GYPA

GYPA
Наявні структури PDB Пошук для людей: PDBe RCSB Список кодів PDB 1AFO, 2KPE, 2KPF, 5EH4, 5EH6
Ідентифікатори
Символи	GYPA, CD235a, GPA, GPErik, GPSAT, HGpMiV, HGpMiXI, HGpSta(C), MN, MNS, PAS-2, glycophorin A (MNS blood group)
Зовнішні ІД	OMIM: 617922 HomoloGene: 48076 GeneCards: GYPA
Онтологія гена Молекулярна функція • identical protein binding • virus receptor activity • GO:0001948, GO:0016582 protein binding Клітинна компонента • integral component of membrane • клітинна мембрана • мембрана Біологічний процес • viral entry into host cell • GO:0022415 viral process • leukocyte migration Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	2993	н/д
Ensembl	ENSG00000170180	н/д
UniProt	P02724	н/д
RefSeq (мРНК)	NM_001308187 NM_001308190 NM_002099	н/д
RefSeq (білок)	NP_001295116 NP_001295119 NP_002090	н/д
Локус (UCSC)	Хр. 4: 144.11 – 144.14 Mb	н/д
PubMed search		н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

GYPA (англ. Glycophorin A (MNS blood group)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 4-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 150 амінокислот, а молекулярна маса — 16 331.

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MYGKIIFVLL		LSEIVSISAS		STTGVAMHTS		TSSSVTKSYI		SSQTNDTHKR
DTYAATPRAH		EVSEISVRTV		YPPEEETGER		VQLAHHFSEP		EITLIIFGVM
AGVIGTILLI		SYGIRRLIKK		SPSDVKPLPS		PDTDVPLSSV		EIENPETSDQ

A: Аланін
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
Q: Глутамін
R: Аргінін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів клітини-хазяїна для входу вірусу, рецепторів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як взаємодія хазяїн-вірус, поліморфізм, альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з сіаловими кислотами. Локалізований у клітинній мембрані, мембрані.

Література

• Siebert P.D., Fukuda M. (1986). Isolation and characterization of human glycophorin A cDNA clones by a synthetic oligonucleotide approach: nucleotide sequence and mRNA structure. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 83: 1665—1669. PMID 3456608 DOI:10.1073/pnas.83.6.1665
• Tate C.G., Tanner M.J.A. (1988). Isolation of cDNA clones for human erythrocyte membrane sialoglycoproteins alpha and delta. Biochem. J. 254: 743—750. PMID 3196288 DOI:10.1042/bj2540743
• Kudo S., Fukuda M. (1989). Structural organization of glycophorin A and B genes: glycophorin B gene evolved by homologous recombination at Alu repeat sequences. Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 86: 4619—4623. PMID 2734312 DOI:10.1073/pnas.86.12.4619
• Jawad K., Burness T.H. (1990). The mechanism of production of multiple mRNAs for human glycophorin A. Nucleic Acids Res. 18: 5829—5836. PMID 2216775 DOI:10.1093/nar/18.19.5829
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Siebert P.D., Fukuda M. (1986). Molecular biological study of the structure and expression of human glycophorin A. Rev. Fr. Transfus. Immunohematol. 29: 251—266. PMID 3809885 DOI:10.1016/S0338-4535(86)80019-8

Див. також

• Хромосома 4