Блокпост (укріплення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блокпост ЗСУ (з двома квадратними бійницями, на фото зліва), для контролю шляху на Луганськ. 2015 рік.

Блокпост (БП) — дорожній укріплений контрольно-пропускний пункт (КПП) із озброєною охороною, здатний самостійно тримати кругову оборону. На ньому здійснюється контроль руху та перевірка чи блокування людей і транспортних засобів.

Блокпости укріплюються бетонними блоками, протитанковими їжаками й колючим дротом (можливе укріплення мішками з піском та шинами) з метою обмеження руху транспорту та кращого контролю за його пересуванням. Може частково складатися зі збірно-розбірних металевих конструкцій[1]. Поруч із блокпостами будуються укріплені дзоти. За необхідності поруч облаштовуються шанці та укриття від артобстрілу.

На потенційних шляхах нападу на блокпост можуть бути розтяжки із сигнальними ракетами чи заміновані ділянки. БП посилюються бронетехнікою, засобами протиповітряної оборони, артилерією. Іноді використовують неподалік від посту приховану вогневу точку-пікет зі снайпером та гранатометником.

Блокпост може мати міліцейське, військове, а також цивільне застосування (наприклад, для контролю за доступом осіб на територію приватної власності).

Примітки

  1. Львівське підприємство освоїло виробництво НАТОвських блокпостів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 23 вересня 2016.

Посилання