Змій Горинич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Листівка зі Змієм Гориничем
малюнок Івана Білібіна, 1912

Змій Гори́нич — багатоголовий дракон, що дихає вогнем, негативний герой слов'янських народних казок та билин.

Характерні особливості[ред.ред. код]

Змій Горинич обов'язково має кілька голів: 3, 6, 9 або 12. У деяких казках він має таку ж особливість, як і Лернейська гідра — на місці відрубаної голови у нього виростає нова.

Найчастіше Горинич — може літати, але його крила, зазвичай, в казках не описані, як і тіло. Однак на малюнках та ілюстраціх Змія Горинича зображують з довгим хвостом-стрілою і пазуристими лапами.

Горинич пов'язаний з усіма стихіями: вогонь (дихає), повітря (літає) та вода або земля. У деяких казках він живе у воді, спить на камені в морі. У інших — в горах або в землі, там має нору чи печеру, де у нього заховані багатства, викрадена царівна (або три царівни) чи знатна наречена; там знаходиться і чисельне потомство Змія Горинича — «змієнята» (втім, вони часто знаходяться і «в чистому полі», де їх нищить своїм конем епічний герой).

Поява Змія Горинича супроводжується сильним шумом, як «дощ дощить» і «грім гримить». Основна його зброя — вогонь, проте як саме він його вивергає, казки не описують.

Поведінка[ред.ред. код]

У більшості казок Змій Горинич викрадає красивих дівчат, царівн чи чужих наречених, щоб залякати народ або з'їсти здобич.

У одній із казок Змій має любовний зв'язок з царівною, навчає її, як вбити брата-царевича, але гине (його розривають на полюванні). У іншому сюжеті Змій служить кухарем у Івана-купецького сина, спокушає його дружину Єлену Прекрасну, разом з нею вбиває Івана, але і сам — гине.

Образ в культурі[ред.ред. код]

У образотворчому мистецтві[ред.ред. код]

У скульптурі[ред.ред. код]

  • У 2000 році у Петрозаводську (столиця Республіки Карелія), в парку культури і відпочинку була встановлена скульптура Змія Горинича (на честь Року дракона). Через два роки її перенесесли в село Вілга.
  • У 2000-х роках у Харкові на набережній річки Лопань була встановлена дерев'яна скульптура триголового Змія Горинича.
Бой Ивана Царевича со Змеем.jpg Zmei Gorinich (colour fixed).jpg Dobryna.jpg Змей трехголовый Горыныч.JPG
«Бій Івана-Царевича з Морським Змієм»
Віктор Васнецов, між 1910-1912
«Бій Добрині Микитича
зі Змієм Гориничем»
Віктор Васнецов, 1918
«Добриня Микитич звільняє від
Змія Горинича Забаву Путятічну»
Іван Білібін, 1941
Дерев'яна скульптура Змія Горинича у Харкові
2010

У літературі[ред.ред. код]

  • Змій Горинич — герой багатьох слов'янських (російських та українських) казок.
  • У билині «Про Добриню Микитича і Змія Горинича» Змій викрав Забаву Путятічну — племінницю київського князя, а Добриня Микитич її звільнив, попердньо знищивши дитинчат Горинича, більше схожих на гадюк, ніж на батька.
  • У повісті братів Стругацьких «Понеділок починається в суботу» (1965) Змія Горинича використовують для дослідів в НДІ ЧАЧА (Науково-дослідному інституті чародійства і чаклунства). Відвідати цей інститут можуть і ті, хто хоче познайомитися з багатоголовою Гідрою, дочкою Змія Горинича і плезіозаврихи з озера Лох-Несс.
  • У повісті-казці Василя Шукшина «До третіх півнів» (1975) Змій Горинич збирається одружуватися на вусатій дочці Баби-Яги, погрожує проковтнути Івана-дурня за каверзи з нареченою, а під кінець — його перемагає донський отаман.
  • У 1993 році вийшли книга Сергія Сєдова «Казки про Змія Горинича» — збірка коротких казок про вередливого Змія, який так і лишився голодним.
  • У романі Ісаака Фрідберга «Чудо-юдо» (2011) оповідається про те, як Змій Горинич покращив національну ідею і що з того вийшло.

У фільмах[ред.ред. код]

  • Фільм «Ілля Муромець» (1956): у кінці фільму Калин-цар насилає на Київ величезного Змія Горинича, щоб той знищив місто. Мужик Розумій стріляє в змія з гігантського арбалета — той приземляється біля стін міста, де його перемагають богатирі Ілля Муромець, Альоша Попович і Добриня Микитич.
  • Фільм «Вогонь, вода і... мідні труби» (1968): хворий і виснажений Горинич лежить в замку Кощія Безсмертного, тому Кощій не може увійти.
  • Фільм «Там, на невідомих доріжках...» (1982): його знято так, що Горинич жодного разу не з'являється в кадрі. Змій прилітає в гості до Кощія Безсмертного, який поселяє його в сараї і віддає на поживу Гориничу полоненого царя Макара, який за допомогою чарівної води перетворює дракона на триголового козла.
  • Фільм «Василина Прекрасна» (1989): Горинич викрадає царівну-жабу Василину, щоб одружитися на ній, але богатир Іван його вбиває. У фільмі Змій живе не в горах, а в палаці зі слугами і помічницею Бабою-Ягою.
  • Мультфільм «Ключ» (1961): чотирьохголовий Змій Горинич — пародія на бюрократів-формалістів.
  • Мультфільм «Добриня Микитич» (1965): Добриня Микитич вирушає в гори, де вбиває Змія Горинича.
  • Мультфільм «Межа» (1967): Змій Горинич і жадібний цар — гноблять мешканція села, але їх хитрістю перемагає солдат Кузьма (який чомусь називає Змія «Гавриличем»).
  • Мультфільм «Альонушка та солдат» (1974): Горинич викрадає Альонушку, але її рятує Солдат. Він налаштовує голови Змія одну проти одної, а потім — змушує його перетворитися на березову колоду і кидає його в піч, звідки з'являється маленький і нешкідливий Горинчик.
  • Трисерійний мультфільм «Баба Яга проти!» (1980): Змій Горинич — помічник Баби Яги, більше схожий на невелику триголову ящірку, але в 3-ій частині він спромігся підняти в повітря хатинку з пасажирами.
  • Мільтфільм «Івашка з палацу піонерів» (1981): Змій Горинич — гість Баби-Яги і повинен врятувати її з полону піонера Івана, але Іван за допомогою вогнегасника перемагає його.
  • Мультфільм «Ну, постривай!», випуск 16 — «У казці» (1986): Вовк уві сні потрапляє в чарівну країну, де живуть герої різних казок. Горинич охороняє казковий замок (Змій такий самий, як і у мультфільмі «Межа»).
  • Мультфільм «Фантазери з села Угори» (1994): Дід, Онук і два веселих гусака протистоять Гориничу, Бабі-Язі та іншим злим істотам.
  • Мультфільм «Добриня Микитич та Змій Горинич» (2006): триголовий червоний Змій Горинич не вміє літати (навчився в кінці мультфільму) і товаришує з Добринею Микитичем. Змій спочатку викрадає племінницю князя, а потім — допомагає Добрині її знайти.
  • Мультфільм «Три богатирі та Шамаханська цариця» (2010): Змій Горинич вже добре літає і опиняється в Китаї, де його вважають китайським драконом. Там його зустрічає Добриня і пропонує полетіти до Києва, щоб перемогти царицю.
  • Мультфільм «Іван Царевич та Сірий Вовк» (2011): Іван в пошуках «того, не знаю чого» потрапляє через криницю «туди, не знаю куди», де зустрічається з зеленим триголовим Змієм Гориничем і вмовляє його робити добрі справи, за що і отримує «те, не знаю що». У фіналі Змій допомагає Івану перемогти злі сили.

Джерела[ред.ред. код]

  • Иванов В.В., Топоров В.Н. Змей Горыныч// Мифологический словарь / Гл. ред. Е. М. Мелетинский. — М.: «Советская энциклопедия», 1990. — С. 220-221.