Палеобалканські мови
| Частина серії статей на тему: |
| Індоєвропейці |
|---|
 Міграції індоєвропейців |
|
Філологія |
|
|
Археологія
|
|
 Категорія •  Лінгвістика •  Портал |
Палеобалканські мови — умовне найменування індоєвропейських мов, носії яких проживали на Балканах до їхнього завоювання Римом. Об'єднані через суміжні місця проживання, і деяке взаємопроникнення на рівні лексики і культури. Генетично не є групою (наприклад, іллірійська і месапська мови — вони належать до групи centum, але інші є мовами групи satem).
Групи палеобалканських мов[ред. | ред. код]
- фрако-дакійська (дакійська)
- Іллірійсько-мессапська
- Греко-фригійсько-вірменська
- Грецька підгрупа
- Фригійсько-вірменська підгрупа
- Грабар — або давньовірменська мова †
- Фригійська мова †
- Пеласгська мова (спірно) †
Посилання[ред. | ред. код]
- Палеобалканістика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 369. — ISBN 978-966-439-921-7.