Чорна Русь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Чо́рна Русь — назва земель у північно-західній Білорусі, в басейні верхньої течії р.Німану. Основними центрами Ч. Р. були Городен (нині Гродно), Новогородок (нині Новогрудок), Волковиськ, Слонім, Здітов (нині с. Здітово), Ліда, Несвіж. З 10 ст. Чорна Русь входила до Київської Русі. В 13 ст. Велике князівство Литовське і Галицько-Волинське князівство вели боротьбу за Чорну Русь, в результаті якої ця територія з 40-х рр. 13 ст. (на думку декого з істориків, уже з 1219 р.) підпала під владу Литви. Близько 1255—1258 рр. тут правив син Данила Галицького Роман Данилович як васал литовського князя Міндовга. Деякий час Чорна Русь входила до володінь галицько-холмського князя Шварна Даниловича. Після його смерті остаточно підпала під владу Литви. Назву «Чорна Русь» в 16-17 ст. вживали і в інших значеннях. Походження цієї назви не з'ясовано.

[ред.] Література

  1. Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
  2. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.- Луцьк: Вежа, 2000.
  3. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
Особисті інструменти