Психологія здоров'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психологія здоров'я — міждисциплінарна галузь психологічних знань про причини захворювань; фактори, що сприяють здоров'ю та умови розвитку індивідуальності протягом усього життєвого шляху людини[1][2]. Психологія здоров'я — це наука про психологічні причини здоров'я, про методи та засоби його збереження, зміцнення та розвитку здоров'я людини від зачаття до смерті[3].

Зміст та категоріальний апарат науки[ред. | ред. код]

Психологія здоров'я — це сукупність специфічних освітніх, наукових та професійних вкладів психології як наукової дисципліни зі зміцнення та підтримки здоров'я, попередження та лікування хвороб, визначення етіологічних і діагностичних корелятів здоров'я, хвороби та пов'язаних з нею дисфункцій, а також з аналізу та поліпшення системи охорони здоров'я, утворення стратегії (політики) здоров'я.

Насолода життям припускає наявність здоров’я. Здоров’я залежить від безлічі причин, в основі яких так чи інакше лежать соціально-психологічні закономірності. Основними, визначальними чинниками здоров’я є:

  • спосіб життя – 50 %;
  • навколишнє середовище – 20 %;
  • генетичні (спадкові) фактори – 20 %;
  • медичні фактори – 10 %.[4]

У закордонній психології під психологією здоров'я пропонується розуміти всю сукупність базових знань з психології, які можуть використовуватися для розуміння здоров'я і хвороби[5].

Вчені пострадянського простору до змісту психології здоров'я відносять теорію і практику попередження різних психічних і психосоматичних захворювань; заходи щодо корекції індивідуального розвитку й пристосування до умов (вимог) соціального життя; створення умов для реалізації потенційних можливостей людини, її задоволеності життям та надання психологічної допомоги при завершенні життєвого шляху. Психологія здоров'я — міждисциплінарна галузь психологічних знань про причини захворювань; чинники, що сприяють здоров'ю та умови розвитку особистості протягом усього життєвого шляху людини[2].

Об'єктом психології здоров'я є, з певною часткою ймовірності «здорова», але не «хвора» особистість[3].

Завдання психології здоров'я[6][ред. | ред. код]

Й. Н. Гурвич, дослідивши, в основному, закордонні монографічні видання, приходить до висновку про важкість виокремлення однозначної предметної області психології здоров'я, хоча «найвідповіднішим сучасному стану психології здоров'я, є визначення її як предметної області, тобто через розкриття переліку основних тем, зі складових предмет теоретичних і емпіричних досліджень»[5].

Тож, основні завдання, що входять у сферу інтересів психології здоров'я:

  • визначення базисних понять психології здоров'я;
  • дослідження та систематизація критеріїв психічного і соціального здоров'я;
  • методи діагностики, оцінки та самооцінки психічного і соціального здоров'я;
  • розробка простих і доступних для самостійного застосування тестів для визначення здоров'я та початкових стадій захворювань;
  • гендерні аспекти психічного і соціального здоров'я;
  • розробка індивідуально-орієнтованих оздоровчих програм з урахуванням стану здоров'я, статевих, вікових та особистісних особливостей людини;
  • дитяча і шкільна психологія здоров'я;
  • психологічне забезпечення професійного здоров'я;
  • психологія довголіття, ознаки психічного старіння та його профілактика;
  • психологічну допомогу при завершенні життєвого шляху[7].

Зв'язок з іншими науками[ред. | ред. код]

  1. Психологічні галузі
  2. Медичні науки
  3. Інші науки

На думку Й. Н. Гурвича безпосередній інтерес для психології здоров'я мають різні розділи соціології: девіантна поведінка, культура, масова культура, соціальна медицина та ін.

Психологія здоров'я та психогігієна мають близькі цілі та завдання досліджень, тож частина дослідників зазначають про зв'язок цих наук, а деякі навіть не схильні розрізняти ці поняття, вважаючи їх синонімічними[7].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. І. Я. Коцан, Г. В. Ложкін, М. І. Мушкевич (2011). ПСИХОЛОГІЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (PDF) (українська) .
  2. а б Водопьянова Н. Е., Ходырева Н. В. Психология здоровья // Вестник ЛГУ Сер. 6. — 1991. Вып. 4.
  3. а б Ананьев В. А. Введение в психологию здоровья: Учебное пособие. — СПб., 1998
  4. Блащук, Т. В. (2021). Еволюція прав людини у сфері охорони здоров’я. ПРАВА ЛЮДИНИ В УКРАЇНІ ТА У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ: ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ. Liha-Pres. с. 6—38.
  5. а б Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г С. Никифорова. — СПб. Питер, 2006. — 607 с: ил. — (Серия «Учебник для вузов»)
  6. ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «МЕДИКО-ПРИРОДНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ» (2020). «Психологія здоров’я та здорового способу життя » (PDF) (українська) .
  7. а б Гурвич И. Н. Социальная психология здоровья. — СПб., 1999.