Катрин Якобсдоттір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це ісландське ім'я, де Катрин особове ім'я, а Якобсдоттір по батькові.
Катрин Якобсдоттір
Катрин Якобсдоттір
Flag of Iceland (state).svg 28-ма Прем'єр-міністр Ісландії Coat of arms of Iceland.svg
30 листопада 2017 — нині на посаді
Президент Гвюдні Йоуганнессон
Попередник Б'ярні Бенедиктссон
Flag of Iceland (state).svg Міністр освіти, науки і культури Ісландії
2 лютого 2009 — 23 травня 2013
Попередник Катрін Ґуннарсдоттір
Наступник Іллуґі Ґуннарсон
Голова Ліво-зеленого руху
24 лютого 2013 — нині на посаді
Попередник Стайнґрімур Йоган Сіґфусон
Народився 1 лютого 1976(1976-02-01) (44 роки)
Рейк'явік, Ісландія
Громадянство Ісландія Ісландія
Освіта Університет Ісландії
Політична партія Ліво-зелений рух
Чоловік Ґуннар Йорн Сіґвальдасон
Діти троє синів
Професія філолог, політик

Катрин Якобсдоттір (ісл. Katrín Jakobsdóttir, вимова [ˈkʰaːtʰrin ˈjaːkʰɔpstouhtɪr]; нар. 1 лютого 1976, Рейк'явік) — ісландська політична діячка лівого спрямування. Прем'єр-міністерка Ісландії від 30 листопада 2017 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Походить з родини ісландської інтелігенції, що надала країні декількох відомих літераторів, вчених, інженерів і політиків. Закінчила Університет Ісландії в 1999 році зі ступенем бакалавра ісландської та французької мови. Захистила магістерську дисертацію з ісландської літератури, присвячену творчості популярного ісландського автора детективів Арнальдура Індрідасона, в тому ж університеті в 2004 році.

Працювала на півставки як мовна консультантка в інформаційній агенції каналу суспільного мовлення RÚV в 1999–2003 роках. Потім підробляла як журналістка-фрілансерка на телебаченні та в різних друкованих ЗМІ у 2004–2006 роках, а також була інструкторкою з безперервної освіти в 2004–2007 роках. Працювала в редакції видавництва «Едда» та журналі JPV (2005–2006).

Катрин Якобсдоттір на сесії Північної ради у Копенгагені, 2011 рік.

Викладачка в Університеті Ісландії, університеті та коледжі Рейк'явіка (2006–2007).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Брала активну участь у студентській, а потім муніципальній політиці, як помічниця члена міської ради Рейк'явіку.

Членкиня Альтингу від Північного виборчого округу Рейк'явіка з 2007 року.

Брала участь у діяльності партії «Ліво-зелений рух» з моменту її заснування в 1999 році, в 2003 році була заступницею голови партії. 2007 року була вперше обрана до парламенту, з 2 лютого 2009 року по 23 травня 2013 року очолювала міністерство освіти, науки і культури та міністерство з питань співробітництва з країнами Північної Європи. В 2013 році, після поразки «Ліво-зеленого руху» на виборах, була обрана головою партії.[1][2]

Опитування громадської думки показали, що у Катрин Якобсдоттір найвищий рейтинг довіри серед усіх ісландських політиків станом на весну 2016 року (59,2%).[3] Привела свою партію до першого в її історії другого місця на парламентських виборах 2016 року. У листопаді 2017 року, після чергових виборів, отримала мандат на створення нового уряду.[4]

Після кількох тижнів переговорів партія завершила переговори про коаліцію з партією Незалежності поточного прем'єр-міністра Б'ярні Бенедиктссона, яка має найбільше місць в парламенті, а також з Прогресивною партією.[5] 30 листопада 2017 року Катрин Якобсдоттір очолила уряд.[6][7]

Займає екосоціалістичні та феміністичні позиції; прихильниця лібералізації міграційного законодавства та декриміналізації легких наркотиків; виступає проти приєднання Ісландії до Євросоюзу, оскільки вважає, що політика ЄС зосереджена на принципах вільного ринку і в ній занадто багато від глобального капіталізму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Денис Пилаш. Левые на краю света. Часть 2: Исландия // Спільне. — 12 січня 2018
  2. Katrín Jakobsdóttir. Secretariat of Althingi. Процитовано 31 January 2009. 
  3. Katrín Jakobsdóttir of Left Green Movement most trusted Icelandic politician. Iceland Monitor (is). 6 квітня 2016. 
  4. Jakobsdóttir summoned to Iceland's President (en). icelandmonitor.mbl.is. 2 listopada 2017. Процитовано 2017-11-03. 
  5. Iceland's New Government Signs Coalition Agreement. icelandreview.com (en). 30 листопада 2017. Процитовано 2017-11-30. 
  6. Katrín Jakobsdóttir Becomes Prime Minister of Iceland. icelandreview.com (en). 30 листопада 2017. Процитовано 2017-11-30. 
  7. Five Women, Six Men in New Cabinet. icelandreview.com (en). 30 листопада 2017. Процитовано 2017-11-30. 

Посилання[ред. | ред. код]