Наталь (провінція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталь
Герб
Дата створення / заснування 31 травня 1910
Країна  ПАР і  Південно-Африканський Союз
Столиця Пітермаріцбург
Кількість населення 2 430 753 осіб[1]
Валюта Ранд
Замінений на Квазулу-Наталь
На заміну Наталь
Мова комунікації англійська і африкаанс
Час/дата припинення існування 27 квітня 1994
Площа 91 610 км²
Мапа розташування
Мапа
CMNS: Наталь у Вікісховищі

Координати: 29° пд. ш. 30° сх. д. / 29° пд. ш. 30° сх. д. / -29; 30

Провінція Наталь (англ. Province of Natal, афр. Natalprovinsie), зазвичай зветься Наталь — провінція Південної Африки з травня 1910 року до травня 1994 року. Її столицею був Пітермаріцбург. У цей період сільські райони, населені чорним африканським населенням Наталю, були організовані в бантустан Квазулу, який поступово відділявся від провінції, ставши у 1981 році частково автономним. Більшість білого населення складали англомовні особи британського походження, що призвело до того, що Наталь став єдиною провінцією, яка проголосувала «проти» створенню республіки на референдумі 1960 року через дуже сильну монархічну, пробританську Співдружність націй і антисепаратистські настрої.[2] У другій половині 1980-х років Наталь перебував у стані конфлікту між Партією свободи Інката та Африканським національним конгресом, причому насильство вщухло незабаром після перших нерасових виборів у 1994 році.[3][4]

У 1994 році бантустан Квазулу було знову включено до території Наталу, а провінція була перейменована як Квазулу-Наталь.

Райони в 1991 році[ред. | ред. код]

Райони провінції та населення на момент перепису 1991 року.[5]

  • Маунт-Керрі (головне місто Кокстад): 41,564
  • Альфред (головне місто Гардінг): 8794
  • Порт-Шепстоун: 67 239
  • Умзінто: 46 919
  • Іксопо: 22 626
  • Полела: 4,364
  • Андерберг: 9 584
  • Імпендле: 2,815
  • Річмонд: 23 476
  • Кемпердаун: 36 315
  • Пітермаріцбург: 228 549
  • Лайонс-Рівер: 43 060
  • Нью-Гановер: 38 207
  • Муї-Рівер: 25 061
  • Есткорт: 49 493
  • Вінен: 12 485
  • Бергвіль: 22 552
  • Умвоті (головне місто Грейтаун): 41 160
  • Кранскоп: 7 565
  • Дурбан: 473 826
  • Інанда (головне місто Верулам): 299 379
  • Пайнтаун: 184 216
  • Чатсворт: 179 957
  • Кліп-рівер: 64 782
  • Ґленко: 17 265
  • Данді: 31 613
  • Даннгаузер: 14 154
  • Ньюкасл: 53 584
  • Утрехт: 27 798
  • Полпітерсбург: 21 072
  • Вригейд: 85,518
  • Нготше: 26 382
  • Ловер-Туґела (головне місто Штангер): 96 702
  • Мтунзіні: 18 455
  • Ешоу: 13 355
  • Мтоньянені (головне місто Мелмот): 10 577
  • Бабананго: 3 069
  • Ловер-Умфолозі (головне місто Емпангені): 56 082
  • Глабіса: 18,211
  • Убомбо (головне місто Джозіні): 2929

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://web.archive.org/web/20160619202856/http://interactive.statssa.gov.za:8282/webview/
  2. Ingalls, Leonard (11 травня 1961). Resentment Grows in Natal. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.
  3. Wren, Christopher S. (19 жовтня 1990). De Klerk Lifts Emergency Rule in Natal Province. The New York Times. Процитовано 25 липня 2012.
  4. Taylor, Rupert. «Justice denied: political violence in Kwazulu‐Natal after 1994.» African Affairs 101, no. 405 (2002): 473—508.
  5. Census > 1991 > RSA > Variable Description > Person file > District code. Statistics South Africa - Nesstar WebView. Архів оригіналу за 19 June 2016. Процитовано 18 серпня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

 Hillier, Alfred Peter; Cana, Frank Richardson (1911). Natal . // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 19. с. 252—265. (англ.)