Карл Негаммер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 грудня 2021, заснована на цій версії.
Карл Негаммер
нім. Karl Nehammer
Карл Негаммер
Карл Негаммер
Федеральний канцлер Австрії
Нині на посаді
На посаді з6 грудня 2021
ПопередникАлександер Шалленберг
Лідер Австрійської народної партії (в. о.)
Нині на посаді
На посаді з3 грудня 2021
ПопередникСебастьян Курц
Міністр внутрішніх справ Австрії
7 січня 2020 — 6 грудня 2021
Прем'єр-міністрСебастьян Курц
Александер Шалленберг
ПопередникВольфґанґ Печорн
НаступникҐергард Карнер
Генеральний секретар Австрійської народної партії
20 січня 2018 — 3 січня 2020
ПопередникЕлізабет Кестінгер
Стефан Штайнер
НаступникАксель Мельхіор
Член Національрату
9 листопада 2017 — 7 січня 2020
НаступникРудольф Ташнер
Народився18 жовтня 1972(1972-10-18)[1] (52 роки)
Відень, Австрія[2]
Відомий якполітик, солдат, генеральний секретар, генеральний секретар
КраїнаАвстрія
Alma materUniversity for Continuing Education Kremsd (грудень 2014)[2], Mariahilfer Gymnasiumd[2] і Kollegium Kalksburgd
Політична партіяАвстрійська народна партія
БатькоKarl Nehammerd
У шлюбі зКатаріна Негаммерd
karl-nehammer.at
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Карл Негаммер (нім. Karl Nehammer; нар. 18 жовтня 1972(19721018), Відень) — австрійський політик, в.о. лідера Австрійської народної партії. Федеральний канцлер Австрії з 6 грудня 2021[3]. Міністр внутрішніх справ Австрії із 7 січня 2020 до 6 грудня 2021. Член Національрату з 2017 до 2020 року.

Біографія

Народився у Відні. Навчався в Кальксбурзькому коледжі та гімназії Amerlingstrasse, яку закінчив 1992 року. Служив річником-добровольцем, продовжив службу до 1996 року. 1997 року звільнився в званні лейтенанта. Працював викладачем-тренером офіцерів із питань інформації у Федеральному міністерстві оборони та тренером зі стратегічної комунікації в різних установах, як-от Інституті професійної підготовки та Політичній академії Австрійської народної партії. 2012 року закінчив дворічний курс із політичної комунікації в Дунайському університеті Кремса[en], здобувши ступінь магістра наук[4][5].

Кар'єра

2007 року почав працювати у штабі Австрійської народної партії. Був керівником відділу з обслуговування та мобілізації у штабі партії з 2007 до 2008 року, згодом — керівником відділу з навчання та нетворкінгу в партійній академії з 2008 до 2009 року. Став директором партійної академії в Нижній Австрії[6]. У жовтні 2015 року призначений заступником генерального секретаря Австрійської федерації робітників (Österreichischer Arbeitnehmerinnen- und Arbeitnehmerbund, ÖAAB), а з квітня 2016 до січня 2018 року — генеральний секретар[4][5].

Під час виборчої кампанії на президентських виборах 2016 року був менеджером кандадата від АНП Андреаса Коля[en], який здобув 11 %[6][7].

У листопаді 2016 року обраний головою віденського осередку ÖAAB[5]. З квітня 2017 року — голова АНП в окрузі Відень-Гітцинг[5].

На парламентських виборах 2017 року балотувався від віденського округу та ввійшов до парламенту. Під час формування уряду брав участь у переговорах АНП у сфері оборони. Його обрали заступником очільника парламентської фракції АНП та призначили речником. У січні 2018 року став генеральним секретарем Австрійської народної партії, змінивши на посаді Елізабет Кестінгер та Стефана Штайнера[8], у вересні 2018 року замінив Ефгані Донмез на посаді речника з питань інтеграції та міграції[9][4][5].

На парламентських виборах 2019 року балотувався під № 5 окружного списку та 11 № 11 федерального списку АНП. У коаліційних перемовинах брав участь в обговоренні тем Європи, міграції, інтеграції та безпеки[10][4].

Міністр внутрішніх справ Австрії із 7 січня 2020 до 6 грудня 2021 року[11][12].

Після завершення політичної кар'єри Себастьяна Курца та відставки канцлера Александера Шалленберга, президія Австрійської народної партії призначила Негаммера головою партії та номінувала на посаду Федерального канцлера Австрії[13]. Його призначення як лідера АНП мав затвердити з'їзд партії[14][15]. 6 грудня 2021 року президент Александер ван дер Беллен прийняв присягу Негаммера як канцлера[3][16].

Приватне життя

Одружений із Катариною Негаммер, експрессекретаркою колишнього міністра внутрішніх справ Вольфґанґа Соботки●[17]. У подружжя двоє дітей[18].

Примітки

  1. ↑ ČSFD — 2001.
  2. ↑ а б в Wer ist Wer
  3. ↑ а б Новий канцлер Австрії склав присягу. Українська правда (українською) . 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  4. ↑ а б в г New Austrian Chancellor is former Minister of the Interior Karl Nehammer. vindobona.org (англійською) . 3 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  5. ↑ а б в г д Karl Nehammer, MSc. meineabgeordneten.at (німецькою) . Процитовано 4 грудня 2021.
  6. ↑ а б Karl Nehammer im Porträt: Mars macht mobil. profil.at (німецькою) . 2 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  7. ↑ Karl Nehammer: Der Soldat an der Spitze. puls24.at (німецькою) . 2 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  8. ↑ Nehammer wird neuer ÖVP-Generalsekretär. Die Presse (німецькою) . 18 січня 2018. Процитовано 4 грудня 2021.
  9. ↑ Nehammer folgt Dönmez als ÖVP-Integrationssprecher. orf.at (німецькою) . 25 вересня 2018. Процитовано 4 грудня 2021.
  10. ↑ Die Verhandlungsteams von ÖVP und Grünen stehen fest. wienerzeitung.at (німецькою) . 12 листопада 2019. Процитовано 4 грудня 2021.
  11. ↑ Von der Parteizentrale ins Innenministerium. orf.at (німецькою) . 2 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  12. ↑ Новий канцлер Австрії: Солдат партії, який став її генералом. Укрінформ (українською) . 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  13. ↑ В Австрії назвали ім'я нового канцлера. Укрінформ (українською) . 3 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  14. ↑ Австрійський уряд і консервативну АНП має очолити Карл Негаммер. Deutsche Welle (українською) . 3 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  15. ↑ В Австрії визначили ім’я нового канцлера. Європейська правда. 3 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021.
  16. ↑ Нехаммер офіційно став новим канцлером Австрії. РБК-Украина (рос.). Процитовано 10 грудня 2021.
  17. ↑ Ein Stahlhelm für die Herrengasse: Innenminister Karl Nehammer im Porträt. www.nachrichten.at (німецькою) . 1 січня 2020. Процитовано 4 грудня 2021.
  18. ↑ Karl Nehammer - Vom Wahlfolder-Verteiler zum Generalsekretär. www.kleinezeitung.at (німецькою) . 20 січня 2018. Процитовано 4 грудня 2021.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Негаммер&oldid=34038425