Координати: 49°31′16″ пн. ш. 31°26′23″ сх. д. / 49.52111° пн. ш. 31.43972° сх. д. / 49.52111; 31.43972
Очікує на перевірку

Сахнівка (Черкаський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сахнівка (Корсунь-Шевченківський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сахнівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський район
Тер. громада Набутівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71080310110058305
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване До 1169 р.
Населення 1479
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 19424
Телефонний код +380 4735
Географічні дані
Географічні координати 49°31′16″ пн. ш. 31°26′23″ сх. д. / 49.52111° пн. ш. 31.43972° сх. д. / 49.52111; 31.43972
Середня висота
над рівнем моря
90 м
Місцева влада
Адреса ради с. Набутів
Карта
Сахнівка. Карта розташування: Україна
Сахнівка
Сахнівка
Сахнівка. Карта розташування: Черкаська область
Сахнівка
Сахнівка
Мапа
Мапа
Йоган Генріх Мюнц. Бургомістр Сахнівки. 1782 рік

Сахні́вка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Набутівській сільській громаді. У селі мешкає 1479 людей.

Назва

[ред. | ред. код]

У минулому називалося — «Осетрів», потім «Сахнів міст».

Історія

[ред. | ред. код]

В часи України-Русі на місці Сахнівки було городище Осетрів. Це був значний порт на Росі, до якого прибували кораблі з Дніпра. У 1169 р. після погрому Києва військами володимиро-суздальського князя Андрєя Боголюбського велика княжна Агнеса, дочка польського короля Болеслава, відправила свої коштовності до Осетрова, де на Дівочій Горі був княжий замок. Там їх і сховали в землі. Забрати коштовності вона не змогла, оскільки зрадили торки і захопили Осетрів. У середині ХІІІ ст. Осетрів було зруйноване монголо-татарами. В часи Великого князівства Литовського згідно опису Канівського замку Осетрів вже був уходом і тут існували боброві гони. У 1605 р. корсунський староста Ян Данилович дозволив шляхтичу Павловичу відновити Осетрів. У 1640-х рр. Осетрів почали називати Сахнівкою. Ця назва закріпилася в наступному десятилітті.

Під час Національно-визвольної війни за реєстром 1649 р. в Сахнівці знаходилася Гарасименкова сотня у якій було приписано 250 козаків. У першій половині січня 1654 року для приведення до присяги московському царю у місто Сахнівка, був посланий князь Федір Барятинський[1]. Тут присягу склали: 1 сотник, 1 сотенний отаман, 1 сотенний осавул, 150 козаків, 19 міщан[2].

Поблизу села Сахнівки у ХХ ст. відкриті різновікові Сахнівські поселення, а також знайдений Сахнівський скарб. 21 лютого 1792 р. село отримало від польського короля Станіслава Августа Понятовського статус містечка на магдебурзькому праві і герб: «два осетри, навхрест покладені, на пам'ять, що село початково Осетровом звалося».

Освіта

[ред. | ред. код]

В селі діє авторська школа відомого педагога Олександра Захаренка.

Пам'ятки природи

[ред. | ред. код]
Гора «Пастушка»

Відомі люди

[ред. | ред. код]

В селі народився Томенко Володимир Іванович (19101983) — повний кавалер ордена Слави.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]


  1. Акты относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи. Т. X. С.-Петербургъ. Тип. бр. Пантелеевыхъ. 1978. С. 239—240(рос. дореф.)
  2. Акты относящіеся къ исторіи Южной и Западной Россіи. Т. X. С.-Петербургъ. Тип. бр. Пантелеевыхъ. 1978. С. 296(рос. дореф.)