Міжслов'янська мова
| Міжслов'янська мова | |
|---|---|
| Меджусловјанскы језык Medžuslovjansky jezyk | |
 міжслов'янський прапор | |
| Поширена в | слов'янські країни |
| Регіон | Центральна і Східна Європа |
| Носії | близько 3000—4000 |
| Писемність | латиниця, кирилиця |
| Класифікація | штучна мова |
| Час розходження | 1665; 2017 |
| Автор | Войтєх Мерункаd і Ян ван Стенберген |
| Офіційний статус | |
| Регулює | Міжслов'янський комітет[1] [2] |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | isv |
Міжслов'я́нська мо́ва (Меджусловјанскы језык, Medžuslovjansky jezyk) — допоміжна всеслов'янська мова, створена на основі загальнослов'янських граматичних та лексичних елементів для того, щоб сприяти спілкуванню слов'ян з різних країн без попереднього вивчення цієї мови. За основу взято ідею модернізації староцерковнослов'янської мови.
Цю мову вперше описано під назвою руська мова в книзі хорватського священика Юрія Крижанича, «Грамати́чно Иска̂занје об Ру́ском Јези́ку»[3] (приблизно 1665 рік), а пізніше в XIX–XX ст. міжслов'янську мову розробляли інші лінгвісти, наприклад, Ян Геркель, Божидар Раїч, Матія Маяр Зильський, Іґнац Гошек. Сучасна версія мови була створена в 2017 році після злиття двох найбільших активних лінгвопроєктів, слов'янський (slovianski) та новослов'янський (novoslovienskij). Її авторами є нідерландський мовознавець і перекладач Ян ван Стенберген та чеський інформатик Войтєх Мерунка. Сьогодні міжслов'янська мова має близько 3000—4000 носіїв.
Міжслов'янську мову вперше використано в чесько-словацько-українській екранізації повісті польсько-американського письменника Єжи Косинського «Розфарбований птах».[4]
Орфографія
Для написання застосовують як кирилицю, так і латинку:
| Латинка | a | b | c | č | d | e | ě | f | g | h | i | j | k | l | lj | m | n | nj | o | p | r | s | š | t | u | v | y | z | ž |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кирилиця | а | б | ц | ч | д | е | є | ф | г | х | и | ј | к | л | љ | м | н | њ | о | п | р | с | ш | т | у | в | ы | з | ж |
| Вимова (МФА) | ɑ a |
b | ts | tʃ | d | ɛ e |
ʲɛ ʲe |
f | ɡ h ɦ |
x | i ɪ ɨ |
j ʲ |
k | l | lj lʲ ʎ |
m | n | nj nʲ ɲ |
o ɔ |
p | r | s | ʂ ʃ |
t | u | v ʋ |
i ɪ ɨ |
z | ʐ ʒ |
Приклад
Кирилиця
Меджусловјaнскы јест језык, кторы Словјaни рaзных нaродностиј користaјут, дa бы комуниковaли с собоју. То јест можно, ибо словјaнске језыкы сут сходнa и сроднa групa. Знaнье једного језыкa обычно јест достaточно, же бы имело се приблизно впечетльенье о чем јест текст нa либокaком другом словјaнском језыку. Хвaлa столетјaм близкого суседствa Словјaни добро знaјут, кaко договорити се с другыми Словјaнaми с помочју простых, импровизовaных нaречиј. Једновременно меджусобнa сходност всих словјaнскых језыков нaдыхaлa језыкознaвцев и другых до болье нaучного подходa, именно: до творьеньa генеричного словјaнского језыкa, рaзумливого всим Словјaнaм. Нaјстaрејши приклaд тaкого всесловјaнского језыкa јест слaвны стaро(црковно)словјaнскы језык из 9. столетјa, aле од 16. столетјa појaвили се многе ине пројекты, все основaне нa тыхже сaмых предположеньaх, что чини је скоро идентичне. Они имaјут једин обчи цель: служити кaко језык нa сaмој средине словјaнској облaсти, кторы вси Словјaни могут рaзумети без никaкој попредньеј нaукы и користaти после минимaлној нaукы.
Латинка
Medžuslovjansky jest jezyk, ktory Slovjani raznyh narodnostij koristajut, da by komunikovali s soboju. To jest možno, ibo slovjanske jezyky sut shodna i srodna grupa. Znanje jednogo jezyka obyčno jest dostatočno, že by imělo se priblizno vpečetljenje o čem jest tekst na libokakom drugom slovjanskom jezyku. Hvala stolětjam blizkogo susědstva Slovjani dobro znajut, kako dogovoriti se s drugymi Slovjanami s pomočju prostyh, improvizovanyh narěčij. Jednovrěmenno medžusobna shodnost vsih slovjanskyh jezykov nadyhala jezykoznavcev i drugyh do bolje naučnogo podhoda, imenno: do tvorjenja generičnogo slovjanskogo jezyka, razumlivogo vsim Slovjanam. Najstarějši priklad takogo vseslovjanskogo jezyka jest slavny staro(crkovno)slovjansky jezyk iz 9. stolětja, ale od 16. stolětja pojavili se takože mnoge ine projekty, vse osnovane na tyhže samyh prědpoloženjah, čto čini je skoro identične. Oni imajut jedin obči cělj: služiti kako jezyk na samoj srědině slovjanskoj oblasti, ktory vsi Slovjani mogut razuměti bez nikakoj poprědnjej nauky i koristati poslě minimalnoj nauky.
Заповіт Шевченка Міжслов'янською латинкою[5]
| Kògda umrų, zakopajte
Mene na mogylě, Tam, prostrånnoj, posrěd stepi V Ukrajině miloj. Aby polja, obširne nivy, Dněpr, stròme utesy Mogl viděti i slyšati Kako gremi glåsny. K’gdy iznese iz Ukrajny Do sinjego morja Kròv neprijateljskų… tògdy I polja, i gory — Vse ostavjų, i vòzlećų Do samogo Boga So molitvojų… doprva Ja ne znajų Boga. Zakopajte i vstavajte, Okovy råzrvite, I vråžejų zlojų kròvjų Voljų okropite. I mene v sěmji velikoj Sěmji voljnoj, novoj Da ne zabųdite pomněti Nezlym, tihym slovòm. Prěvod: Maximilian Bobco |
Див. також
Примітки
- ↑ What is Interslavic?
- ↑ Rezultaty konferencije - conference results - konferencaj rezultoj
- ↑ Юрій Крижанич, «Грамати́чно Иска̂занје об Ру́ском Јези́ку»[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ «Раскрашенная птица» – кинодебют межславянского языка»
- ↑ Sbornik:Zavěćańje (Тарас Григорович Шевченко) — Medžuviki. isv.miraheze.org. Процитовано 1 грудня 2021.
