Психометрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психометрі́я — це розділ психології, що вивчає застосування математичних методів, тестів у психологічних дослідженнях.

Психометрія — це науковий напрям теоретичних і практичних досліджень вимірювання та оцінювання якісних характеристик людини методом тестування.

Тестове завдання — завдання певного типу, що стосується важливого і конкретного знання. Тест- це сукупність тестових завдань, які дібрані за певними правилами для вимірювання тієї чи іншої властивості.

Для виявлення певних характеристик досліджуваної особи (об'єкта) використовують спеціальну програму, яка включає контрольні питання, запитальники й оцінні бали. Розробкою критеріїв оцінки особистих якостей кандидата, що найбільш підходить для виконання певного роду діяльності, займається галузь науки, яка називається психометрією .

Термін метапсихологія в перекладі з грецької мови означає: «meta» — після, або за, «psiche» і «logos» — це вчення про душу, а дослівно мав би перекладатися як «за психологією». В метапсихології повинні бути викладені засади, на яких будується дане психологічне знання, а на цій основі мають розв'язуватися часткові психологічні проблеми. Метапсихологія пов'язана з філософською онтологією людини.

Вимоги до тестування[ред. | ред. код]

Валідність і надійність.

Валідність (або обґрунтованість) будь-якої процедури вимірювання полягає в однозначності (стійкості) одержуваних результатів щодо вимірюваних властивостей об'єктів, тобто, щодо предмета вимірювання. Відмінність поняття валідності від надійності вимірювання зручно розкривати за допомогою розрізнення «об'єкта» і «предмета» виміру.

Надійність - це стійкість процедури відносно об'єктів[1].

  1. Бодалев А.А. Столин В.В. Аванесов В.С. Общая психодиагностика. — Изд-во «Речь», 2000. — 443 с.