в середині осені). Можливе і друге щеплення в середині зими.

Високі дози інтерферону нерідко викликають неприпустимі побічні реакції і тому їх використання для лікування, і тим паче профілактики ГРВІ та грипу, невиправдане[34]. Для профілактики грипу доведена ефективність тільки невеликих доз інтерферону, що вводяться інтраназально[35].

Решта профілактичних заходів здійснюється індивідуально. Вони спрямовані, насамперед, для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ та ГРЗ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики[21]:

  • повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);
  • загартовування та часте провітрювання приміщень;
  • достатня кількість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання;
  • вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема[21]:

Див. також

Примітки

  1. ↑ Disease Ontology — 2016.
  2. ↑ Inxight: Drugs Database
  3. ↑ https://www.cdc.gov/flu/treatment/whatyoushould.htm
  4. ↑ а б в г д е ж и Грип: що робити? Прес-служба, Міністерство охорони здоров'я України
  5. ↑ Klenk (2008). Avian Influenza: Molecular Mechanisms of Pathogenesis and Host Range. Animal Viruses: Molecular Biology. Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-22-6. {{cite book}}: Недійсний |display-authors=1 (довідка)
  6. ↑ Fouchier, RAM; Schneeberger, PM; Rozendaal, FW; Broekman, JM; Kemink, SA; Munster, V; Kuiken, T; Rimmelzwaan, GF; Schutten, M (2004). Avian influenza A virus (H7N7) associated with human conjunctivitis and a fatal case of acute respiratory distress syndrome (PDF). Proceedings of the National Academy of Sciences. 101 (5): 1356—61. doi:10.1073/pnas.0308352100. PMC 337057. PMID 14745020.
  7. ↑ Hay, A; Gregory V, Douglas A, Lin Y (December 29 2001). The evolution of human influenza viruses. Philos Trans R Soc Lond B Biol Sci. 356 (1416): 1861—70. doi:10.1098/rstb.2001.0999. PMC 1088562. PMID 11779385.
  8. ↑ Osterhaus, A; Rimmelzwaan G, Martina B, Bestebroer T, Fouchier R (2000). Influenza B virus in seals. Science. 288 (5468): 1051—3. doi:10.1126/science.288.5468.1051. PMID 10807575.
  9. ↑ Jakeman KJ, Tisdale M, Russell S, Leone A, Sweet C (August 1994). Efficacy of 2'-deoxy-2'-fluororibosides against influenza A and B viruses in ferrets. Antimicrob. Agents Chemother. 38 (8): 1864—7. PMC 284652. PMID 7986023.
  10. ↑ Nobusawa, E; Sato K (April 2006). Comparison of the mutation rates of human influenza A and B viruses. J Virol. 80 (7): 3675—8. doi:10.1128/JVI.80.7.3675-3678.2006. PMC 1440390. PMID 16537638.
  11. ↑ R, Webster; Bean W, Gorman O, Chambers T, Kawaoka Y (1992). Evolution and ecology of influenza A viruses. Microbiol Rev. 56 (1): 152—79. PMC 372859. PMID 1579108.
  12. ↑ Zambon, M (November 1999). Epidemiology and pathogenesis of influenza (PDF). J Antimicrob Chemother. 44 Suppl B (90002): 3—9. doi:10.1093/jac/44.suppl_2.3. PMID 10877456.
  13. ↑ Matsuzaki, Y; Sugawara K, Mizuta K, Tsuchiya E, Muraki Y, Hongo S, Suzuki H, Nakamura K (2002). Antigenic and genetic characterization of influenza C viruses which caused two outbreaks in Yamagata City, Japan, in 1996 and 1998. J Clin Microbiol. 40 (2): 422—9. doi:10.1128/JCM.40.2.422-429.2002. PMC 153379. PMID 11825952.
  14. ↑ Matsuzaki, Y; Katsushima N, Nagai Y, Shoji M, Itagaki T, Sakamoto M, Kitaoka S, Mizuta K, Nishimura H (1 May 2006). Clinical features of influenza C virus infection in children. J Infect Dis. 193 (9): 1229—35. doi:10.1086/502973. PMID 16586359.
  15. ↑ Katagiri, S; Ohizumi A, Homma M (July 1983). An outbreak of type C influenza in a children's home. J Infect Dis. 148 (1): 51—6. doi:10.1093/infdis/148.1.51. PMID 6309999.
  16. ↑ Hilleman M (19 Aug 2002). Realities and enigmas of human viral influenza: pathogenesis, epidemiology and control. Vaccine. 20 (25–26): 3068—87. doi:10.1016/S0264-410X(02)00254-2. PMID 12163258.
  17. ↑ Pandemic (H1N1) 2009 - update 106, 25 June 2010
  18. ↑ На думку медиків, у другій половині березня українцям слід остерігатися нового епідемічного спалаху грипу, 3 березня 2008, Радіо Маяк
  19. ↑ Міроненко Алла Петрівна. Особливості епідемічного процесу грипу в Україні та удосконалення епідеміологічного нагляду : Дис. д-ра наук: 14.02.02 - 2009.
  20. ↑ Скільки дітей щороку в Україні помирає від грипу? health.unian.net
  21. ↑ а б в Пам'ятка з профілактики грипу та інших гострих респіраторних інфекцій (ГРІ), Міністерство охорони здоров'я України
  22. ↑ ТАМІФЛЮ, Лікування вірусного грипу у дорослих і дітей віком понад 12 років, Нормативно-директивні документи МОЗ України - mozdocs.kiev.ua
  23. ↑ РЕЛЕНЦА, Для лікування та профілактики грипу типів А і В у дорослих і дітей від 5 років і старших, Нормативно-директивні документи МОЗ України - mozdocs.kiev.ua
  24. ↑ Tsunada A, Maasab HF, Cochran KW, Eveland WC. Antiviral activity of alpha-methyl-l-adamantane methylamine hydrochloride. Antimicrobial Agents and Chemotherapy, 553, 1965.
  25. ↑ Dawkins AT Jr, Gallager LR, Togo Y, Hornick RB, Harris BA. Studies on Induced Influenza in Man. JAMA 203:1089, 1968.
  26. ↑ Stephenson, I; Nicholson K (1999). Chemotherapeutic control of influenza. J Antimicrob Chemother. 44 (1): 6—10. PMID 10459804.
  27. ↑ Письмо Федеральной службы по надзору в сфере защиты прав потребителей и благополучия человека (США) № 01/5583-9-23 от 26.04.2009 «О направлении материалов по мерам безопасности работы с возбудителем гриппа свиней и больными»
  28. ↑ Львівський медуніверситет: "Таміфлю" має важкі побічні ефекти, 4 листопада 2010, tsn.ua
  29. ↑ Roche Laboratories, Inc. Tamiflu product information. Last updated August 2008. (Accessed on 15 May 2009 at http://www.rocheusa.com/products/tamiflu/pi.pdf) — prescribing information document from Roche.
  30. ↑ Rossi S, editor. Australian Medicines Handbook 2006. Adelaide: Australian Medicines Handbook; 2006.
  31. ↑ Parry, Richard Lloyd (21 березня 2007). Japan issues Tamiflu warning after child deaths. The Times. London. Процитовано 5 травня 2009.
  32. ↑ О гриппе, НИИ гриппа РФ
  33. ↑ Широкова Е.Н. Клиническая фармакология. Применение интерферона в лечении хронического вирусного гепатита C. — 1998. — Т. 6, № 19.
  34. ↑ Pathobiologics International, pathobiologics.org
  35. ↑ Роль препарата ГРИППФЕРОН® в лечении и профилактике гриппа

Література

Грип
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Медицина»
wikt: Означення у Вікісловнику?
CMNS: Грип у Вікісховищі?
  • А. П. Казанцев, В. С. Матковский. Справочник по инфекционным болезням. — М. : Медицина, 1979. — С. 46-50.
  • Смородинцев А. А. и Коровин А. А., Грипп, Л., 1961;
  • Эпштейн Ф. Г., Грипп и гриппоподобные заболевания, М., 1963;
  • Карпухин Г. И. Профилактика и лечение гриппа, Л., 1985;
  • Карпухин Г. И. Грипп. Л., 1986;
  • Руководство по инфекционным и паразитарным болезням, под ред. В. И. Покровского и К. М. Лобана, с. 306, М., 1986.

Посилання

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link FA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грип&oldid=13019891