Теорія палеолітичної безперервності: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 6: Рядок 6:


== Основні положення ==
== Основні положення ==
В рамках гіпотези критикуються домінуючі альтернативи: [[курганна гіпотеза]], висунута [[Ґімбутас Марія|Марією Гімбутас]], та [[анатолійська гіпотеза]], запропонована [[Колін Ренфрю|Коліном Ренфрю]]. Обидві конкуруючі гіпотези припускають широкомасштабне переселення індоєвропейців на територію Європи (в першому випадку, через військовий напад в мідному віці, у другому — мирним шляхом через поширення землеробства в добу неоліту). Маріо Аліна не знаходить археологічних чи інших свідчень, що дозволяють зробити висновок про значні міграції до Європи в цей період і тим самим має на увазі неспроможність пропонованих теорій. У відсутності доказів у інших гіпотез Аліна вважає, що вік праіндоєвропейської мови повинен бути збільшений. На його думку, це мова могла виникнути і розвиватися безпосередньо на території Європи в зв'язку з консервативністю і тривалістю лінгвістичних процесів. Таким чином, передбачається, що корінне населення Європи вже в пізньому палеоліті (відразу після відступу льодовика) було праіндоєвропейське (як мінімум в лінгвістичному сенсі).
В рамках гіпотези критикуються домінуючі альтернативи: [[курганна гіпотеза]], висунута [[Ґімбутас Марія|Марією Гімбутас]], та [[анатолійська гіпотеза]], запропонована [[Колін Ренфрю|Коліном Ренфрю]]. Обидві конкуруючі гіпотези припускають широкомасштабне переселення індоєвропейців на територію Європи (в першому випадку, через військовий напад в мідному віці, у другому — мирним шляхом через поширення землеробства в добу неоліту). Маріо Аліней не знаходить археологічних чи інших свідчень, що дозволяють зробити висновок про значні міграції до Європи в цей період і тим самим має на увазі неспроможність пропонованих теорій. У відсутності доказів у інших гіпотез Аліней вважає, що вік праіндоєвропейської мови повинен бути збільшений. На його думку, ця мова могла виникнути і розвиватися безпосередньо на території Європи в зв'язку з консервативністю і тривалістю лінгвістичних процесів. Таким чином, передбачається, що корінне населення Європи вже в пізньому палеоліті (відразу після відступу льодовика) було праіндоєвропейське (як мінімум в лінгвістичному сенсі).


== Література ==
== Література ==

Версія за 18:13, 27 квітня 2017

Частина серії статей на тему:
Індоєвропейці
Міграції індоєвропейців
Категорія Категорія Лінгвістика Портал

Теорія палеолітичної безперервності (англ. Paleolithic Continuity Theory, італ. La teoria della continuità) (з 2010 року розробниками використовується також назва парадигма палеолітичної безперервності) — гіпотеза, згідно з якою праіндоєвропейська мова сформувалася у пізньому палеоліті, що на кілька тисячоліть раніше, ніж передбачається іншими гіпотезами (мідний вік або неоліт).

Теорія сформувалася у 1990-х роках, коли кілька істориків, археологів і лінгвістів незалежно один від одного запропонували подібні теорії про походження індоєвропейської мови. Надалі, прихильники гіпотези сформували робочу групу з розвитку теорії палеолітичної безперервності. Одними з основних розробників та популяризаторів теорії є італійський лінгвіст Маріо Аліней і бельгійський історик Марсель Отте.

Основні положення

В рамках гіпотези критикуються домінуючі альтернативи: курганна гіпотеза, висунута Марією Гімбутас, та анатолійська гіпотеза, запропонована Коліном Ренфрю. Обидві конкуруючі гіпотези припускають широкомасштабне переселення індоєвропейців на територію Європи (в першому випадку, через військовий напад в мідному віці, у другому — мирним шляхом через поширення землеробства в добу неоліту). Маріо Аліней не знаходить археологічних чи інших свідчень, що дозволяють зробити висновок про значні міграції до Європи в цей період і тим самим має на увазі неспроможність пропонованих теорій. У відсутності доказів у інших гіпотез Аліней вважає, що вік праіндоєвропейської мови повинен бути збільшений. На його думку, ця мова могла виникнути і розвиватися безпосередньо на території Європи в зв'язку з консервативністю і тривалістю лінгвістичних процесів. Таким чином, передбачається, що корінне населення Європи вже в пізньому палеоліті (відразу після відступу льодовика) було праіндоєвропейське (як мінімум в лінгвістичному сенсі).

Література

  • Mario Alinei Interdisciplinary and linguistic evidence for Palaeolithic continuity of Indo-European, Uralic and Altaic populations in Eurasia, with an excursus on Slavic ethnogenesis (Expanded version of a paper read at the Conference Ancient Settlers in Europe, Kobarid, 29 -30 May 2003) (на англ. мові)

Посилання