Кавун
Кавун звичайний | |
---|---|
Плід кавуна | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Гарбузоцвіті (Cucurbitales) |
Родина: | Гарбузові (Cucurbitaceae) |
Рід: | Citrullus |
Вид: | Кавун звичайний (C. lanatus)
|
Біноміальна назва | |
Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum. & Nakai, 1916
|
Каву́н звичайний[1][2], кавун (Citrúllus lanátus) — баштанна культура родини гарбузових.
Вирощується в районах з великим сонячним випромінюванням. В Україні традиційним центром виробництва баштанних культур є Херсонська область, де щорічно збирається понад 50 % урожаю кавунів у країні.
Українське «кавун» походить від тур. kavun («диня»)[3].
Поширення і екологія
Батьківщиною кавуна є Південна Африка (Ботсвана, Лесото, Намібія, ПАР: Капська провінція, Вільна держава, Гаутенг, Квазулу-Наталь, Лімпопо, Мпумаланга, Північно-Західна провінція, Північна Капська провінція), де він досі зустрічається в дикому вигляді.
Уже в Стародавньому Єгипті люди знали і обробляли цю культуру. Кавун часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їхньому потойбічному існуванні. У Західну Європу кавуни були завезені в епоху хрестових походів. На територію Русі кавуни були завезені з території Хозарського каганату в XIII—XIV століттях, де вони спочатку культивувалися на Нижній Волзі. Найбільше культивується в Китаї, далі з помітним відставанням слідують Єгипет, а також США та Мексика.
В Україні основні обсяги кавуна вирощують на Херсонщині та в сусідніх південних областях; тут кавун вільно дозріває на богарних землях частково на зрошенні, досягаючи при цьому чудових смакових якостей. У середніх чорноземних областях в ґрунті кавун іноді не дозріває, так само як і в більш північних місцевостях, тому культура на полях замінюється виведенням його в парниках. Для баштанної культури вважається кращим цілинний супіщаний чорнозем, на якому плоди виходять більші, ніж на суглинистому. Дозрівання ранніх сортів — у другій половині червня, пізніх — до жовтня.
Ботанічний опис
Стебла тонкі, гнучкі, повзучі або кучеряві, звичайно округло-п'ятигранні, довжиною до 4 м і більше, розгалужені. Молоді частини стебла густо опушені м'якими відстовбурченими волосками.
Листя на довгих черешках, чергове, волосисте, грубувате, в контурі трикутно-яйцювате, при основі серцеподібне, довжиною від 8 до 22 см і шириною від 5 до 18 см, з обох сторін жорстко шорстке, глибоко трироздільне, частки його перисто-роздільні або двічі перисто-роздільні, з подовженням на верхівці, гострою середньою частиною, бічні частки зазвичай закруглені, іноді листя цільне, більш-менш лопатеве. Квітки одностатеві, з приквітничками човникоподібної форми. Тичинкові квітки поодинокі, діаметром 2-2,5 см, на волохатому квітконосі; квітколоже широко дзвоноподібне, пухнасте; чашолистки від вузько-ланцетних до шиловидно-ниткоподібних; віночок зовні зеленіючий і волохатий, широко-лійчастий, частки його довгасто-яйцеподібні або овальні; тичинок п'ять, з них чотири попарно зрощені, а одна вільна. Маточкові квітки поодинокі, трохи більші від чоловічих; зав'язь більш-менш опушена; стовпчик тонкий, довжиною близько 5 мм; рильце п'ятилопатеве, зеленувате.
Насіння плоске, часто облямоване, різноманітно забарвлене, з рубчиком. М'якоть рожева або червона, дуже соковита і солодка, але є сорти з білувато-жовтою м'якоттю.
Цвіте в літні місяці. Тип плоду — гарбузина. Плоди дозрівають в серпні-вересні.
Хімічний склад
Плодова м'якоть кавуна містить від 5,5 до 13 % легкозасвоюваних цукрів (глюкоза, фруктоза і сахароза). До моменту дозрівання переважають глюкоза і фруктоза, сахароза накопичується в процесі зберігання кавуна. У м'якоті містяться пектинові речовини — 0,68 %, білки — 0,7 %; кальцій — 14 мг/%, магній — 224 мг/%, натрій — 16 мг/%, калій — 64 мг/%, фосфор — 7 мг/%, залізо в органічній формі — 1 мг/%; вітаміни — тіамін, рибофлавін, ніацин, фолієва кислота, каротин — 0,1-0,7 мг/%, аскорбінова кислота — 0,7-20 мг/%, лужні речовини. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься 38 калорій.
Світове виробництво кавунів
Виробництво кавунів 2007 р. за даними Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН
№ | Країна | Виробництво кавунів, т |
---|---|---|
1 | Китай | 62 256 973 |
2 | Туреччина | 3 796 680 |
3 | Іран | 3 300 000 |
4 | Бразилія | 2 092 630 |
5 | США | 1 944 490 |
6 | Єгипет | 1 912 991 |
7 | Росія | 1 060 000 |
8 | Мексика | 1 058 848 |
9 | Узбекистан | 840 000 |
Форма кавуна
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2016) |
Цікаві факти
- Найбільший кавун в світі виростила сім'я з Арканзасу, США. Влітку 2005 року вони виростили кавун вагою 122 кг (268,8 фунтів)[4].
- Сік кавуна використовується для приготування нардеку.
- Кавуновий стереотип існує в расистських колах США; згідно до нього, чорношкірі нібито надзвичайно полюбляють кавуни.
Сорти кавуна
Примітки
- ↑ Citrullus lanatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
- ↑ Найбільший кавун в світі
Джерела
- Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / відповідальний редактор. А. М. Гродзінський. — Київ : Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 сторінки. — ISBN 5-88500-055-7. Ел.джерело С. 186—187.
- КАВУН ЗВИЧАЙНИЙ //Фармацевтична енциклопедія
- Сорта арбузов украинской селекции.
- Донецький ботанічний сад НАН України
Посилання
Це незавершена стаття про городину. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |