Великий Буялик
село Великий Буялик | |
---|---|
Центр села | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Тер. громада | Великобуялицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51020050010012726 |
Облікова картка | село Благоєве |
Основні дані | |
Засноване | 1802 |
Колишня назва | Кошкове, Благоєве, Благоївка[1] |
Населення | 1694 осіб (2001) |
Площа | 5,308 км² |
Густота населення | 319,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67224 |
Телефонний код | +380 4854 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°56′17″ пн. ш. 30°38′54″ сх. д. / 46.93806° пн. ш. 30.64833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
20 м |
Водойми | р. Кошача |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67224, Одеська обл., Березівський р-н, с. Великий Буялик, вул. Преображенська, 118 |
Карта | |
Мапа | |
|
Великий Буялик (у 1923—2016 — Благо́єве) — село в Україні, в Березівському районі Одеської області. Адміністративний центр Великобуялицької сільської громади. Населення становить 1694 осіб.
Назву Великий Буялик було принесено з Болгарії. Топонім Буялик походить від тур.: боя «фарба», -лък- зі значенням місця скупчення, зосередження предметів або матерії — 'квітчасте' або 'забарвлене місце'. Інша назва села — Кошково — походить від назви річки Кошкова, на якій засноване село.[2]
Засноване село в 1802 році переселенцями з Болгарії, яким після російсько-турецької війни 1787—1791 рр. дозволялося селитися в Новоросії і, зокрема, у Херсонській губернії.[3]
Засновниками є:
- Тодор Бимбаш
- Иван Волков
- Петрович Господин
- Михайло Дука
- Никола Дихан
- Райко Ергиев
- Димитр Ергиев
- Кирю Жеко
- Иван Кою
- Иван Кирю
- Стоян Кирияз
- Яни Мавроди
- Димитр Михайлов
- Иван Михайлов
- Стойко Продан
- Якуб Прибилский
- Михаил Петелкаки
- Яни Станко
- Дончо Стоян
- Иван Стоян
- Стойко Стоян
- Стоян Стойко
- Илчо Тодор
На жовтень 1803 року в колонії було побудовано 45 кам'яних будинків[4]. У наступні роки Одеська Контора іноземних поселенців всіляко допомагала колоністам в благоустрої.
Протягом ХІХ сторіччя населення Великого Буялика стімко зростало. Вже у 1821 році в колонії мелкало 1353 осіб. За переписом 1858 року число жителя збільшилася до 2207 осіб, а на початку 80-х населення, за рахунок природного приросту склала 3797 осіб.
Станом на 1886 у колонії Великий Буялик, центрі Велико-Буялицької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3329 осіб, налічувалось 547 дворових господарств, існували 26 лавок, відбувались торжки через 2 тижні по вівторках[5].
У липні 1919 року мешканці села Великий Буялик підтримали антибільшовицьке повстання українських селян та німецьких колоністів, викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[6]
У 1923 році село перейменували на честь засновника Комуністичної партії Болгарії Димитра Благоева, ім'я якого надалі буде носити найбільший колгосп у селі.
З 28 квітня 1926 року до 5 лютого 1938 року був центром Благоєвського району, який відносився до болгарського національного району[7].
Згідно з переписом 17 грудня 1926 року у районі мешкало 15 639 чол., кількість рад — 15 листопада 1930 року 7 рад[8].
Населення села у 1933 році складало 6,4 тис. чол., району — 15,0 тис. чол., площа району — 510 км2, кількість сільрад — 8[9].
Футбольний клуб «Благо» — команда колгоспу ім. Благоева Іванівського району — брала участь у другому (1992/93) і третьому (1993/94) розіграшах Кубка України.
В Благоєвському дитячому будинку працював Мусін Василь Петрович (1911—1944) — лейтенант РА, Герой Радянського Союзу.
У травні 2016 року, Верховна Рада, спираючись на рекомендації Українського інституту національної пам'яті, у своїй постанові повернула селу його первісну, історичну назву Великий Буялик[10]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1901 особа, з яких 832 чоловіки та 1069 жінок.[11]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1659 осіб.[12]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]
Мова | Відсоток |
---|---|
болгарська | 45,57 % |
російська | 22,02 % |
українська | 20,6 % |
румунська | 9,68 % |
вірменська | 0,65 % |
циганська | 0,47 % |
білоруська | 0,06 % |
гагаузька | 0,06 % |
польська | 0,06 % |
- Михайлов-Стоян Костянтин Іванович — оперний співак та засновник опери в Болгарії.
- Стойко Миколай Михайлович — українсько-французький астроном, директор Міжнародного бюро часу у Франції.
- Дихан Михайло Дмитрович — академік Балканської академії наук, доктор історичних наук, профессор, засновник та почесний голова Одеського болгарського культурно-поросвітницького товариства.
- Тодоров Михайло Дмитрович — український живописець, Заслужений діяч мистецтв УРСР.
- ↑ Сторінка:ЗЗ УРСР 1930.pdf/676 — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ Колесник, Валентина Олександрівна (2011). До історії назв деяких болгарських сіл. ОРІДУ НАДУ.
- ↑ Історія міст і сіл УРСР, Т. 16, Одеська область,. с. стор 421.
- ↑ Контениус, Самуил Христианович. (2003). С.Х. Контениус об иностранной колонизации Южной России : Сборник документов, 1801 - 1829 гг. Одеса: Астропринт. с. 66.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
- ↑ КРАЕВЕД. Открываем историю Одесского края. kraeved.od.ua. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Административно-территориальное деление Союза ССР по данным на 15 ноября 1930 г. — М. , 1930. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Административно-территориальное деление Союза ССР на 15 июля 1934 года. — М., 1934. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
- ↑ Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування (укр) . Архів оригіналу за 17 листопада 2015.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 жовтня 2019.
- Село Великий Буялик на сайті Верховної Ради України [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Великий Буялик | Історія — історико-краєзнавчий проект, присвячений історії села [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Великий Буялик — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |