Висоцько (Бродівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Висоцько
Пам'ятник Іванові Трушу
Пам'ятник Іванові Трушу
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада/громада Заболотцівська сільська рада
Код КОАТУУ 4620382004
Облікова картка [2] 
Основні дані
Населення 601[1]
Площа 1,866[2] км²
Густота населення 322,08 осіб/км²
Поштовий індекс 80632[3]
Телефонний код +380 3266[4]
Географічні дані
Географічні координати 50°01′34″ пн. ш. 25°01′27″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 25.02417° сх. д. / 50.02611; 25.02417Координати: 50°01′34″ пн. ш. 25°01′27″ сх. д. / 50.02611° пн. ш. 25.02417° сх. д. / 50.02611; 25.02417
Середня висота
над рівнем моря
242[5] м
Водойми р. Хрестинівка
Відстань до
обласного центру
89 км
Відстань до
районного центру
17 км
Найближча залізнична станція Заболотці
Відстань до
залізничної станції
5 км
Місцева влада
Адреса ради 80630, Львівська область, Бродівський район, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12; тел. 3-63-34[6]
Сільський голова Дискант Марія Володимирівна[6]
Карта
Висоцько. Карта розташування: Україна
Висоцько
Висоцько
Висоцько. Карта розташування: Львівська область
Висоцько
Висоцько
Мапа

Ви́соцько — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до районного центру становить 17 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Заболотці становить 5 км.

Село Висоцько, а також Заболотці, Великі Переліски, Малі Переліски, Лугове підпорядковані Заболотцівській сільській раді.[6] 7 липня 2015 року утворена Заболотцівська сільська об'єднана територіальна громада, до складу якої увійшло с. Висоцько.[7][8] Населення становить 601 особа.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Географія[ред. | ред. код]

Село Висоцько на заході межує з Чехами та Заболотцями, на півночі з Пониковицею, на сході з Пониковицею і Голосковичами та на півдні з Кадлубиськами.

Через село протікає потік Лагодів, який є одним з притоків ріки Стир. Сільська забудова (близько 150-ти будинків) знаходиться по обидва боки потоку.

Західна та східна частини навколишнього низькогір'я формують пагорб «Птачник», що біля Заболотців підіймається на висоту 287 метрів. Північну та південну частини навколишнього низькогір'я займають вологі луки та болота, звані «Чорний Гай».

Топоніми[ред. | ред. код]

Від назви села походить назва знайденого ґрунтового могильника висоцької культури[9].

Історія[ред. | ред. код]

У другій половині XVIII століття власником села була остання представниця роду Сенявських — Марія Зофія Чарторийська графиня Віртемберійська.

У «Шематизмі» 1832 року знаходимо наступну інформацію, стосовно Висоцька. Вже на той час в селі існувала дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Власником села був Д. Пєліховський, а парохом від 1794 року був о. Теодор Цегельський. Чисельність греко-католицької парафії налічувала 536 осіб. При парафії існувала парафіяльна школа.[10].

У «Słowniku geograficznemu Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», виданому у 1890 році у Варшаві, подається наступна інформація стосовно Висоцька, а саме, що «Висоцько – село Бродського повіту, яке знаходиться на відстані 12 км на південний захід від староства та повітового суду у Бродах та на відстані 4 км на південний захід від поштової управи у Заболотцях. Великі наділи орної землі займають територію у 119, луки та сади — 133, пасовиська — 67, ліси — 570; малі наділи орної землі — 660, луки та сади — 736, пасовиська — 80; ліси — 3 австрійських морги. У 1890 році чисельність населення становила 1049 осіб, з них: 77 римо-католиків, 907 греко-католиків, 55 юдеїв та 10 іншого віросповідання. За національною ознакою — 907 русинів, 139 поляків та 3 євреїв. Греко-католицька парафія належала до Брідського деканату та знаходилася у Висоцьку, а римо-католицька — у Поникві. В селі є мурована церква Святої Покрови (освячена 1879 року), парафіяльна школа з руською мовою викладання, два млини з 4-ма каменями для обмолоту проса, цегольня, також у селі діє кредитна каса з фондом обігових коштів в сумі 2947 злотих австрійських»[11].

У 1910 році власником села був Октавій Саля, а парохом села був о. Юліян Дорожиньський. Дерев'яна церква Святої Покрови належала до Брідського деканату Золочівського протопресвитерату. Чисельність населення становила 840 осіб. Село мало власний шпіхлер, де зберігалося збіжжя, кредитну касу та церковний магазин [12]. Також тут існувала однокласна парафіяльна школа з руською мовою викладання, яка входила до складу 1-го Комісаріату Комісії шкільного ординаріяту Бродського повіту Тарнопольського воєводства. Посаду шкільного комісара обійняв парох с. Кадлубиська о. Григорій Купчинський [13].

Освіта[ред. | ред. код]

У селі діє Висоцьківська загальноосвітня школа І ступеня (директор — Оксана Василівна Яремко)/[14], а для найменших мешканців села працює Висоцьківський дошкільний навчальний заклад (завідуюча Надія Орестівна Копоть)/[15].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Починаючи з 1990-х років на території села почав розвиватися бізнес. З'явилися селянські (фермерські) господарства «Мрія» та «Марія», які спеціалізуються, зокрема, на вирощуванні картоплі, овочевих, зернових та баштанних культур, а також ПП «Затишок», яке спеціалізується на гуртовій торгівлі будівельними матеріалами.[16].

У селі працює 2 продуктових магазини, 1 магазин промислових товарів.

Пам'ятки історії[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Церква Різдва Пресвятої Богородиці вперше церква згадується у 1664 році. За даними василиянського Шематизму 1867 року церкву Успення Пресвятої Богородиці збудував у другій половині XVII століття дідич (власник частини села) Андрій Пашкович Височанський, а його син Костянтин відступив свою частину лаврівському монастиреві. Наприкінці XVII століття тут засновано василиянський монастир, підпорядкований лаврівському.

Існуюча мурована церква збудована коштом перемиського єпископа Ієроніма Устрицького. Деякі письмові джерела датують її 1800 роком. Перебудова у XIX столітті змінила первісний вигляд церкви. У 1891 році під час реставраційно-відновлювальних робіт було розібрано дзвіницю над бабинцем та верхи над навою і вівтарем, видовжено бабинець у західному напрямку. Наступний ремонт відбувся у 1937 році. В церкві зберігся чотириярусний різьблений золочений бароковий іконостас XVIII століття та вівтар, датований 1770 роком. Поряд розташована дерев’яна, триярусна, квадратова в плані, вкрита восьмигранним наметом дзвіниця, збудована у 1899 році майстром Пилипом Матляком.

Костел Матері Божої, у наш час відомий, як церква Покрови Пресвятої Богородиці, збудований у 1927-1935 роках, а від 1955 року діє за прямим призначенням. Парафія церкви Покрови Пресвятої Богородиці належить до Бродівського деканату Львівської єпархії УАПЦ, а настоятелем храму є декан, архимандрит Миколай (Іван Мартин).[17].

Ще у другій половині ХІХ століття на високому, круглої форми пагорбі, званому у місцевих «Городисько» було збудовано гарний, у волоському стилі палац. За переказами старожилів села, на тому місці знаходився замок якогось руського князя. Про це свідчили помітні сліди давніх чотирибічних траншей та наріжних веж цієї фортифікаційної споруди, яка існувала ще до кінця ХVIII століття. Саме у тому замку 1682 року перебував польський король Ян III Собеський, котрий після смерті Олександра Конецпольського став дідичем Бродів і саме звідти надіслав листа до коменданта Брідської фортеці Яна Крушинського, датованого 26 серпня 1682 року [18].

Колись на території замку стояла альтанка, яка займала велику територію. Навколо неї, особисто гетьманом Собеським була висаджена липова алея [19].

Пам'ятки монументального мистецтва[ред. | ред. код]

Археологічні пам'ятки[ред. | ред. код]

У південній частині села ще наприкінці ХІХ століття на високому пагорбі знаходилася козацька могила, у якій за переказами місцевих, поховано рештки козаків, які загинули у битві з татарами [21]. У двох кілометрах на південь від Висоцька, в урочищі Застав'я відомим українським істориком Ісидором Шараневичем у 1895 році відкритий ґрунтовий могильник висоцької культури. Пізніше його досліджували: Михайло Грушевський, Тадеуш Сулімірський, Лариса Крушельницька, Микола Бандрівський. Між селами Висоцько і Заболотці було виявлено три кургани висоцької культури, вони розкопані археологами.

Персоналії[ред. | ред. код]

Село Висоцько — батьківщина видатного художника-живописця і публіциста кінця ХІХ — початку ХХ століття Івана Труша. Івана Івановича вважають майстром ліричного пейзажу, зокрема, він є автором серії портретів діячів української літератури та культури (І. Франка, Лесі Українки, М. Лисенка)[22].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Повний перелік населених пунктів Бродівщини
  2. а б Облікова картка на сайті ВРУ
  3. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  4. Коди автоматичного мiжмiського зв'язку: Львівська область
  5. Прогноз погоди в с. Висоцько
  6. а б в Заболотцівська сільська рада
  7. Заболотцівська сільська об'єднана територіальна громада
  8. Картка постанови
  9. Археологія Бродівського району Львівської області
  10. Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832… — S. 210.
  11. Wysocko (1. wś, pow. brodzki,...) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich... — S. 119/
  12. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910...с.93
  13. Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910... — C. 91.
  14. Висоцьківська загальноосвітня школа. Архів оригіналу за 19 серпень 2016. Процитовано 18 серпень 2016. 
  15. Дитячий садок (ДНЗ), Висоцько
  16. Висоцько: довідник компаній
  17. Бродівський деканат
  18. Wolne miasto handlowe Brody... — S. 68.(пол.)
  19. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej... — S. 87-88.(пол.)
  20. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа / Г. Островский...С.32 (рос.)
  21. Sokalski B. Rys geograficzno-statystyczny Złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z opisem obu powiatów (Złoczowskiego i Brodskiego)...S. 317-318 (пол.)
  22. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис... — С. 87.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Висоцько // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3. — С. 167.
  • Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с. — 50 000 прим.
  • Выставка произведений художников западных областей Украины: Посвященная 40-летию воссоединения украинского народа / Островский Г. — Москва : Советский художник, 1980. — 560 с. (рос.)
  • Barącz S. Wolne miasto handlowe Brody. — Lwów: Druk Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1865. — 197 s. (пол.)
  • Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. — Lwów: Nakładem Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej z funduszu Boleslawa Orzechowicza, 1918. — 328 s. (пол.)
  • Sokalski B. Rys geograficzno-statystyczny Złoczowskiego okręgu szkolnego wraz z opisem obu powiatów (Złoczowskiego i Brodskiego). — Złoczów, 1885. — S. 317-318. (пол.)
  • Sulimierski F., Chlebowski B., Walewski W. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: t. XIV (Worowo — Źyźyn). — Warszawa: 1895. — 930 s. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]