Теорія палеолітичної безперервності

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Індоєвропейці

Індоєвропейські мови
Албанська  ·  Вірменська
Балтійські  ·  Кельтські
Германські  ·  Грецька
Арійські  ·  Італійські
Слов'янські  

мертві: Анатолійські ·  Палеобалканські (Дакська,
Фригійська, Фракійська) ·  Тохарські

Індоєвропейці
Албанці ·  Вірмени
Балти ·  Кельти ·  Германці
Греки ·  Індоарійці
Іранці ·  Романці ·  Слов'яни

історичні: Хетти ·  Кельти  ·  Германці  ·  Скіфи  · 
Іллірійці · 
Італіки  ·  Фракійці  ·  Тохари 

Протоіндоєвропейці
Мова ·  Суспільство ·  Релігія
 
Прабатьківщина індоєвропейців
Курганна гіпотеза ·  Анатолійська гіпотеза
Арктична гіпотеза · Вірменська гіпотеза · 
Курганна гіпотеза ·  Індійська гіпотеза · 
Теорія палеолітичної безперервності
Гіпотеза Меллорі
Гіпотеза неолітичної креолізації
 
Індоєвропеїстика

Теорія палеолітичної безперервності (англ. Paleolithic Continuity Theory, італ. La teoria della continuità) (з 2010 року розробниками використовується також назва парадигма палеолітичної безперервності) — гіпотеза, згідно з якою праіндоєвропейська мова сформувалася у пізньому палеоліті, що на кілька тисячоліть раніше, ніж передбачається іншими гіпотезами (мідна доба або неоліт).

Теорія сформувалася у 1990-х роках, коли кілька істориків, археологів і лінгвістів незалежно один від одного запропонували подібні теорії про походження індоєвропейської мови. Надалі, прихильники гіпотези сформували робочу групу з розвитку теорії палеолітичної безперервності. Одними з основних розробників та популяризаторів теорії є італійський лінгвіст Маріо Аліней і бельгійський історик Марсель Отте. Найповніше теорія палеолітичної безперервності викладена в роботі Алінея «Origini delle Lingue d'Europa», опублікованій в двох томах у 1996 і 2000 році.

Основні положення[ред.ред. код]

В рамках гіпотези критикуються домінуючі альтернативи: курганна гіпотеза, висунута Марією Гімбутас, та анатолійська гіпотеза, запропонована Коліном Ренфрю. Обидві конкуруючі гіпотези припускають широкомасштабне переселення індоєвропейців на територію Європи (в першому випадку, через військовий напад в мідну добу, у другому — мирним шляхом через поширення землеробства в добу неоліту). Маріо Аліней не знаходить археологічних чи інших свідчень, що дозволяють зробити висновок про значні міграції до Європи в цей період і тим самим має на увазі неспроможність пропонованих теорій. У відсутності доказів у інших гіпотез Аліней вважає, що вік праіндоєвропейської мови повинен бути збільшений. На його думку, ця мова могла виникнути і розвиватися безпосередньо на території Європи в зв'язку з консервативністю і тривалістю лінгвістичних процесів. Таким чином, передбачається, що корінне населення Європи вже в пізньому палеоліті (відразу після відступу льодовика) було праіндоєвропейське (як мінімум в лінгвістичному сенсі).

Література[ред.ред. код]

  • Mario Alinei Interdisciplinary and linguistic evidence for Palaeolithic continuity of Indo-European, Uralic and Altaic populations in Eurasia, with an excursus on Slavic ethnogenesis (Expanded version of a paper read at the Conference Ancient Settlers in Europe, Kobarid, 29 -30 May 2003) (на англ. мові)

Посилання[ред.ред. код]