Володимир Мстиславич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир III Мстиславич
Володимир III Мстиславич
Володимир III Мстиславич
Володимира Мстиславича приймають в Угорщині
Володимир III Мстиславич
Прапор
Прапор
Великий князь Київський
17 лютого 1171 — 30 травня 1171
Попередник: Гліб Юрійович
Наступник: Роман I Ростиславич
Прапор
Прапор
Князь володимирський
1154 — 1157
Попередник: Святополк Мстиславич
Наступник: Мстислав Ізяславич
 
Народження: 1130
Смерть: 30 травня 1171(1171-05-30)
Київ
Рід: Рюриковичі (Мономаховичі)
Батько: Мстислав Великий
Мати: Любава
Шлюб: донька бана Хорватії Бейлуша
Діти: Ростислав, Мстислав, Ярослав, Святослав

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Володимир III Мстиславич (1130 — 30 травня 1171) — руський князь зі старшої гілки династії Мономаховичів. Великий князь київський (1171). Князь Дорогобузький (11501171), князь Володимирський (11541157), князь Слуцький (1162), князь Трипільский (11621168).

Біографія[ред. | ред. код]

Син Мстислава Великого від другого шлюбу з Любавою, донькою Новгородського посадника Дмитра Завидича.

Після смерті Ростислава Мстиславича 1167 року Володимир виявився старшим серед Мономаховичів, але сил для захоплення і утримання Києва не мав. Тому він разом з синами Ростислава закликав Мстислава Ізяславича на Велике князювання, але розраховуючи збільшити свої володіння. Собі він хотів на додачу до Трипілля Торчеськ з усім Пороссям. Мстислав, однак, дізнавшись про змову, обложив Володимира у Вишгороді.

1171 року, після смерті Гліба Юрійовича, князі Давид і Мстислав Ростиславичі покликали свого дядька Володимира на Велике князювання до Києва. Потайки від Ярослава Ізяславича і від Андрія Боголюбського Володимир приїхав до Києва, залишивши Дорогобуж синові Мстиславу. Андрій Боголюбський зажадав від Володимира покинути Київ. Володимир помер після менш ніж трьох місяців княжіння, не дочекавшись насильницького вигнання з Великого столу.

Помер 30 травня 1171 року (за іншими даними 1174[1]) від важкої хвороби. Був похований у збудованій батьком церкві Федорівського монастиря у Києві[2].

Родина[ред. | ред. код]

Дружина - з 1150 донька бана Хорватії, сербського жупана, угорського бана і палатина Белуша.

Діти:

  • Мстислав (пом. бл. 1202) - князь Дорогобузький (1171-1173), Трипільський (1173 — після 1183) і Канівський (1194-1203 рр.).
  • Ярослав (пом. після 1199) - князь Новгородський (1182-1184, 1187-1196, 1197-1199), Торжоцький (1196-1197 рр.) і Вишгородський (1203-1205 рр.).
  • Ростислав (пом. після 1202) - князь Канівський (1163-1169), князь Трипільський (1191-1202), учасник українсько-половецьких воєн.
  • Святослав (пом. 1221) - убитий угорцями в битві під Галичем.

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Всеволод Ярославич, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Володимир Мономах, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія-Анастасія Мономах
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Мстислав Великий, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Гарольд II Ґодвінсон, король Англії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Гіта Вессекська, принцеса англійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Едит Лебедина Шия
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Володимир Мстиславич, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Завид, новгородський посадник
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Дмитро Завидович, новгородський посадник
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Любава
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Извлеченіе изъ древнихъ Русскихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.— Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874.— С. 26
  2. там само.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Володимир Мстиславич

Попередник
Гліб Юрійович
Великий князь Київський
1171
Наступник
Роман I Ростиславич
Попередник
Святополк Мстиславич
Князь володимирський
1154-1157
Наступник
Мстислав Ізяславич