Анатолійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Індоєвропейці

Індоєвропейські мови
Албанська  ·  Вірменська
Балтійські  ·  Кельтські
Германські  ·  Грецька
Арійські  ·  Італійські
Слов'янські  

мертві: Анатолійські ·  Палеобалканські (Дакська,
Фригійська, Фракійська) ·  Тохарські

Індоєвропейці
Албанці ·  Вірмени
Балти ·  Кельти ·  Германці
Греки ·  Індоарійці
Іранці ·  Романці ·  Слов'яни

історичні: Хетти ·  Кельти  ·  Германці  ·  Скіфи  · 
Іллірійці · 
Італіки  ·  Фракійці  ·  Тохари 

Протоіндоєвропейці
Мова ·  Суспільство ·  Релігія
 
Прабатьківщина індоєвропейців
Курганна гіпотеза ·  Анатолійська гіпотеза
Арктична гіпотеза · Вірменська гіпотеза · 
Курганна гіпотеза ·  Індійська гіпотеза · 
Теорія палеолітичної безперервності
Гіпотеза Меллорі
Гіпотеза неолітичної креолізації
 
Індоєвропеїстика

Анатолійські мови — мовна група Індоєвропейської мовної родини. Також відома під назвою хетто-лувійські мови. Жодною з цих мов сьогодні не розмовляють — вони вимерли більше, ніж 2 тисячі років тому.

За даними глотохронології ці мови відділилися від решти індоєвропейських найраніше. Носії цих мов існували у II—I тисячоліттях до нашої ери на території Малої Азії (Хеттське царство і малі держави, які виникали на його території), що пізніше були підкорені і асимільовані персами або греками.

Писемність[ред. | ред. код]

Найстаріші пам'ятки анатолійської писемності — хеттський клинопис і лувійські ієрогліфи. Були знайдені також пам'ятки писемності палайською мовою — найдревнішою з анатолійських. Дослідженням цих мов займався чеський мовознавець Бедржих Грозний, який довів індоєвропейське походження анатолійських мов, що певною мірою сприяло їх розшифруванню і вивченню.

Класифікація[ред. | ред. код]

Anatolian.jpg

Ще кілька мов засвідчені лише небагатьма глосами. Належність до анатолійських мови філістимлян є дискусійною.