Батьків (Радивилівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Батьків
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Радивилівський
Рада/громада Немирівська сільська рада
Код КОАТУУ 5625886002
Основні дані
Засноване 1562
Населення 589
Площа 1,115 км²
Густота населення 528,25 осіб/км²
Поштовий індекс 35509
Телефонний код +380 3633
Географічні дані
Географічні координати 50°06′17″ пн. ш. 25°18′11″ сх. д. / 50.10472° пн. ш. 25.30306° сх. д. / 50.10472; 25.30306Координати: 50°06′17″ пн. ш. 25°18′11″ сх. д. / 50.10472° пн. ш. 25.30306° сх. д. / 50.10472; 25.30306
Середня висота
над рівнем моря
232 м
Місцева влада
Адреса ради 35563, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Немирівка, тел. 2-83-09
Карта
Батьків. Карта розташування: Україна
Батьків
Батьків
Батьків. Карта розташування: Рівненська область
Батьків
Батьків
Мапа

Ба́тьків — село в Україні, в Радивилівському районі Рівненської області. Населення становить 589 осіб.

Назва[ред. | ред. код]

Батьків — від староукраїнського слова «батко», що означало «брат». «Батків» (саме так записано в перших згадках про село) означало «братів», можливо" «братів наділ».[1]

Факти[ред. | ред. код]

Наприкінці XIX століття в Батькові (Баткові) було 137 дворів, 1065 православних парафіян і 10 римо-католиків. До парафії місцевої Преображенської церкви, збудованої на кошти парафіян та поміщика в 1745 році, належали села Немирівка, Березина, Прокази. Щоправда, у Немирівці була й своя церква, але її вирішили скасувати — очевидно, через неможливість підтримувати належне функціонування. До того ж храм у Батькові мав досить давні традиції. Священиками тут були: Федір Бочановський (1806 p.), Стефан Кожуховський (1816), Йосип Каплич (1822), Іоан Яновський (1829–1830), Олександр Шиманський (1834), Даниїл Піотрович (1836–1839), Іосиф Шеметович, Анфім Кавецький, Михайло Боруцький, Варфоломій Гардасевич, Авксентій Фотинський, Петро Зілітинкевич та ін. Церква мала в селі 33 десятини орних земель, до 2 десятин садибних із городом, 300 сажнів було відведено під церковний цвинтар. У 1874 році церкву відремонтували, прибудувавши до неї 4-поверхову дзвіницю. Цей храм не зберігся — за переказами, його знищили в 1920 році більшовики. А ось на старовинному цвинтарі деякі надмогильні пам'ятники ще можуть розповісти про тих, хто жили в селі, визначали його настрої. До речі, тут же могила згаданого священика Петра Зілітинкевича (29.06.1831- 6.01.1899; у 1853 р. він закінчив Волинську духовну семінарію). Тут поховані й власник Батькова Петро Жемчужников (+17.09.1888), поміщик Андрій Чуй (+10.07.1899), протоієрей Іоан Капустинський (+19.09.1923). На кладовищі — братське поховання бійців Української Народної Республіки. Цікава ще одна могила — Владислава Гакена (1877–1941), власника ставу й млина, адже це до нього, точніше — до його синів і дочки, приїздив гостювати в Батьків у свої юнацькі літа Улас Самчук, згодом видатний письменник. Враження від приїзду він згадав у книзі «На білому коні»: "І другого дня гостина у Батькові, три кілометри від міста, у незабутніх товаришів Антона і Володимира Гакенів з їх чарівною сестрою Юлінькою, романтичним млином, поетичним ставом, човном і… «ніч яка, Господи, місячна, зоряна…»[2]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 серпень 2013. Процитовано 28 квітень 2013. 
  2. Ящук Володимир. Радивилів. Краєзнавчі матеріали. — Рівне. — 2004.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]