Антонівка (Жидачівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Антонівка
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада/громада Любшанська сільська рада
Код КОАТУУ 4621584402
Основні дані
Засноване 1958
Населення 545
Площа 1,37 км²
Густота населення 397,81 осіб/км²
Поштовий індекс 81776[1]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°16′27″ пн. ш. 24°11′23″ сх. д. / 49.27417° пн. ш. 24.18972° сх. д. / 49.27417; 24.18972Координати: 49°16′27″ пн. ш. 24°11′23″ сх. д. / 49.27417° пн. ш. 24.18972° сх. д. / 49.27417; 24.18972
Середня висота
над рівнем моря
256 м
Водойми р. Любешка
Місцева влада
Адреса ради 81775, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Любша, тел. 71-5-35
Карта
Антонівка. Карта розташування: Україна
Антонівка
Антонівка
Антонівка. Карта розташування: Львівська область
Антонівка
Антонівка

Антонівка у Вікісховищі?

Анто́нівка (стара назва села — Яйківці) — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 545 осіб. Орган місцевого самоврядування — Любшанська сільська рада.

Географія[ред.ред. код]

Сусідні населені пункти:

Rose des vents Лівчиці (6,1 км) Заболотівці (5,8 км) Млиниська (5,2 км), Смогів (4,5 км) Rose des vents
Жирівське (1,7 км) N Мазурівка (1,8 км)
W    Антонівка    E
S
Крехів (2,8 км) Подорожнє (5,3 км) Маринка (2,4 км)

Історія[ред.ред. код]

З уродженців села у Леґіоні Українських Січових Стрільців воювали Іваник Василь (нар. 1895), Малий Олекса (нар. 1893), Малик Гриць (нар. 1893), Накельський Петро (нар. 1895) та Ганович Микола (нар. 1896).

Після завершення німецько-радянської війни радянська влада здійснювала терор проти місцевого українського мирного населення. 3 серпня 1946 року енкаведисти застрелили селянина Греча Степана, який спав у клуні, лише тому, що він, заспаний, не встиг досить швидко на їх наказ піднести догори руки[2].

Від 1940 до 21 травня 1959 року село входило до Журавнівського району Дрогобицької області.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 545 осіб[3]. Мовний склад населення села був таким[4]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 541 99,08
російська 3 0,55
молдовська 1 0,18

Мовні особливості[ред.ред. код]

У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Антонівці:

  • окатий — витрішкуватий;
  • пластівец — лапатий сніг.
Церква

Релігія[ред.ред. код]

Дзвіниця

У селі є греко-католицька громада.

Господарство[ред.ред. код]

У селі працюють:

  • селянське фермерське господарство «Антонівка» — вирощує технічні та зернові культури;
  • державне підприємство «Подорожненський рудник» — займається будівництвом місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання;
  • ТОВ «Ековідтворення» — займається будівництвом.

Освіта[ред.ред. код]

У селі діє середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

Пам'ятки[ред.ред. код]

У селі є дерев'яна церква Введення у храм Пресвятої Богородиці 1863 року.

Відомі люди[ред.ред. код]

На Великдень 1905 р. село відвідали М.Коцюбинський, І.Франко та В.Гнатюк.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]