Сороки (Чортківський район)
| село Сороки | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070350075964 |
| Облікова картка | Сороки |
| Основні дані | |
| Населення | 1 248 |
| Територія | 3.340 км² |
| Густота населення | 373.65 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48440 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°0′29″ пн. ш. 25°22′23″ сх. д. / 49.00806° пн. ш. 25.37306° сх. д. |
| Водойми | Стрипа |
| Відстань до районного центру |
7 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Роговський Михайло Іванович |
| Карта | |
  Сороки | |
 Сороки | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сороки́ — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Розташоване на річці Стрипа, в центрі району. Центр колишньої сільради. 1921—1939 роки поблизу Сорік (Сороків) був хутір Кольонія. Голова сільської ради Роговський Михайло. Населення — 1285 осіб (2007 р.).
Перша відома писемна згадка — 1457 р.[1]
Єжи Войцех Бучацький-Творовський у 1611 р. продав різні маєтності Гольському,[2] так власником чи посідачем села став Станіслав Ґольський, який набув маєтність від представника роду Бучацьких-Творовських гербу Пилява.[3]
Власником маєтку в селі був дідич Бучача граф, ксьондз-канонік Каєтан Потоцький, який перед своє смертю в заповіті записав його братові, ксьондзові-канонік Павелові.[4]
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Рідна школа» та інші, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[5].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[6].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610190, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 914 виборців, явка 55,47%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 35,25%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 30,89%, за «Європейську Солідарність» — 9,11%.[7] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 31,36%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,72%, за Романа Василіцького (Об'єднання «Самопоміч») — 17,75%[8].
У селі функціонують:
- дошкілький навчальний заклад "Ластівочка",
- ЗОШ 1-2 ступенів,
- сільський клуб,
- бібліотека,
- ФАП,
- відділення зв'язку,
- 2 торгових заклади.
- Носковський Зенон ініціював встановлення пам'ятного дерев'яного хреста Адамові Коцку в селі.[9]
- церква святої Параскеви Терновської (1887 р., реконструйована 2000 р.)
- капличка
- символічна могила Борцям за волю України (1991 р.)
- символічна могила на місці загибелі вояка УПА П. Худика
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1980 р.)
- липи, посаджені на честь скасування панщини в Австрійській імперії 1848 р.
- громадський діяч, дириґент Василь Василик[10]
- вчений-економіст, соціолог, історик Михайло Василик[11]
- вчений-фінансист Остап Василик[12]
- громадський діяч, меценат Дмитро Василик-Васильченко[13]
- громадський діяч у США Михайло Витягловський[14]
- скульптор Михайло Витягловський[15]
- лікар, спортовець, громадський діяч Носковський Роман Володиславович[16]
- лікар, громадська діячка Галина Гірняк з Носковських[17]
- маляр, мистецтвознавець, педагог, культурно-мистецький діяч Володимир Ласовський (1907—1975)[18]
- релігійний і громадський діяч отець Володислав Носковський[19]
- військовик, суддя, адвокат, громадський діяч доктор Зенон Носковський.
- живописець, сценографіст, член НСХУ Володимир Якубовський[20]
- композитор, співак, діяч культури — Ігор Якубовський[21]
- український громадський діяч Боцюрків Іларіон (помер у селі)
- громадська діячка Ольга Носковська з Свистунів.[22]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie — T. 12. — S. 247. — № 2794]. (лат.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 222. (пол.)
- ↑ Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — T. 6. — S. 194. (пол.)
- ↑ Barącz S. [1]Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — S. 77. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Сороки // Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 656.
- ↑ Мельничук Б. Василик Василь // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 224. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Василик М. (ЕСУ), Яворський Г. Василик Михайло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 224. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Гаврильцьо І. Василик Остап Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 224-225. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Весна Х. Василик-Васильченко Дмитро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 225-226. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 755.
- ↑ Удіна Т. Витягловський Михайло Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 264. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Ганіткевич Я., Івахів Г., Пундій П. Носковський Роман Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 418. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Мельничук Б., Чубата Д. Носковська-Гірняк Галина Володиславівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 645-646. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 321—322. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Мельничук Б. Носковський Володислав Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 646. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Мельничук Б., Щербак Л. Якубовський Ігор Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 685—686. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Мельничук Б., Щербак Л. Якубовський Ігор Петрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 686. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Гриневич Я. Отець Володислав Носковський і його родина // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 374.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Мельничук Б., Уніят В., Шмигельський В. Сороки // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 653—654. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Уніят В, Шмигельський В. Сороки // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 316. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Soroki (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 84. (пол.) — S. 84. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |