Тромбопластин
Тромбопластин походить з клітинних мембран і є сумішшю як фосфоліпідів, так і тканинного фактора, жоден із яких не є ферментом. Тромбопластин впливає на фактор Ха (також відомий як тромбокіназа)[1] та прискорює його активність, сприяючи згортанню крові шляхом каталізу перетворення протромбіну у тромбін. Тромбопластин міститься в мозку, легенях та інших тканинах, а особливо – у тромбоцитах.[2]
Тромбопластин іноді використовується як синонім білка тканинний фактор (офіційна назва — «Фактор згортання III [тромбопластин, тканинний фактор]»). Історично тромбопластин був лабораторним реактивом, зазвичай отримуваним із плаценти, що застосовувався для визначення протромбінового часу (ПЧ).[3]
У лабораторних умовах з нього могли створювати похідний препарат — частковий тромбопластин. Частковий тромбопластин застосовувався для вимірювання внутрішнього шляху каскаду згортання. Цей тест називається ЧТЧ — частковий тромбопластиновий час. Лише значно пізніше було з’ясовано складові тромбопластину та часткового тромбопластину. Тромбопластин є поєднанням як фосфоліпідів, так і тканинного фактора, обидва з яких необхідні для активації зовнішнього шляху згортання. Натомість частковий тромбопластин містить лише фосфоліпіди, але не тканинний фактор. Тому, хоча каскад згортання може бути запущений in vitro лише внутрішнім шляхом, in vivo згортання починається із зовнішнього шляху. Проте модель, що краще описує процес згортання, є так звана клітинна модель, яка дає більш цілісне уявлення про процес, у межах якої поверхні фосфоліпідів (наприклад, забезпечувані тромбоцитами) є ключовим компонентом.
Наразі доступний рекомбінантний тканинний фактор, який застосовується у деяких тестах на ПЧ. Похідні з плаценти все ще використовуються в окремих лабораторіях. Фосфоліпід доступний як самостійний реактив або в комбінації з тканинним фактором у складі тромбопластину. Повний тромбопластин складається з тканинного фактора, фосфоліпідів (оскільки тромбоцити були вилучені з досліджуваного зразка крові), а також CaCl₂ для повторного введення іонів кальцію, які були зв’язані цитратом натрію, що спочатку використовувався для запобігання згортанню крові під час транспортування та/або зберігання.
- ↑ Milstone, J. H. (1964). THROMBOKINASE AS PRIME ACTIVATOR OF PROTHROMBIN: HISTORICAL PERSPECTIVES AND PRESENT STATUS. Federation Proceedings. 23: 742—748. ISSN 0014-9446. PMID 14195457.
- ↑ Carlsen, E.; Stinessen, M. B.; Prydz, H. (1987–11). Differential effect of alpha-interferon and gamma-interferon on thromboplastin response in monocytes and endothelial cells. Clinical and Experimental Immunology. 70 (2): 471—478. ISSN 0009-9104. PMC 1542100. PMID 3123108.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ van den Besselaar, A. M. H. P.; Chantarangkul, V.; Tripodi, A. (2010–07). Thromboplastin standards. Biologicals: Journal of the International Association of Biological Standardization. 38 (4): 430—436. doi:10.1016/j.biologicals.2010.02.012. ISSN 1095-8320. PMID 20338779.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)