Море Ведделла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Море Ведделла
Antarctica relief location map ua.jpg

Антарктичні моря Південного океану
75° пд. ш. 45° зх. д. / 75° пд. ш. 45° зх. д. / -75; -45
Розташування Південний океан
(атлантичний сектор)
Площа 2 920 тис. км²
Найбільша глибина 6820 м
Середня глибина 3000 м
Прозорість до 78 м
CS: Море Ведделла у Вікісховищі
Світлина з супутника

Море Ведделла (до 1900 року море Георга IV, англ. Weddell Sea) — окраїнне море біля берегів Антарктиди, частина атлантичного сектора Південного океану. Врізається до 2 тисяч км між Західної і Східною Антарктидою; 2,9 млн км², (бл. 570 тис. км² — під шельфовими льодовиками: Ронне, Фільхнера, Ларсена); найбільша глибина 6 820 м; наукова станція Бельграно II (Аргентина); море відкрив британський капітан Джеймс Ведделл у 1823 р. Водяться кити та тюлені.

За назвою моря названо мінерал Веделіт.

Клімат[ред.ред. код]

Прилегла до узбережжя Антарктиди акваторія моря лежить в антарктичному кліматичному поясі, відкриті північні частини моря — в субантарктичному, північно-західна частина поблизу Антарктичного півострова — в помірному кліматичному поясі[1]. Над південною акваторією моря цілий рік переважає полярна повітряна маса. Сильні катабатичні вітри. Льодовий покрив цілорічний. Низькі температури повітря цілий рік. Атмосферних опадів випадає недостатньо. Літо холодне, зима порівняно м'яка[2]. Над північною відкритою частиною моря взимку дмуть вітри з континенту, що висушують і заморожують усе навкруги; влітку морські прохолодні західні вітри розганяють морську кригу, погіршують погоду[2]. Поблизу узбережжя Антарктичного півострова панують помірні повітряні маси, переважають західні вітри. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження достатнє, циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми. Відносно тепла зима з нестійкою погодою і сильними західними вітрами. Прохолодне літо з більш спокійною погодою, ніж взимку[2].

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія моря відноситься до морського екорегіону Море Веддела, а у північне узбережжя Антарктичного півострова до власного екорегіону південноокеанічної зоогеографічної провінції[3]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до антарктичної циркумполярної області антарктичної зони[4].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. а б в (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання[ред.ред. код]