Відносини Канада — Європейський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відносини Канада — Європейський Союз
Канада
Канада 		Європейський Союз
Європейський Союз

Відносини між Канадою та Європейським Союзом (ЄС) і його попередниками сягають 1950-х років. Хоча відносини переважно економічні, існують також питання політичної співпраці. Канадці також використовують англійську та французьку — обидві європейські мови — як офіційні мови та мови більшості.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Відносини Канади та Європи

Відносини Канади з Європою є наслідком історичних зв'язків, породжених колоніалізмом і масовою європейською імміграцією до Канади . У середньовіччі Канада була вперше колонізована вікінгами на берегах острова Баффіна, а також на берегах Ньюфаундленду і Лабрадору . Однак через століття в сучасну епоху вона буде переважно колонізована Францією, а після 1763 року вона офіційно приєдналася до Британської імперії після її завоювання в Семирічній війні . Крім того, він також мав колоніальний вплив Іспанії в Британській Колумбії, а також південній Альберті та Саскачевані .

Сполучене Королівство має надзвичайно тісні відносини з Канадою через її британське колоніальне минуле, і обидва вони є царствами Співдружності. Однак 31 січня 2020 року Сполучене Королівство перестало бути членом Європейського Союзу. Історично відносинам Канади з Сполученим Королівством та США зазвичай надавалося пріоритет перед відносинами з континентальною Європою. Тим не менш, Канада мала існуючі зв'язки з європейськими країнами через західний альянс під час Другої світової війни, Організацію Об'єднаних Націй і НАТО до створення Європейського економічного співтовариства.

Угоди[ред. | ред. код]

Історія відносин Канади з ЄС найкраще задокументована в низці економічних угод:

У 1976 році Європейське економічне співтовариство (ЄЕС) і Канада підписали Рамкову угоду про економічне співробітництво, першу офіційну угоду такого роду між ЄЕС та промислово розвиненою третьою країною. Також у 1976 році в Оттаві відкрилося Представництво Європейської Комісії в Канаді.

У 1990 році європейські та канадські лідери прийняли Декларацію про трансатлантичні відносини, розширивши сферу своїх контактів і встановивши регулярні зустрічі на саміті та на рівні міністрів.

У 1996 році на Оттавському саміті було прийнято нову Політичну декларацію про відносини ЄС-Канада, в якій було прийнято спільний План дій, що визначає додаткові конкретні сфери співпраці.

Сфери конфлікту[ред. | ред. код]

Триває напруження через заборону ЄС на імпорт продукції тюленів. Це вважалося мотивуючим фактором у зусиллях Канади блокувати зусилля ЄС приєднатися до Арктичної ради .[1]

Канада також мала двосторонні територіальні суперечки з державами-членами ЄС (див.: Війна калканів, Острів Ганса / Територіальні претензії в Арктиці та Кордон між Канадою та Францією).

Угода про вільну торгівлю між Канадою та ЄС[ред. | ред. код]

Докладніше: Всеосяжна економічна та торгова угода

Ще з червня 2007 року уряд Канади на чолі з прем’єр-міністром Стівеном Харпером тиснув на ЄС та його країни-члени, щоб вони домовилися про угоду про вільну торгівлю між Канадою та ЄС [2] [3] Колишній прем’єр-міністр Франції Едуард Балладюр підтримав цю ідею., тоді як колишній канадський учасник торгових переговорів Майкл Харт назвав цю ідею «дурною». [4] Канадський Європейський круглий стіл для бізнесу (CERT), заснований у 1999 році, був головним прихильником угоди про вільну торгівлю, яку підтримали понад 100 керівників Канади та Європи. Співголовами CERT були колишній міністр торгівлі Канади Рой Макларен і колишній редактор журналу The Economist Білл Еммотт. [5]

У червні 2009 року комісар ЄС з торгівлі Кетрін Ештон і канадський міністр міжнародної торгівлі Стоквелл Дей опублікували спільну заяву щодо початку переговорів щодо Всеосяжної економічної та торговельної угоди (CETA).[6] День міністра заявив: «Ця перша зустріч є солідним кроком до історичної економічної угоди між Канадою та Європою. Ці переговори є пріоритетними для нашого уряду».[6]

У Канаді та ЄС залишаються розбіжності щодо заборони ЄС на імпорт продукції тюленів та вимоги Канади до отримання візи для громадян ЄС країн-членів ЄС – Румунії та Болгарії.[7][8][9]

CETA тимчасово застосовується з вересня 2017 року.

Потенційне членство в ЄС[ред. | ред. код]

Докладніше: Подальше розширення Європейського Союзу

З 2005 року кілька європейських редакторів розглядали можливість приєднання Канади до Європейського Союзу (ЄС).[10] Прихильники стверджують, що, на відміну від решти країн Америки, культурні та політичні цінності канадців і європейців мають багато спільного, і що членство Канади зміцнить обидві сторони політично та економічно.[11][12] При цьому визнаємо, що Канада, розташована в Північній Америці, і Європа налічують понад 3 000 km (1 900 mi) віддалені, будучи розділені Північною Атлантикою, прихильники відзначають, що ЄС вже має члена за межами Європи, Кіпру, тобто географічно в Західній Азії . Крім того, Канада є найближчою американською суверенною країною до європейського континенту, зокрема до Північної Європи. Це може стати набагато актуальнішим, якщо Гренландія знову приєднається до Європейського Союзу.[13][14] ЄС і Канада мають дуже тісне та дружнє стратегічне партнерство. Представництво ЄС у Канаді, у тісній співпраці з представництвами країн ЄС, сприяє розвитку європейської культури цілий рік за допомогою ряду добре налагоджених заходів публічної дипломатії. Ці заходи були ефективними для підвищення рівня знань та розуміння ЄС та його відносин з Канадою.[15] У 2019 році Канаді запропонували приєднатися до науково-дослідницької ініціативи ЄС Horizon Europe.[16] Крім того, Канада є членом Ради Європейського космічного агентства.[17]

Крім того, CETA, можливо, є найбільш далекосяжною угодою про ЗВТ між ЄС та іноземною країною. Через природу CETA деякі  сказав, що це не буде таким далеким стрибком до членства в ЄС. Опитування думки європейців чи канадців щодо зближення та членства в ЄС не проводилось. Канадські провінції Нью-Брансвік і Квебек допомогли б зміцнити франкомовний блок в ЄС разом з Францією, Бельгією та Люксембургом (членство в ЄС також може допомогти приборкати сепаратистські настрої в Квебеку). Канада також може принести англійськомовний блок до ЄС після Brexit. Крім того, це може зменшити залежність Канади від Сполучених Штатів у сфері торгівлі та безпеки. Канада також відповідаєКопенгагенським критеріям для членства в ЄС. Крім того, ЄС є другим за величиною торговим партнером Канади. Представники Канади та ЄС поки не коментували це.[10][18][19] Останнім часом постійні торговельні суперечки з Китаєм і між північноамериканськими країнами, а також соціальний вплив пандемії COVID-19 відкрили дебати про можливість членства Канади в ЄС.[20]

Порівняння[ред. | ред. код]

Європейський Союз Європейський Союз Канада Канада
Населення 447,007,596[21] 38,436,447[22]
Площа 4,324,782 км2 (1,669,808 sq mi)[23][24][25][25] 9,984,670 км2 (3,855,103 sq mi)
Густота населення 103/км2 (268/sq mi) 3.7/км2 (9.6/sq mi)
Столиця Брюссель (де-факто) Оттава
Глобальні міста[26] Париж, Рим, Берлін, Відень, Мадрид, Амстердам, Атени, Дублін, Гельсінкі, Варшава, Лісабон, Стокгольм, Копенгаген, Прага, Бухарест, Нікосія, Будапешт, Загреб, Софія Торонто, Монреаль, Ванкувер, Оттава, Калгарі, Едмонтон, Вінніпег, Галіфакс, Квебек
Уряд Наднаціональна парламентська демократія на основі європейських договорів[27] Федеральна парламентська демократична конституційна монархія
Перший лідер Президент вищої влади Жан Моне Прем'єр-міністр Джон Александр Мак-Дональд
Поточний керівник Голова ради Шарль Мішель

Голова комісії Урсула фон дер Ляєн

Королева Єлизавета II
Прем'єр-міністр Джастін Трюдо
Офіційні мови 24 офіційні мови, з яких 3 вважаються "процедурними" (англійська , французька та німецька)[28] Англійська та французька
Основні релігії 72% християн (48% римські католики, 12% протестанти, 8% православні, 4% інші християни), 23% нерелігійні, 3% інші, 2% іслам 67.3% християн, 23.9% нерелігійні, 3.2% іслам, 1.5% індуїстів, 1.4% сикхізстів, 1.1% буддистів, 1.0% юдеїв
Етнічні групи німці (близько 83 мільйонів),[29] французи (близько 67 мільйонів),італійці (близько 60 мільйонів), іспанці (близько 47 мільйонів), поляки (близько 46 мільйонів), румуни (близько 16 мільйонів), нідерландці (близько 13 мільйонів), греки (близько 11 мільйонів), португальці (бл. 11 млн.) та інші 74,3% європейців, 14,5% азіатів, 5,1% корінне населення, 3,4% країни Карибського басейну та Латинської Америки, 2,9% африканці, 0.2% океанці
ВВП (номінальний) 16,477 трлн. Дол. США, 31 801 дол. на душу населення 1,793 трильйона доларів, 50 577 доларів на душу населення

Зовнішні відносини Канади з країнами-членами ЄС[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Canada signals new era for Arctic Council. The Globe and Mail. Toronto. 15 травня 2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 5 червня 2022.
  2. ↑ EU and Canada Seek to Reach Trade Agreement. The Wall Street Journal. Associated Press. Архів оригіналу за 23 жовтня 2008.
  3. ↑ "Canada and Quebec Unite on EU Free Trade Accord" [Архівовано 7 січня 2018 у Wayback Machine.], Paul Wells, Maclean's, July 30, 2007
  4. ↑ French push on for EU-Canada free trade. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 5 червня 2022.
  5. ↑ CERT - Canada Europe Round Table for Business. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 19 червня 2022.
  6. ↑ а б European Commission - PRESS RELEASES - Press release - EU and Canada start negotiations for economic and trade agreement.
  7. ↑ Canada-Europe trade deal risks derailment over visa spat. The Star. Toronto. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  8. ↑ ENBlogger. How Visa Restrictions Impede CETA Progress. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  9. ↑ This Country Is Threatening To Block The Canada-EU Trade Deal. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  10. ↑ а б German Papers: It's Time For Canada to Join the EU. Der Spiegel. 3 березня 2005. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014. Canada shares the longest undefended border in the world with the United States. Their economies are deeply intertwined with hundreds of billions in trade. But this week's decision by Ottawa to reject Washington's missile defense plan shows that politically, Canadians are from Venus and Americans from Mars.
  11. ↑ Canada and Europe. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  12. ↑ Canada and the European Union. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  13. ↑ EUobserver Review 05 January 2007 (Greenland could re-join the EU). EUobserver. 5 січня 2007. Архів оригіналу за 20 січня 2008.
  14. ↑ Greenland's exit warning to Britain. Politico. 22 червня 2016. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 5 червня 2022.
  15. ↑ Canada and the EU. Delegation of the European Union to Canada. 10 травня 2016. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  16. ↑ Canada eyes new funds and collaborations to boost international science. ScienceBusiness. 20 червня 2019. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  17. ↑ Member States & Cooperating States. European Space Agency. 12 серпня 2021. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
  18. ↑ Garton Ash, Timothy (28 червня 2006). I've found a perfect new member for the EU. If only it were in Europe Canada shares nearly all the values of the new Europe - as well as the most characteristic of its weaknesses. The Guardian. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  19. ↑ Johal, Am. Why doesn't Canada join the European Union. Rabble.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  20. ↑ Painful Truth: Should Canada join the European Union?. BC Local News. 15 травня 2020. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
  21. ↑ Population on 1 January. Eurostat. European Commission. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 27 лютого 2022.
  22. ↑ Government of Canada, Statistics Canada (16 грудня 2021). Population estimates, quarterly. www150.statcan.gc.ca. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 27 лютого 2022.
  23. ↑ Field Listing – Area. The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2015.
  24. ↑ Field Listing – Area. The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 October 2018. Процитовано 9 березня 2015.
  25. ↑ а б Field Listing – Area. The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 9 березня 2015.
  26. ↑ Cities ranked "alpha" in 2020 by the Globalization and World Cities Research Network. https://www.lboro.ac.uk/gawc/world2020t.html [Архівовано 24 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Archived copy. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 21 січня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  28. ↑ European Commission - PRESS RELEASES - Press release - Frequently asked questions on languages in Europe. europa.eu (англ.). Архів оригіналу за 16 грудня 2020. Процитовано 24 червня 2017.
  29. ↑ Population by sex and citizenship. Federal Statistical Office (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 22 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Відносини_Канада_—_Європейський_Союз&oldid=41641339