Скілла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Скілла, деталь на червонофігурному кратері, 450—425 до н. е., Лувр
Скеля у місті Шилла, Італія

Скілла, Сци́лла (грец. Σκύλλα) — дочка Форкія й Гекати, красуня, в яку закохався морський бог Главк. Небайдужа до Главка чарівниця Кірка обернула Скіллу на морську потвору з шістьма парами ніг та шістьма собачими головами. Вона начебто жила в печері біля протоки між Італією та Сіцілією. На протилежному березі протоки було житло Харібди, що стала потворою через свою ненажерливість і захланність. Скілла й Харібда нападали на всіх, хто пропливав Сицилійською протокою. Одіссей проскочив між страховиськами, втративши шістьох своїх супутників.

У переносному вживанні вислів «бути між Сціллою й Харібдою» означає «бути одночасно під загрозою двох серйозних небезпек».

Скі́лла — дочка мегарського царя Ніса.

Література[ред.ред. код]