169-й навчальний центр (Україна)
169-й навчальний центр (з 2000) 169-й окружний учбовий центр підготовки молодших спеціалістів (танкових військ)[джерело?] (1992—2000) | |
---|---|
На службі | 1992 — дотепер |
Країна | Україна |
Вид | Сухопутні війська |
Пункт базування | Чернігівська область смт Десна |
Оборонець | князь Ярослав Мудрий |
Операції | Російська агресія проти України |
Командування | |
Начальник | бригадний генерал Сидоренко Михайло Павлович |
Медіафайли на Вікісховищі |
169 навчальний центр імені князя Ярослава Мудрого, відомий як навчальний центр «Десна» (в/ч А0665) — військова частина Збройних сил України, що спеціалізується на підготовці особового складу для різних родів Сухопутних військ України. Знаходиться в селище Десна Чернігівської області. Підпорядковується безпосередньо командуванню Сухопутних військ.
Навчальний центр носить ім'я Ярослава Мудрого ― князя Київської Русі, що правив на початку XI століття.
У 1992 р. особовий склад 169-го гвардійського окружного навчального центру СРСР одним із перших склав присягу на вірність народу України. 4 жовтня 1994 р. навчальному центру вручено Бойовий прапор.
Станом на 1995 рік навчальний центр був перепідпорядкований командуванню 1-го армійського корпусу Одеського військового округу[1].
Станом на 1999 рік у зв'язку з продовженням інтенсивної бойової підготовки, але поганим економічним становищем, у навчальному центрі знаходились в очікуванні капітального ремонту близько 200 танків Т-64 та більше 100 БМП[2].
Декілька десятків офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців служби за контрактом навчального центру брали участь у виконання миротворчих місій у складі військових формувань під егідою ООН: Югославія, Ліван, Кувейт, Ірак, Сьєра-Леоне.
В 2001 році 389-й гвардійський танковий полк був перетворений на 931-й гвардійський навчальний механізований полк[3].
В 2002 році розформовано 467-й гвардійський навчальний артилерійський полк.
Станом на 2002 рік, за даними начальника центру Володимира Замани, до 3-4 відсотків підвищилася кількість осіб, що йшли до центру із вищою освітою, яких раніше майже не було.[4]
Напередодні російської агресії навчальний центр з підпорядкованими військовими частинами переформовано до штату механізованої бригади. Внаслідок чого можливості з щорічної підготовки військовослужбовців-фахівців для Сухопутних військ знизилась з понад 1500 до 150, що призвело до дефіциту в бойових частинах військовослужбовців за спеціальностями: механік-водій, навідник-оператор, гранатометник тощо.[5]
24 лютого 2018 року відбувся перший випуск 42 марксменів — піхотних снайперів (стрільців), які незабаром повернуться до своїх бригад. Тренування тривало місяць. Такої посади ще донедавна не було в українській армії, проте вони були у провідних арміях світу. Підготовлені військові мають влучати у ціль з відстані 600 метрів і працюватимуть на передовій українського фронту.[6]
На початку жовтня 2018 року була створена та розпочала роботу Школа підготовки танкістів, за рішенням Головнокомандувача ЗСУ — начальника Генерального штабу Віктора Муженка.[7]
5 грудня 2020 року президент України присвоїв бригаді почесне найменування: «169 навчальний центр імені князя Ярослава Мудрого»[8].
Під час повномасштабної російської збройної агресії 17 травня 2022 року обстріляно ракетами казарми навчального центру[9]. Розбирання завалів тривало кілька днів, під ними виявили тіла 87 загиблих[10].
25 жовтня 2018 року навчальний центр перейшов на харчування за новою системою харчування за каталогом.[11]
У січні 2020 року завершене будівництво 5 казарм поліпшеного планування для військовослужбовців контрактної служби. У нових гуртожитках зможе розміститися більше 600 військовослужбовців контрактників з постійного складу Навчального центру.[12]
- 5-й навчальний танковий полк;
- 300-й навчальний танковий полк;
- 389-й навчальний танковий полк;
- 354-й навчальний мотострілецький полк;
- 467-й навчальний артилерійський полк;
- 1121-й навчальний зенітний ракетний полк;
- 1377-й окремий навчальний розвідувальний батальйон;
- 554-й окремий навчальний батальйон зв'язку;
- 257-й окремий навчальний інженерно-саперний батальйон;
- 18-й окремий навчальний батальйон РХБз;
- 507-й окремий навчальний ремонтно-відновлювальний батальйон;
- 718-й окремий навчальний автомобільний батальйон;
- окремий навчальний медичний батальйон
- 6-й навчальний артилерійський полк;
- 354-й навчальний механізований полк
- 300-й навчальний танковий полк
- 1121-й окремий навчальний зенітний ракетний дивізіон
- 718-й окремий навчальний автомобільний батальйон
- 507-й окремий навчальний ремонтно-відновлювальний батальйон
- 33-й полігон
- 300-й навчальний танковий полк
- 354-й навчальний механізований полк
- 507-й окремий навчальний ремонтно-відновлювальний батальйон
- 718-й окремий навчальний автомобільний батальйон
- 197-й центр підготовки сержантського складу
- 205-й навчальний центр тактичної медицини
- Школи підготовки піхотних снайперів[13]
- 33-й полігон
- (1994—1996) полковник/генерал-майор Нуруллін Рауф Шайхуллович[14]
- (1999—2003) генерал-майор Замана Володимир Михайлович[15]
- (???—2005) полковник/генерал-майор Безпальчук Віктор Володимирович[16]
- (2006—2007) полковник/генерал-майор Бокій Віктор Григорович[17]
- (2008—2009) полковник/генерал-майор Плахута Ігор Вікторович[18]
- (2011—2012) генерал-майор Бокій Віктор Григорович[19]
- (2012—2013) полковник/генерал-майор Танцюра Ігор Іванович[20]
- (2015—2017) генерал-майор Мікац Олег Михайлович
- (2017—2021) генерал-майор Ніколюк Віктор Дмитрович
- (2021—202?) бригадний генерал Жакун Олександр Миколайович[21]
- (2023) бригадний генерал Сидоренко Михайло Павлович[22]
- старшина Грановський Андрій Олександрович; 13 серпня 2014
- прапорщик Коворотний Сергій Володимирович; 26 серпня 2014
- майор Бондаренко Володимир Олександрович; 31 серпня 2014
- 31 серпня 2014 старший сержант Савченко Юрій Борисович
- старший сержант Титок Дмитро Миколайович; 31 серпня 2014
- сержант Шелепаєв Олександр Анатолійович; 31 серпня 2014
- прапорщик Женжеруха Володимир Михайлович; 1 вересня 2014
- старший солдат Приходько Олександр Валентинович; 26 вересня 2014
- старший солдат Озеров Максим Петрович; 26 вересня 2014 р
- полковник Рвачов Володимир Ігорович; 16 листопада 2014
- підполковник Яжук Микола Петрович; 16 листопада 2014
- полковник Соснюк Віктор Володимирович; 17 лютого 2015
- солдат Стасій Олег Олександрович; 29 грудня 2016[23]
- старший сержант Селіхов Роман Павлович; 10 листопада 2018
-
Міністр оборони Анатолій Гриценко на полігоні
-
На вогневому рубежі
-
Водіння бойових машин
-
Делегація МО Македонії знайомиться з навчальною базою
-
2016 рік
-
2016 рік
- ↑ М. Слободянюк Сухопутні війська України: історія та символіка 1-го армійського корпусу
- ↑ «В гостях у Дмитрия Гордона» Экс-начальник Генштаба ВСУ Владимир Замана. (2019)
- ↑ М. Слободянюк О. Фешовець Історія Десантно-штурмових військ Збройних сил України
- ↑ Борисова, Наталия (23 листопада 2002). 169-я учебная часть в Черниговской области - отличное место службы. podrobnosti. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ ЦДАКР, Defense Express. Щодо зниження (часткової втрати) оборонного потенціалу України (протягом 2004—2014 рр). — С. 31.
- ↑ Перші снайпери піхоти в Україні провели видовищні навчання. https://milnavigator.tv/. Military Navigator. 24 лютого 2018. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018.
- ↑ В “Десні” створили Школу підготовки танкістів. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 17 жовтня 2018. Процитовано 17 жовтня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №549/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
- ↑ Відомо про чотири випадки влучання ракет у тилові військові казарми. Командування не робить висновків. Тексти. 20 травня 2022.
- ↑ Ракетний удар по Десні: під завалами виявили 87 загиблих — Зеленський. Громадське радіо. 23 травня 2022.
- ↑ “Десна” почала харчуватись по-новому!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 25 жовтня 2018. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Масштабне будівництво у ЗСУ: «Десна» отримала 5 гуртожитків. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2 січня 2020. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ Володимир Зеленський ознайомився з роботою центру підготовки Сухопутних військ «Десна»
- ↑ Генерал-лейтенант Нуруллин Рауф Шайхуллович
- ↑ Інтерв'ю Володимира Замани. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 28 січня 2021.
- ↑ Гриценко розібрався з полігоном, де стріляли в курсантів.
- ↑ Кримінальну справу про загибель солдата в навчальному центрі “Десна” за тиждень передадуть до суду.
- ↑ Новий командувач ТрО керував Внутрішніми військами при розгоні Майдану. Українська правда (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ генерал-лейтенант Бокій Віктор Григорович.
- ↑ В селищі Десна представили нового командира-полковника (укр.).
- ↑ Навчальний центр “Десна” очолив полковник Олександр Жакун - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 8 жовтня 2021. Процитовано 10 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 614/2023 «Про присвоєння військового звання»
- ↑ Стасій Олег Олександрович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.
- Микола Чмир, Оновлений формат «деснянських» емблем (дзеркало [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.], архів) // Народна армія № 167 (4775), с. 7, 13 вересня 2011
- Бойові традиції Звенигородської — продовжуються.-1997
- Військові аташе вражені українськими воїнами
- Мужність не дається напрокат [Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Лютневий грім «Десни» [Архівовано 27 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- На полігоні 169-го навчального центру «Десна» встановлюють модульне містечко. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 13 березня 2018. Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- Як функціонує унікальна залізниця у навчальному центрі “Десна”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 22 серпня 2018. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2018.
- В "Десні" започатковують Школу загальновійськової підготовки. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 31 липня 2019. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 31 липня 2019.