Мстислав Великий

Мстислав Великий
Великий князь київський
Правління	1125-1132
Попередник	Володимир Мономах
Наступник	Ярополк Володимирович
Інші титули	Князь Новгородський Князь Ростовський Князь Білгородський
Біографічні дані
Імена	Федір, Гаральд
Народження	1 червня 1076(1076-06-01) Турів
Смерть	14 квітня 1132(1132-04-14) (55 років) Київ
Поховання	Федорівський монастир, Київ, Україна
Дружина	Христина Шведська
Діти	Інгеборга, Мальфріда, Євпраксія, Всеволод, Марія, Ізяслав, Ростислав, Святополк, Рогніда, Ксенія, Ірина, Володимир
Династія	Рюриковичі
Рід	Мономаховичі
Батько	Володимир Мономах
Мати	Ґіта Вессекська
Медіафайли у Вікісховищі

Мстисла́в Володи́мирович (1 червня 1076(10760601) — 14 квітня 1132) — давньоруський князь із династії Рюриковичів. Великий князь Київський (1125—1132). Найстарший син Володимира Мономаха та його першої дружини Ґіти (дочки англійського короля Гарольда II Ґодвінсона), останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129). Святий православної церкви. Хрещене ім'я — Федір. Інші імена Мстислав-Федір, Мстислав Великий, Мстислав-Гаральд.

Біографія

За життя батька посідав новгородський та переяславський княжі столи, співправив з батьком у Києві. 1096 року розбив війська чернігівського князя Олега Святославича і примусив його взяти участь у Любецькому з'їзді. Брав участь у воєнних походах на половців 1093, 1107 і 1111 років. Здійснив два успішні походи на естів 1113 і 1116 років. Після смерті батька (1125) посів київський стіл і продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. 1130 року повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. 1130 року воював з литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами.

Помер 14 квітня 1132 року (за іншими даними 15 квітня 1133 року). Був похований у церкві збудованого ним Федорівського монастиря у Києві. Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі політично незалежні князівства.

У Татіщева є життєво-побутові подробиці з життя Мстислава: «…Якось увечері він бесідував із дружиною своєю і веселився. Тоді один із євнухів його, підійшовши до нього, тихо сказав: „Княже! Ти ось, ходячи, землі чужі воюєш і неприятелів усюди перемагаєш. Коли ж ти вдома, то або в суді, або над справами землі своєї трудишся, а іноді з приятелями твоїми, веселячись, проводиш час, а не відаєш, що у княгині твоєї діється. Прохор бо Васильович часто з княгинею наодинці буває. Якщо нині ти підеш, то можеш сам побачити, що я правду тобі кажу“. Мстислав, вислухавши, усміхнувся і сказав: „Рабе! А чи не пам'ятаєш ти, як княгиня Христина вельми мене любила і ми жили в цілковитій злагоді? І хоч я тоді, як молода людина, не скупо чужих жінок навідував, але вона, знаючи це, зовсім не ображалась і тих жінок приязно приймала, показуючи їм, ніби нічого не знала, і через те найбільше мене до її любові і пошани зобов'язувала. Нині ж я зістарівся, а багато трудів і клопотів про землю мені вже про це думати не дозволяють. А княгиня, як людина молода, хоче веселитися і може при цьому вчинити щось і непристойне. Мені це устерегти уже немає змоги, але досить того, коли про це ніхто не знає і не говорять. Тому й тобі краще мовчати, якщо не хочеш нерозумним бути. І надалі нікому про це не говори, щоб княгиня не довідалась і тебе не погубила“. І хоча Мстислав тоді нічого супротивного не виказав і обернув у безумство євнухове зухвальство, але через деякий час тіуна Прохора звелів судити за те, що ніби він у судах не по закону діяв і людей грабував. За це заслали його в Полоцьк, де він незабаром у порубі помер.»

У цій новелі йдеться про другу жону Мстислава Володимировича, дочку новгородського посадника Дмитра Завидовича (див. 1122 р.), за Татіщевим, (Любаву).

Родина

Одружувався двічі: Вперше — з Христиною Шведською — дочкою шведського короля Інге I, 1095 року. Христина померла 18 січня 1122 року. Діти:

• Всеволод-Гавриїл — князь новгородський
• Інгеборга Київська, видана 1130 року за данського принца Кнута II Лаварда
• Мальмфрида Київська, видана за норвезького короля Сігурда Хрестоносця
• Дочка, 1112 року видана за Ярослава Святополковича
• Марія, видана за Всеволода Ольговича
• Ізяслав-Пантелеймон — Великий князь Київський
• Святополк-Іван — князь новгородський, волинський, луцький та ін.
• Ірина-Добронега — 1122 року видана за Андроніка Комнена
• Ксенія — видана за ізяславського князя Брячислава Давидовича
• Ростислав-Михайло — Великий князь Київський, князь смоленський
• Рогніда

Вдруге — з дочкою новгородського посадника Дмитра Завидича, яка пережила чоловіка. Діти від цього шлюбу:

• Євпраксія — видана за візантійського царевича Олексія Комніна
• Володимир-Дмитро — Великий князь Київський, князь дорогобузький та ін.

Джерела

• Войтович Л. 3.14. Мономаховичі. Мстиславичі. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
• Котляр М. Ф. Мстислав Великий // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 97. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Котляр М. Ф. Мстиславичі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 100. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мстислав Великий

• Dynastia Rurykowiczów 1 (пол.)
• Святой благоверный великий князь Мстислав Владимирович (рос.)
• Мстислав I Владимирович (рос.)

Попередник Володимир Мономах

Великий князь Київський 1125-1132

Наступник Ярополк Володимирович