Обговорення Вікіпедії:Іменування статей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обговорення Вікіпедії:Іменування статей/Архів

Зміст

Не заборонено[ред. код]

Пропоную додати підпункт у правила в частині: розширювальні, пояснювальні частини імені, як-от слово Тернопіль Парк національного відродження (Тернопіль) не є надмірною деталізацією і є допустимими/прийнятними/бажаними/рекомендованими/доречними.... -- 15:38, 15 червня 2007 (UTC)

Це сюди: Обговорення Вікіпедії:Іменування статей/Уточнення--Leon 18:37, 15 червня 2007 (UTC)

Вікіпедія:Іменування статей#Назви газет, журналів[ред. код]

Пропоную внести уточнення у тезу

Кириличні назви засобів масової інформації (газет, журналів, телеканалів тощо) подавати в оригіналі (напр., Известия).

Некириличні назви — подавати українською транскрипцією (напр., Нью-Йорк Таймс).

Кириличні (неураїомовні) назви засобів масової інформації, які не мають українського відповідника, подавати оригінальним написанням, якщо український відповідник є і/або [широко] використовується, вживати його при передаванні назви.-- 19:41, 19 червня 2007 (UTC)
Ти ба! Невже росіяни назвали свою газету Ызвэстыя?!

Як на мене, правило некоректне. Гаразд, якщо це російський чи болгарський часопис, то українському користувачеві доступні літери Ъ, Ы, Ё тощо. А якщо якесь інше південнослов'янське з диковинними літерами?--ЮеАртеміс (обговорення) 06:31, 4 лютого 2016 (UTC)

  • ЗУ Про рекламу передбачає офіц.назви записувати в оригіналі (якщо це кирилиця або латиниця). Це я до слова. Є укр.переклад чи немає... укр.переклад є завжди, бо це переклад. А всі назви чи то латинські, чи то кириличні слід писати в оригіналі: Известия, The New Yourk Times. А ось ієрогліфічні, наприклад, записувати їхніми латинськими відповідниками, якщо такі є: Samsung. Якщо немає, то кирилицею по-українськи.--Mychajlo Naumenko (обг.) 11:50, 4 лютого 2016 (UTC)
  • Тут питання в тому, де провести межу: в декого й літери Ы нема на клавіатурі, а дехто може і Яңарыш з клавіатури набрати. В той же час транслітерація з кирилиці на кирилицю може призвести до плутанини, тому створення перенаправлень виглядає кращим варіантом — NickK (обг.) 11:52, 4 лютого 2016 (UTC)
Я гадаю, щоб один раз назвати статтю можна знайти симболи або у Word, або ввести у вікі * абетка. Ті ж самі назви гуртів, виконавців, або їхніх пісень ми записуємо в оригіналі (якщо це лат або кирил.). Тут те саме. На мою думку.--Mychajlo Naumenko (обг.) 12:02, 4 лютого 2016 (UTC)
Навіть в українському правописі подані «Дейлі телеграф енд Морнінг пост», «Кобєта і жицє».--Анатолій (обг.) 22:08, 4 лютого 2016 (UTC)
Панове, правило незручне. Упевнився, коли писав статтю про "Бѫлгарски гласъ". Так, так, саме з ЮСОМ. Сенс називати так статтю? Читач усе одно буде не це вводити.--ЮеАртеміс (обговорення) 21:26, 8 лютого 2016 (UTC)
Традиційно медійників навчають назви газет та журналів записувати в оригіналі. Тож мені здається дуже раціональною пропозиція Михайла Науменка: називати основну статтю так, як називається медіа в оригіналі (для ієрогліфічних назв подавати варіант латиницею), а з української транскрипції робити перенаправлення. --ivasykus (обговорення) 22:46, 15 лютого 2017 (UTC)

Про латинську абетку та комп'ютерні терміни[ред. код]

Я бачу, що цей розділ вже має статус офіційного правила? Якщо не секрет, відколи і де відбувалось обговорення? Просто для мене не є очевидним і однозначним положення про те, що іноземні компанії та терміни повинні у переважній більшості писатись латиницею, а тому буду вдячний за додаткове розтовкмачення :) --Miwa 11:50, 21 червня 2007 (UTC)

Дивіться у архіві.--Leon 20:29, 22 червня 2007 (UTC)
Проглянув. Про комп'ютерні терміни мова особливо то й не велась, як я зауважив. Та й правило про них сформулювано доволі неоднозначно — попробуй-но визнач, що частіше вживається — Microsoft чи Майкрософт, Linux чи Лінукс. І що з того правильніше. Варто б пошукати при денному світлі яку літературу, оскільки гугл на запит «український правопис» видає хіба що лінки на «проєкт». Мдя, «все переплуталось в домі Облонських»... --Miwa 22:43, 22 червня 2007 (UTC)
В переважній більшості випадків використовується саме оригінальне написання — якщо ми кажемо про технічну літературу. Зрозуміло, що у побутовому вжитку, у блогах, інтернеті тощо може бути що завгодно (але ми ж робимо енциклопедію, а не пересічну веб-сторінку). Принаймні оригінальна назва має однозначність щодо написання за самим фактом, на відміну від транскрипції.--91.124.142.51 07:33, 23 червня 2007 (UTC)

Іменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків[ред. код]

Підсумок[ред. код]

Оскільки на заключному етапі голосування 8 голосів були віддані за варіант Родове означення залежно від контексту, при жодному голосі за альтернативу, то остаточним вважати наступне правило іменування вулиць, проспектів, бульварів, площ, провулків:

  1. Уточнення міста у назві необов'язкове
  2. Родове означення залежно від контексту

--А1 18:47, 12 вересня 2008 (UTC)

Нова пропозиція[ред. код]

Пройшло вже більше тижня, а рішення прийняти ми й досі не можемо. Тому є доцільним дещо змінити формат. Пропоную спочатку розібратись з уточненням міста. Після всіх обговорень і голосування в мене склалось таке враження, що найвдалішим буде такий варіант:

Уточнення (в назві статті) стосовно міста (району міста), до якого відноситься дана вулиця (бульвар, площа, проспект і т. д.), варто вживати тоді, коли існує вулиця (бульвар, площа, проспект і т. д.) з такою ж назвою в іншому населеному пункті (районі міста). Уточнення зазначаються в кінці назви статті в дужках. При цьому основна стаття з назвою вулиці (бульвару, площі, проспекту і т. д.) слугує як стаття, що містить в собі посилання на статті з уточненими назвами.
(Приклад, стаття «Площа Перемоги» містить посилання на статті «Площа Перемоги (Київ)», «Площа Перемоги (Житомир») і т. д., як і в статтях про населені пункти). Виняток: Хрещатик (інші?)

Прошу висловитись стосовно даної пропозиції. Можливо, є інші варіанти? Після цього етапу, вважаю, можна буде перейти до наступного (порядку написання слів в назві статті). --DiVo 12:47, 29 січня 2008 (UTC)

Це фактично пункт про необов'язкове уточнення.--Ahonc (обг.) 13:49, 29 січня 2008 (UTC)
"необов'язкове" — не коректно. Та й до попередніх пунктів відношення не має, так як тут розглядаємо поки лише уточнення. --DiVo 14:05, 29 січня 2008 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За Підтримую, але як знати чи існує вона ще десь? Єдине питання: у Києві 3 вулиці Шевченка і 4 Садових вулиці. Що з ними робити?--Ahonc (обг.) 13:44, 29 січня 2008 (UTC)
Створюємо статтю без уточнення. Якщо дізнаємось, що існує чи пишемо нову статтю про вулицю з такою ж назвою, то уточнюємо назви шляхом перейменування статей. Стосовно Києва, уточнювати по районам. --DiVo 14:05, 29 січня 2008 (UTC)
А якщо в одному районі дві вулиці (напр. 2 Жовтневих у Святошинському, 2 Борових у Дарницькому)?--Ahonc (обг.) 14:20, 29 січня 2008 (UTC)
Додавати місцевість. П.С. Жовтневих — 3 --DiVo 14:24, 29 січня 2008 (UTC)
У Святошинському районі дві.--Ahonc (обг.) 14:44, 29 січня 2008 (UTC)
Помилився. Додав ще одну на Софійській Борщагівці. --DiVo 14:56, 29 січня 2008 (UTC)
  • думаю, що варант "що це"_повна власна назва_(приналежність) найбільш прийнятний і логічний. Правда, не знаю як у такому випадку називати статтю про 5 avenue... --Helgi 08:46, 31 січня 2008 (UTC)

Іменування тварин і рослин[ред. код]

Пропоную визначитися, в яких випадках стаття про тварин чи рослини повинна мати назву в однині, а в яких — у множині. Якщо ж такі правила вже є, то, здається, стаття "Мурахи" їх порушує. D.A.M. 18:55, 3 лютого 2008 (UTC)

А Ви про одну мураху напишите :) Я не фахівець з біології, але за моїми спостереженнями статті про родини іменуються в множині (Котячі), а про види в однині (Тигр)
мурахи за визначенням не можуть бути одниною, бо це — стадні тварини.-- 19:13, 4 лютого 2008 (UTC)

Стадність тут навряд чи має грати роль. Можна запропонувати для голосування три варіанти:

1. Завжди в однині.

2. Завжди у множині.

3. Рід і дрібніші таксони — в однині; таксони, крупніші за рід, — у множині (мабуть, цей варіант найбільш звичний).

Взагалі-то, можна розглянути й більш загальне питання: не тільки про тварин і рослини, а взагалі: правила про те, коли в якому числі має бути назва статті. D.A.M. 19:45, 4 лютого 2008 (UTC)

Пропоную ще один варіант — іменувати згідно наукової біологічної номенклатури.--Leonst 20:55, 4 лютого 2008 (UTC)

Тоді опишіть, будь ласка, правила цієї наукової номенклатури, щоб усі їх знали. Я, наприклад, не знаю, коли за цими правилами треба говорити в однині, а коли у множині. D.A.M. 19:32, 5 лютого 2008 (UTC)

Таксони вище роду — в множині, решта — в однині.--Leonst 21:00, 5 лютого 2008 (UTC)
Або навіть так: згідно з науковою номенклатурою, а де потрібно збірні поняття — збірні поняття. -- 19:35, 5 лютого 2008 (UTC)
Число. Підтримую і пропоную погодити як правило, тільки навпаки: таксони роду або нижчі — у однині, решта — у множині. Є ще проблеми. Порядок слів. Тут узвичаєною є інверсія: епітет виду після назви роду, це зручно тим, що назва роду сама може складатися з кількох слів, скажімо, «Підв’язочна змія каліфорнійська» (Thamnophis couchi). Кількість слів. Якщо ж назва виду — іменник, а не прикметник, то подається зазвичай тільки він: «Вовк», а не «Пес вовк». Якщо така назва статті буде неоднозначною, то можна дати або поясненя в дужках «Вовк (пес)», або посилання на статтю з іншими значеннями «Вовк (значення)». Мова. Латинь?? Тут пропонується давати українську назву тільки, якщо вона є поширеною. Категорично незгоден. Я глибоко переконаний, що усюди, де це можливо, будь-які іншомовні назви повинні перекладатися, а якщо джерел для перекладу не існує — транскрибуватися українськими літерами. Створення україномовного редиректу на кожну статтю з іншомовною назвою слід взяти за правило. Це я так злостиво наполягаю, бо колись спробував переглядати Вікіпедію з мобільного телефона. Поки переключав розкладку клавіатури, прокляв Вікіпедію, її авторів, авторів мобільника, усе людство і самого Бога, який вигадав усе це створити.--W.M.drossel (обговорення) 14:04, 27 лютого 2013 (UTC)

Ще раз про іменування статей про персоналії[ред. код]

Голосування успішно закрили. Але проблема залишилась. Під час голосування як ті що були за і ті хто був проти висловлювались за спрощення правил. Можливо слід обговорити спрощену версію провалених правил? Пропоную до обговорення:

  • Правило І (Б) П. Назви статей по персоналіях в україномовному розділі Вікіпедії записувати у порядку "ім'я (додаткові імена та по-батькові) прізвище" за винятком персоналій ім'я котрих походить зі Сх. Азії і для котрих загальноприйнятим є правило П І (Б)
  • Правило П І (Б). У порядку "прізвище ім'я (додаткові імена та по-батькові)" в україномовному розділі вікіпедії записувати 'лише назви статей по персоналіях осіб з походженням імен зі Східної Азії (Китай, Японія, Корея, Монголія) і В'єтнаму)

Якщо ми узгодимо ці або інші правила, то слід інтегрувати до них правила про титулованих осіб, наприклад:

  • Для статей про титулованих осіб діють окремі правила

Окрім того слід уточнити коли писати по-батькові і додаткові імена. Але спочатку прошу висловитись по моїй пропозиції і відкорегувати можливі помилки, або заперечити неможливість таких правил. --Дід Панас 14:17, 25 червня 2007 (UTC)

Хочу ще уточнити і наголосити, що тут йдеться про назву статті тобто ту куди будуть іти всі редиректи (включно інтервікі) на цю персону і котра повинна використовуватись у списках категорій. Тому можливо слід обмежити вживання в цій назві додаткових імен та по-батькові в межах розумного і прийнятого — котрі, звичайно, потрібно обговорити і вивести.--Дід Панас 14:24, 25 червня 2007 (UTC)

Думаю можна простіше:

Назви статей по персоналіях в україномовному розділі Вікіпедії записувати у порядку "Ім'я+Прізвище", за винятком персоналій зі Східної Азії (Китай, Японія, Корея, Монголія) і В'єтнаму. Для останніх діє порядок зворотній порядок — "Прізвище+Ім'я"

--AlexKwappen.svg Alex K 14:37, 25 червня 2007 (UTC)

в принципі це і малося на увазі. Ваш варіант дійсно коротший і простіший, але лише поки туди не приписано інші винятки, знову ж титуловані особи, але можливі інші (?). Окрім того треба якось уточнити що персона народжена в Китаї з ім'ям Джекі Чан не повинна писатися Чан Джекі, оскільки — це "європеїзована" чи західняцька? ) форма імені. А народжений в Україні чи ще десь поза Азіатським континетом Лі Мумбай так і повинен називатись, а не Мумбай (батькович) Лі. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)
Я думаю, що спочатку має йти основний принцип: короткий, простий і легко запам'ятовуваний, застосування якого у переважній більшості ситуацій не викликає сумнівів. Після нього — перелік специфічних типів персоналій, для яких є окремі правила (титуловані особи з різних країн, давні римляни, греки чи араби, релігійні ієрархи, святі та пророки, апостоли, ангели та архангели, демони, псевдоніми сценічно-літературні, псевдоніми політичні, вигадані персонажі з книг, (мульт)фільмів чи анекдотів, etc.), а також сумнівних випадків на межі різних правил (американізовані китайці, русифіковані корейці, афро-українці і т.п.). І далі може йти хоч десять сторінок роз'яснень для специфічних типів і сумнівних випадків. --Dgri 09:35, 27 червня 2007 (UTC)

Рішення, що ми обговорювали, і яке не було прийняте у поставленій редакції, насправді, було досить значущим, можливо, стало й основоположним для користувачів українського розділу Вікіпедії, так, що чимало користувачів, які неактивні сьогодні, знайшли можливість висловитись і сказати так чи инакше свою думку. Оскільки ставилось все нараз й концептуально, з одного боку, правила були прийняті у загальних рисах, зауваження викристалізувались у загальних рисах (надалі належить працювати над тим щоб ураховувати їх в подальших поправках більшою мірою). Я пропонував би вернутись до цього питання уже десь з вересня, якщо переглядати у ДОСТАНЬО вагомій мірі.

Що ж до спрощення правил: тут є вагомий чинник, який я міг би запропонувати /він поки не правило, не пропозиція для голосування, бо з одного боку, я не хотів додавати іще одну проблему нараз із поставленими питаннями, з другого боку, я не ставлю на голосування зараз, вважаючи, що у цьому сезоні питання вирішені, імго/. Полягає він ось у чому:

Імена, які легко відрізняються од прізвища, повинні йти за ним (Джон, Радислав, Жак, Люк…)
. У цьому формулюванні ми виграємо у сортуваннях, і усім що з тим зв'язано (за що висловлювалось чимало користувачів), далі, ми виграємо у чіткості і короткості формулювання. Усі решту формулювань можуть логічно виникати із цього. Зазначу, східні імена, якщо вони не мають європейської форми (адже мова йшла про персоналії Сходу без врахування формантів імени), писатимуться прямим порядком слів (канонічним). Щодо титулів: я допоки не висловлювався, оскільки не можу стверджувати себе спеціалістом у цій царині, тут є кілька моментів.

Перше. Загалом, у пропонованій поправці ураховувався досвід найменування, тому нічого грішного у поправці не було. З иншого боку, пропоную тезу для найменувань уточнюйте там, де це необхідно. Якщо уточнення непотрібне — крапка на цьому. Звісно, на чимало випадків можливі/прийнятні/доречні/необхідні редиректи, але правило не про це. -- 14:59, 25 червня 2007 (UTC)

Щодо завваг Panas'а. Гадаю, форма ПІБ (П І) слід ввважати основною, як несуперечною, що хто б там не говорив. Усе решту трактувати як винятки, та, зрештою, оформити як чіткі правила. Але, пропоную, до цього вертатися згодом /з вересня/.Примітка.ім'я (додаткові імена та по-батькові) прізвище" за винятком персоналій ім'я котрих походить зі Сх. Азії і для котрих загальноприйнятим є правило П І (Б) — перепрошую, для Східної Азії краще іменувати Хо Ши Мін, Чан Кайші, тобто в канонічному, а не як стверджує автор тези. Зрештою, це позволює при прямому порядку не концентруватись, де прізвище, або залишати це тим. хто краще розуміється -- 14:59, 25 червня 2007 (UTC)

Я теж перепрошую, але якраз для імен походження Сх. Азії дійсний порядок Прізвище Ім'я (Додатки), спробуйте почитати на прикладі кит.прізвищ. І про який канон Ви говорите? Хто це канонізував? "Вважати основним як несуперечним, що б там не говорили" — Ви про цей канон? --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)
  • Я спробував нашвидкоруч і дуже приблизно проаналізувати результати попереднього голосування. Виділив такі три основні пропозиції
  1. Іменувати так як було (Прізвище Ім'я По батькові) або (Прізвище Ім'я)
  2. Так як в англійській та абсолютнітній більшості вікі ("Ім'я+Прізвище", за винятком персоналій зі Східної Азії)
  3. Для персоналій СНД Прізвище Ім'я (По батькові) для всіх інших так як в англійській та абсолютнітній більшості вікі.
  • Третя пропозиція (дещо в іншому вигляді) була поставлена на голосування і набрала 15 голосів за. Також можна назвати ще 3-5 вікіпедистів, які в цілому її підтримали проте були проти окремих правил для українських історичних персоналій та мадярів. Першу пропозицію висловили 8 користувачів, другу — 5. Ще 8 висловились, що може бути як завгодно але однаково.
  • Тобто можна зробити висновок, що є певна згода щодо того, що "західні" персоналії краще називати "Ім'я+Прізвище". Категорично проти того висловились лише 5 користувачів з майже 40, що взяли участь у голосуванні. Мабуть на цій основі шукати якесь більш менш загальноприйнятне рішення. Може варто провести опитування на цій сторінці яку з трьох пропозицій слід вважати більш прийнятною. До речі, щодо аргументу заплутаності 3-ї пропозиції. Той принцип найменування, який є зараз у нас та російській вікі найзаплутаніший, бо в ньому є велика кількість виключень. По-перше для псевдонімів, по-друге для тих у кого незрозуміло що є прізвищем, по-третє для тих країн де прізвищ не буває (араби, ісландці) для римлян. Також у російській Вікіпедії для китайських персоналій кома не ставиться, а для японських ставиться. Крім того є малозрозумілі виключення. Так Джеккі Чан пишеться з прямим порядком а Брюс Лі як "Ли, Брюс" (див. ). Також точаться постійні суперечки щодо того чи вважати те чи інше прізвище псевдонімом чи прізвищем. --Yakudza -พูดคุย 15:41, 25 червня 2007 (UTC)
саме так! Згода про "західні" персоналії є і вона має досить багато прихильників та дуже мало противників. Тому на неї і треба упиратися намагаючись ввести правило, котре буде зрозумілим (простим) та відповідатиме смаку більшості користувачів. Саме цим я користувався коли писав "спрощення". Як на мене традиція іменування конкретно українців та срср-ів і снд-ів вцілому, не є абсолютною, оскільки (як було не раз аргументовано у цій дискусії) у різних письмових та усних "жанрах" одночасно прийнято вживати/вживалися різні форми імені. Наприклад: у війську солдата кличуть по прізвищу, а в побуті — по імені, в юридичних протоколах вживають форму прізвище ім'я, проте в усіх інших публікаціях у формі ім'я прізвище, за єдиним винятком — списки осіб в т.ч. "паперові" енциклопедії. Виходячи з цього я зробив висновок (по крайній мірі для себе), що природнім є використання форми ім'я прізвище, а форма прізвище ім'я використовується здебільшого для швидшої ідентифікації особи іншими та її прихильники орієнтуються здебільшого на "стандарт" паперових енциклопедичних видань. Що не є потрібним у рамках вікіпедії (при можливості пошуку як по імені так і по прізвищу) і суперечить загальноприйнятим формам нормального вжитку імен. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)

Мені подобається основний принцип en-wiki: the name that is (1) most generally recognisable, and (2) unambiguous with the name of other articles. Думаю, що йому найбільш відповідає порядок І(Б)П. (Східноазіатів не чіпаємо, бо щодо них є консенсус). За основу пропоную прийняти природну форму ІП: Богдан Хмельницький, Кирило Розумовський, Тарас Шевченко, Леся Українка, Максим Горький, Чарлі Чаплін, Майкл Джексон, Елтон Джон, Рональд Рейган, Леонід Кравчук, Андрій Шевченко і т.п. Питань щодо псевдонімів не виникає, вікі-посилання проставляти легше. (Б) пропоную вживати тільки в окремих випадках — наприклад, для Леніна або Брежнєва (яких у СРСР, якщо хтось ще пам'ятає, ніколи не називали у формі ІП), або коли є неоднозначність, як щодо Толстих (але таких персон має бути не дуже багато, і кожного такого разу все одно треба прописувати аліаси, тобто це no big deal). Так само щодо second names для іншомовних персон — вживати тільки в окремих випадках, якщо саме в такій формі ім'я is most generally recognisable and unambiguous.

По батькові все ж треба завжди. Принаймні я знаю 2 Андрії Шевченки (Миколайович і Віталійович; а якщо пошукати у вікі, можна ще знайти). А посилання можна проставляти і на редиректи. До речі, Сталін, Ленін — це фактично псевдоніми. Окрім того, Кирило Розумовський, Тарас Шевченко, Леонід Кравчук — це справжні імена, а пЮогдан Хмельницький, Леся Українка, Максим Горький — псевдоніми, тому їх в один ряд не можна ставити.--Ahonc?!/©~№? 21:42, 25 червня 2007 (UTC)
Ідея саме в тому і була, що форма ІП виглядає однаково для імен та псевдонімів. А щодо Андріїв Шевченків, то не кожен пам'ятає, чи то Миколайович є футболістом, а Віталійович журналістом, чи то навпаки. Тут, крім ІБП, є різні варіанти — наприклад, Андрій Шевченко (футболіст) та Андрій Шевченко (журналіст), або Андрій Шевченко by default на футболіста і на початку статті disambiguation link. А якщо ми by default вживаємо ІБП, то треба чітко розрізняти псевдоніми від імен. Наприклад, Сталін, Ленін, Троцький — це псевдоніми, які фактично грали роль прізвищ (хоча псевдонімом Леніна як літератора було "Николай Ленин", і сам він ніколи не підписувався "В.И.Ленин", а "В.И.Ульянов (Ленин)"). До того ж ІБП вимагає знов ділити світ за століттями і за країнами. Лаврентій Берія, за особливу жорстокість прозваний Павловичем. Але менш з тим. Принципових заперечень щодо ІБП by default я не маю, хоча ІП by default мені подобається більше. --Dgri 22:52, 25 червня 2007 (UTC)
у випадку Андрія Шевченко є ще варіант: зробити {{disambig}} Андрій Шевченко, а в ньому розписати двох-трьох-N Андріїв з їхніми по-батькові та професіями чи іншими ознаками, тому іменувати статтю про конкретну особу ІПБ, якщо П є загальноприйнятим (наприклад: серед українців). Проблема тоді може виникнути у випадку коли дві (або ще гірше — коли їх більше двох) особи мають одинакові ім'я по-батькові прізвище, тоді потрібно знайти рішення, проте таких випадків буде відносно мало аніж коли вживати лише ім'я і прізвище. І для них простіше зробити винятки, котрі не будуть загрожувати спростуванню загального правила. --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)

З дещо меншим задоволенням згоден також на принцип ПІ(Б), природний для паперових енциклопедій, паспортних документів та міліцейських протоколів. Тоді треба окремо розписувати правила для псевдонімів, а також для (Б). --Dgri 21:16, 25 червня 2007 (UTC)

(повторюся) цілком поділяю Вашу думку з цього приводу. Тому — не підтримуйте цей принцип. Саме він створює складні правила, котрі більше подібні на зібрання винятків. Адже ім'я персони — це проста річ, для чого все ускладнювати? І якщо ми тут будемо створювати такі правила, для котрих ще всім користувачам треба інструкцію по користуванню правилами читати, то що буде у складніших випадках? І хто буде їх дотримуватись? --Дід Панас 23:24, 26 червня 2007 (UTC)

Згоден щодо en-wiki — чудовий принцип: "використовувати (1) найбільш вживаний/відомий і (2) недвозначний варіант імені" — і непотрібні додаткові правила чи ускладнення. В абсолютній більшості випадків цьому принципу відповідатиме ІП (порівняйте наприклад кількість результатів пошуку [1], [2] і [3]), але якщо щодо певної особистості найбільш вживаним є, скажімо, ІБП, чи будь-який інший варіант, то значить так і має бути. Про недвозначність в абсолютній більшості випадків турбуватися не буде жодної потреби (яка може бути двозначність у назвах "Симон Петлюра", "Віктор Ющенко", "Михайло Грушевський", "Рональд Рейган", тощо?), а в тих нечисленних випадках, де вона виникає (напр. "Андрій Шевченко"), вирішувати її за допомогою дизамбіг з наведенням більш повного варіанту імені, або ж уточнюючого слова в дужках ("футболіст", тощо). Так працює англійська вікіпедія — набагато зручніше, ніж теперішній варіант української, і чудово впорується з усіма двозначностями, вже майже досягши 2 млн. статтей. Dkua 02:05, 26 червня 2007 (UTC)

  • На мою думку, питання про доречність чи недоречність "по батькові" у персоналій екс-СРСР варто обговорювати окремо і вже після вирішення питання з порядком найменування. На мою думку, це питання є набагато складнішим, і особисто я, на даному етапі не готовий відмовитись від обов'язкового вживання "по батькові" як уточнення. Так вже склалось, що в українській традиції його наявність стала нормою. Крім того, це допоможе запобігти зайвих уточнень у дужках. Подивімось на прізвище Соколов, а ще краще Соколов Микола. Гадаю, що "по батькові" — це краще уточнення ніж "хімік", "геолог" і т.д., бо є, наприклад, два геологи "Микола Соколов". До речі в англійській вікі у таких випадках також використовується уточнення "по батькові" en:Nikolay Alexandrovich Sokolov (composer). --Yakudza -พูดคุย 06:04, 27 червня 2007 (UTC)
    • Я чомусь подумав про такий дуже дискусійний підхід. Наприклад, вживати by default форму ІП. Якщо ж виявляється, що цю назву уже зайнято персоною з таким самим ІП, тоді виправити на ІБП або ІП (з уточненням). У більшості випадків, статтю про відомішу персону напишуть раніше, і тому більшість користувачів відразу без зайвих уточнень попаде туди, куди їм треба. --Dgri 11:27, 27 червня 2007 (UTC)
      • Мені незрозуміло, чому цей підхід вважається "дуже дискусійним". Він є загальноприйнятним в усіх більш-менш помітних вікіпедіях, окрім російської і української. Через це, на мою думку, усі вікіпедії окрім української є придатними для використання (російська ще є придатною, бо там вони хоча б кому ставлять після прізвища). Українська ж найчастіше нагадує антиквариатну енциклопедію, в яку цікаво зазирнути, але не більше. Коли бачиш статті під назвою "Алі Мухамед" чи "Овен Майкл", іноді хочеться побажати укладникам, щоб лише вони їх і читали — хоча це мабуть буде недалеким від істини. Dkua 17:05, 22 серпня 2007 (UTC)
    • Питання про "по батькові" я навмисне не піднімав, воно, як я вважаю, є похідним. Не бачу потреби мати будь-яке жорстке правило — ПІБ, ІП чи ІБП. Доцільніше мати принцип ("найбільш вживаний/відомий варіант імені"), аніж усіх чесати під одну гребінку. Статтю про Сталіна, можливо, є сенс назвати "Йосип Віссаріонович Сталін", а от про Шевченка (футболіста) — "Андрій Шевченко" (більшість людей взагалі не знають, як його по-батькові). Ставити по-батькові за принципом "щоб було" — це реально гальмувати розвиток вікіпедії. Воно, до речі, майже ніколи не несе смислової нагрузки. Наведені Вами статті про Соколових це підверджують — уявіть собі, що в Микола, [4] з усіх ПІБ прибрали Б — ніякої шкоди тим сторінкам від цього не буде (лише користь — менше в очах буде рябіти від десяток "овичей"). Завдяки простоті подання інформації можна дати певний поштовх розвитку вікіпедії. За теперішніх правил і редагування є мукою, і перенаправлень забагато, і читабельність статей страждає.

Згоден з Yakudza, шо питання To (Б) or not to (Б) заслуговує окремого обговорення, оскільки воно постає для обох принципів -- ПІ(Б) та І(Б)П.

  • Аргументи за To (Б):
    • допомагає уникати зайвих уточнень у дужках;
    • у деяких випадках є найбільш звичною формою іменування персоналії (Леонід Ілліч Брежнєв);
  • Аргументи за Not to (Б):
    • у тексті (поза заголовками статей) у більшості випадків вживається саме форма ІП, і так легше проставляти вікі-посилання;
    • у багатьох випадках, коли ІП різних персон збігаються, мало хто знає (Б), і тому все одно потрібне уточнення — наприклад, мало хто може розрізнити за (Б) Андрія Шевченка (футболіста) від Андрія Шевченка (журналіста);
    • вживання або невживання (Б) by default вимагає проведення межі "USSR or not USSR" у просторі і часі, що ускладнює правила;
    • в en-wiki вживання second names також допомагає уникати disambiguation, але вони не вживають second names by default, якщо немає потреби.

--Dgri 11:02, 27 червня 2007 (UTC)

Правила про іменування персоналій[ред. код]

У нас здається було голосування про правила іменування персоналій і ми здається вже підвели підсумок, що мовляв залишається старий порядок іменування, так чому ж у довідці вказано саме на нові правила? --Tomahiv 11:49, 10 серпня 2007 (UTC)

голосування було провалено, рішення прийняти не змогли. Напевно набираємось сил на наступні "дебати". --Дід Панас 21:01, 10 серпня 2007 (UTC)

Про іменування персоналій (статей про осіб) 3[ред. код]

Хоча ми вже обговорювали цю тему, голосування не привело до консенсусу. Навіть після голосування ми прийшли до великого обговорення: Ще раз про іменування статей про персоналії, проте нового голосування не провели. Пропоную все ж таки провести його. Краще запропонувати 2 варіанти: ПІ(Б) або І(Б)П (по-батькові для країн, де воно застосовується, воно завжди йде одразу після імені, тому не слід і обговорювати) (також не чіпаємо азіатів, щодо них консенсус є). Альтернативно можна розбити на групи, тобто окреме голосування для східнослов'янських, окремо для західних імен. Аргументи щодо роботи по перейменуванню прошу не розглядати, бо у будь-якому випадку ця робота буде, а довготермінові перспективи важливіші.--Oleksii0 20:07, 9 лютого 2008 (UTC)

По-перше, думаю, що голосування варто проводити в березні (бо зараз "кампанія" з виборів Арбкому). По-друге, вважаю, що іменувати треба УСІХ однаково (або ІБП або ПІБ), а не розділяти на радянські, європейські, американські, арабські тощо.--Ahonc (обг.) 20:40, 9 лютого 2008 (UTC)
По-перше, думаю, що голосування варто проводити. По-друге, вважаю, що іменувати УСІХ однаково — безглуздя )). Підтримую пропозицію.--Leon 12:12, 10 лютого 2008 (UTC)
До Леона: Ви пропонуєте, щоб стаття про президента Росії називалася Путін Володимир Володимирович, а про президента США — Джордж Волкер Буш? А чим росіяни гірші за американців? Якшо ми іменуємо американців, європейців у форматі ІБП, то іменуймо і українців, росіян та інших, тобто Володимир Володимирович Путін, Віктор Андрійович Ющенко.--Ahonc (обг.) 13:06, 10 лютого 2008 (UTC)
До чого тут гірше/ліпше? Не плутайте тепле з м'яким. В чому відмінності іменування вже неодноразово обговорювалось. Я вас персонально переконувати не стану.--Leon 14:02, 10 лютого 2008 (UTC)

Підтримую пропозицію Oleksii0. З цими назвами у нас плутанина, яка доходить іноді до абсурду. Ось приклад Рішельє Арман Жан дю Плессі, навіть в статті вживана коротша назва ніж у заголовку статті. Згідно вже існуючих правил назвою повинна бути коротша назва, решта імен і титулів зазначаються в тексті статті, а не в заголовку. Питання треба вирішувати. --Гриць 14:20, 10 лютого 2008 (UTC)

ru:Википедия:Именование статей/Восточноазиатские имена

Іменування статей про аніме та манги[ред. код]

У категорії Категорія:Аніме-фільми і серіали частина назв англійською, частина українською. Думаю, всі мають бути однаково названі. Пропоную прийняти правило: іменувати всі аніме/манги англійською, або всі українською (за системою Поліванова, яку наші вікіпедисти українізували, тобто и в класичному кірідзі = укр. і, ё = ьо, г = ґ та ін.), або всі японською.--Анатолій (обг.) 23:03, 1 квітня 2009 (UTC)

Іменувати статті про аніме та манги англійською[ред. код]

  • За відсутності офіційної назви всі переклади будуть оригінальним дослідженням автора(ів) конкретної статті. В ситуації коли навіть не всі користувачі використовують одну систему транслітерації та відсутні (за одинарними сумнівними виключенями) авторитетних джерел, які підтрерджували б написання анімемешних назв, це може призвести до того що одна і та ж статті буде називатися по різному та зайвим дискусіям.
  • Дуже часто назва конретного серіалу це не просто назва, а торгівельна марка під якою випускається серія різноманітних продуктів. Саме тому багато статей з аніме в тій же японській вікі мають назви латиницею. Наприклад HELLSING чи BLEACH.
  • Іменування латиницею найзручніше для пошуку та розпізнання конкретних серіалів. Наприклад назва Fullmetal Alchemist широковідома, в той час як Хаґане но ренкіндзюцу-сі - ні. Чи Neon Genesis Evangelion - Сін сейкі єванґеріон.
  • Якщо ж перекладати назви, а при відсутності авторитетних джерел кожний переклад буде фактично фантазією автора, то як бути з назвати, які однозначно не перекладаються? Наприклад: トライガン → Trigun (Є авторитетне джерело) → ? Трайґан, Тріґан, Торайґан?--セルギイОбг. 23:37, 1 квітня 2009 (UTC)

Іменувати статті про аніме та манги українською[ред. код]

  1. Усе ж у нас українська Вікіпедія, а не англійська чи японська.--Анатолій (обг.) 23:03, 1 квітня 2009 (UTC)

Інші пропозиції[ред. код]

  • Пропозицію про японську я вилучив як очевидне ВП:НДА. Загалом, повна уніфікація у цьому випадку може бути й зайвою. Якщо б було авторитетне джерело із україномовним перекладом, то взагалі всі питання були б зняті. Якщо, можливо зараз таких перекладів нема, то не факт, що їх не буде у майбутньому. Хочу дещо заперечити, що переклад завжди є оригінальним дослідженням. Ми ж перекладаємо статті із іншомовних вікі... Звичайно певні неоднозначності при перекладі завжди можуть бути, і певні елементи ОД тут є, проте не так все однозначно. Тобто, гадаю, варто домовитись про основні принципи найменування, але без зайвої категоричності. Правило ВП:П та ВП:АД завжди вище будь-яких домовленостей.--yakudza พูดคุย 08:27, 2 квітня 2009 (UTC)

Правила щодо йменування статей зі словом «…імені…»[ред. код]

Чи є таке правило? Бо паралельно в основному просторі існують до десятка різних варіянтів (!):

і тому подібні. --Friend 15:26, 17 березня 2010 (UTC)

  • Доцільно було б писати «імені Ім'я Прізвище», адже будь-які скорочення у назвах виглядають не вельми в стандартах Вікіпедії, де ми намагаємося уникати скорочень взагалі, адже Вікіпедія — не друкована енциклопедія, — Johnny 18:21, 12 травня 2010 (UTC)
  • Підтримую Джоні — в ідеалі в нас не повинно бути ніяких скорочень. --Рейдер з нікчемного лісу 18:40, 12 травня 2010 (UTC)
Підтримую Джоні — немає економії в символах, per Raider--Albedo 18:56, 12 травня 2010 (UTC)
  • Symbol support vote.svg За імені Ім'я Прізвище пер попередні. --Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 00:16, 13 травня 2010 (UTC)
  • Однозначно за «імені», бо це зайве скорочення. Стосовно ж імені, то Symbol neutral vote.svg Утримуюсь, це залежить від самоназви та впізнаваності назви. Наприклад, уточнення «імені Леніна» чи «імені В.І. Леніна» є нормальним, натомість «імені Володимира Леніна» не вживалося майже ніде — NickK 13:56, 15 травня 2010 (UTC)
    Бо Ленін — то псевдонім.--Анатолій (обг.) 17:49, 15 травня 2010 (UTC)
  • per Drundia.Стадіон «Ворскла» імені Олексія Бутовського--Анатолій (обг.) 17:49, 15 травня 2010 (UTC)
  • Давайте не вигадувати велосипед і користуватися назвами, як вони подані в офіційних документах...наприклад Київський університет до 1994 року офіційно мав назву ім. Т.Г. Шевченка, а після того — імені Тараса Шевченка, так само мій університет був імені Б. Д. Грінченка, а став імені Бориса Грінченка. Тому відповідно як на той момент звучить офіційно назва, така і має бути назва у статті --YarikUkraine 21:27, 23 лютого 2011 (UTC)
  • згоден з попереднім. Потрібно давати офіційні теперішні найменування. Volodimirg 14:00, 30 березня 2011 (UTC)
Не згоден. Офіційну назву слід подавати в тілі статті, тим паче, вона могла змінюватись, наприклад, Київський університет носив ім’я святого Володимира, а ніякого не Шевченка, а назва статті повинна бути зручною перед усім для а)пошуку, б)створення посилань з інших статей. Боюсь, тут не обійдешся без редиректів. Отож, мабуть так: перенаправлення з короткої, але однозначної назви [частина «імені» може бути взагалі відкинута, абревіатура — теж годиться (якщо вона поширена), але то вже буде третій варіант :) ] і повна офіційна назва (тут однозначного рецепта бути не може, бо… ну… можна знайти офіційні джерела про «Києвську область», розумієте). Згоден, що скорочення «ім.» — це зло. Писати слова повністю. І жодних ініціалів, ім’я усіма буквами, або ніяк. Це у повній назві. А поширена абревіатура, як перенаправлення,— нехай живе.--W.M.drossel (обговорення) 14:43, 27 лютого 2013 (UTC)

Іменування статей про українців[ред. код]

Українській мові властивий так званий канонічний (або західний чи звичний) порядок іменування осіб за принципом Ім'я (необов'язково)по-Батькові Прізвище (тобто, Тарас Шевченко чи Тарас Григорович Шевченко замість Шевченко Тарас Григорович). Пропоную встановити відповідне правило ВП:ІС для українських імен: «персоналії про українців мають називатися у звичному (канонічному) порядку іменування (І Б П) із обов'язковим застосуванням редиректу з енциклопедичного (східного) варіанту назви (П І Б)».

Недоліки пропозиції[ред. код]

  • Перейменування великої кількості вже існуючих статей. Становить проблему для дописувачів, але не для читачів. Може бути вирішено за допомогою ботів (із додаванням {{DEFAULTSORT:}}, якщо нема).
  • Зміни у процесі створення статей - стосується лише дописувачів, але являє собою складнішу проблему (звичка до існуючого порядку іменування). Може бути вирішено шляхом широкої роз'яснювальної роботи (зміни не лише у самому правилі, але й у посиланнях на нього; загальне оголошення; доповнення функцій патрульних).

Переваги[ред. код]

  • Шанування традицій - основна перевага, має значення здебільшого для читачів.
  • Деяке спрощення вікіфікації - невелике значення, здебільшого для дописувачів.
  • Зменшення кількості подвійних перенаправлень - технічне значення (зменшення навантаження на ботів та сервери), для читачів та більшості дописувачів несуттєво.

Іменування статей про комп'ютерні програми[ред. код]

Пропоную почати обговорення щодо стандартизації уточнення яке б вживалося в назвах комп'ютерних програм та комп'ютерних термінах.

Приклади статей за тематикою що вже існують:

Уточнення програма також використовується в назвах статей що не відносяться до цієї тематики:

Пропоную в якості стандартного уточнення використовувати (програмне забезпечення), або (комп'ютерна програма). --Сергій Костюшкін 21:01, 2 березня 2011 (UTC)

Уточнення використовується для тлумачення неоднозначностей. Додавати їх до всіх назв по замовчуванню — без потреби. —DixonD 07:15, 3 березня 2011 (UTC)
Хіба я пропонував додавати їх до всіх назв? Я просто пропоную обрати уточнення яке б можна було вважати стандартом. --Сергій Костюшкін 11:26, 3 березня 2011 (UTC)

Іменування статей про комп'ютерні програми (скорочення)[ред. код]

З огляду на обговорення Вікіпедія:Перейменування статей/Назви мережних протоколів, пропоную внести правило, про доцільність використання скорочень в назвах статей про комп'ютерні програми. --Сергій Костюшкін 10:42, 27 квітня 2011 (UTC)

Іменування статей про футбольні клуби[ред. код]

Пропоную УСІ статті, присвячені ФК, іменувати виключно назвою команди з додаванням у дужках міста розміщення команди - Динамо (Київ), Оболонь (Київ), Дніпро (Дніпропетровськ), Волинь (Луцьк), тощо. У випадках, коли таку назву мають декілька спортивних команд з цього нас. пункту, додавату у назву слова «футбольний клуб».

Просто, я думаю, найменування статей про ФК повинно будуватись не за загальним принципом Вікіпедії (див. текст правила), а зважаючи на те, що назвою команди у авторитетних джерелах є саме так побудована назва - «Команда (Місто)», а не та «порнографія» (вибачте), яка в нас є зараз — інколи «Команда (Місто)», інколи «Команда (футбольний клуб)», інколи «Команда (футбольний клуб, Місто)». Serg7255 21:01, 22 жовтня 2011 (UTC)

Існуючі правила (чи якщо хочете — домовленості) вже використовуються роками, учасники футбольного проекту вже звикли до таких назв. Створено дуже багато статей, тепер через капризи якогось новачка (мається на увазі Potiag, якому раптом не сподобалися футбольні назви) враз міняти всі правила? Потім доведеться виправляти сотні, а то й тисячі посилань… ВОно вам треба? Що вам оце кортить все щось змінити, з кимось повоювати, потролити? Пішли б краще написали кілька статей. Від цього б виграли всі. P.S. І чим футбольні клуби такі особливі? зараз прийдуть любителі баскетболу і хокею, почнуть доводити, що їхні види нічим не гірші.--Анатолій (обг.) 21:25, 22 жовтня 2011 (UTC)
Наскільки я пам'ятаю, це питання обговорювалося ще з 2008 року, і з того часу діють чинні принципи іменування статей про ФК. Цілком логічно додавати уточнення (футбольний клуб) у тому разі, коли є ще щось, але не футбольний клуб. Наприклад, візьмемо команду «Челсі». Назва Челсі недостатня, бо таку назву має не лише футбольний клуб. Назва Челсі (Лондон) неоднозначна, бо таку ж саму назву має район Лондона, і він теж повинен мати уточнення (див. en:Chelsea, London), бо є ще район Челсі в Мельбурні та кілька міст з назвою Челсі в США. За вашою пропозицією він отримує подвійне уточнення Челсі (футбольний клуб, Лондон). Але за правилом ВП:ІС уточнення не повинно додаватися, якщо і без нього вже немає неоднозначності, футбольних клубів «Челсі» за межами Лондона ж немає. До того ж я не розумію, нащо давати додаткові уточнення у тих випадках, коли інших клубів нема, наприклад Говерла-Закарпаття (Ужгород) або Тирас-2500 (Білгород-Дністровський)NickK 21:46, 22 жовтня 2011 (UTC)
"Якогось новачка" -- це ви хотіли мене образити чи я чогось не зрозумів? Часом "новачки" з боку бачать недоліки, які "не новачки", вочевидь, не помічали. Недоліки, усунення яких можуть покращити українську вікіпедію. Це не забаганка, я поставив себе на місце людини яка захоче більше дізнатися про українські футбольні клуби. І з чим стикнеться ця людина? З існуючою системою! Виникає враження, що українська вікіпедія -- це ресурс для обмеженого кола людей - "не новачків"--Potiag 18:45, 23 жовтня 2011 (UTC)
Так редиректи ніхто не скасовував. Уведіть Волинь (Луцьк) і ви перейдете на потрібну вам статтю.--Анатолій (обг.) 18:50, 23 жовтня 2011 (UTC)

Правила іменування статей про кораблі та судна і їх типи[ред. код]

Опис проблеми.
В українській вікіпедії повний бардак зі статими про кораблі і судна. Іменування статей відбувається за принципом «хто в ліс, хто за дровами». Виділяється декілька підходів: іменування латинкою як в англійській вікі (застосовується також в російській для іноземних кораблів, приклад: USS Nimitz (CVN-68)), транскрибуванням (Титанік, Джордж Буш (авіаносець)), українським перекладом (Спокуса морів (судно)). Існує також низка варіантів написання: пряма послідовність — Авіаносець Ентерпрайз, назва з уточненням в скобках Тернопіль (корвет) та ін.
Варіанти вирішення проблеми в іноземних вікі.

Точки зору, які виникли в ході попередньої дискусії (див. нижче)

  1. Використання назв з латинкою (приклад: USS Nimitz (CVN-68)). Висловлювався Olegvdv68;
  2. Транскрибування або переклад. Alex K
  3. Переклад українською. Dim Grits

Висновок: точки зору далекі від консенсусу.
Інше
За одним з варіантів я підготував проект Користувач:Pavlo1/Робочий стіл/Проект який може лягти в основу.

Запрошую до дискусії. --Pavlo1 (обговорення) 16:33, 19 березня 2012 (UTC)
Ви забули перенести попереднє обговорення сюди і попрохати адмінів додати ваш пост до загального оголошення.--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 (обговорення) 22:59, 21 березня 2012 (UTC)

Попередня дискусія. Перенесено зі стор. Вікіпедія:Кнайпа (політики)

Вітаю!
В укрвікі повний бардак з іменуванням вищезазначених категорій статей. Доходить до таких курйозів, що люди сміються.
Ми тут з колегою порадилися — розробили на базі англійських і російських принципів іменування Користувач:Pavlo1/Робочий стіл/Проект. Поки він лежить в моєму власному просторі. Що робити далі?
З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 09:17, 19 березня 2012 (UTC)

Є Обговорення Вікіпедії:Іменування статей
Як ви пропонуєте називати статті про кораблі/судна які не пишуться в оригіналі не кирилицею та не латинкою - арабські, японські, індійські та ін.? --Tigga (обговорення) 09:36, 19 березня 2012 (UTC)
Дякую. Запитання слушне. Треба подумати чи подивитися у інших. З особистого досвіду: в Севастополь заходив китайський есмінець років пять тому — назва була латинкою, індійця бачив давно (років 22-23 минуло) у них тоді теж на кормі латиницею назва писалася. --Pavlo1 (обговорення) 09:50, 19 березня 2012 (UTC) P.S. Взагалі то усі судна мають латиничну назву. У наших торгашів в кормовій частині пишеться ім'я українське, а на рубці і на кормі (разом з портом приписки) — латинкою. Це вимога ІМО.
Мені здається, краще мати Спокуса морів (судно) (не знаю, що тут смішного), ніж дивитися на латинську назву, яку не знаєш як правильно прочитати. Наприклад, китайці перекладають назви, а араби, якщо не помиляюся, транскрибують власними літерами. Та й в Україні назви кораблів, літаків, дивізій, газет транскрибують, а інколи перекладають. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 (обговорення) 12:43, 19 березня 2012 (UTC)
Повністю погоджуюсь. Не називаємо ми статті про гідраргірум Hydrargyrum, а пишемо оте, смішне для усіх хіміків світу, Птитб. Якщо переклад невірний — змініть його. У нас є своя мова, якою ми вміємо користуватись, але потреби в ній нема ніякої, окрім того, що нею ми користуємося з дитинства, нею говорять та говорили наші батьки та діди, нею говорять наші діти. Більшої цінності в неї немає. Мене не хвилює те, що мій прадід говорив руською, а пращур давньослов'янською (прадавньоукраїнською), хоч китайською, то їхня справа. Ніхто їх не зрозумів би без підготовки. А до чого готуватись, до чеської, чи вчити мову Прокоповича, княжої доби — різниці немає. Датчани навчаються англійською, якути — російською. За певної домовленості ми можемо спілкуватись на цих сторінках символами математичної логіки. Вона логічніше, пряміше та точніше за усі інші мови. Поки історично наше суспільство «домовилось» до української мови та кириличного письма. —Dim Grits (обговорення) 13:26, 19 березня 2012 (UTC)
Щодо «Спокуси морів» — такий лайнер існує тільки в укрвікі. Якщо користуватися такою логікою, мають бути, наприклад, авіансець «Підприємство». Але це лірика. По суті: іменування статей відбувається за принципом «хто в ліс, хто за дровами» (приклад: Джордж Буш (авіаносець), Авіаносець Ентерпрайз, USS Nimitz (CVN-68). Це кораблі тільки одного проекту, а погляньте в категорію — жах). Я розумію, що це не так важливо як правила іменування статей про вулиці або про аніме і манга, але якісь стандарти мають бути. Що і слід обговорити. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 13:58, 19 березня 2012 (UTC)
Enterprise у цьому випадку не Підприємство (предприятие), а Завзяття або Заповзяття — ризикована вилазка, так би мовити. Тобто, відповідні переклади можна завжди знайти (аби бажання і вміння було). Щодо стандарту погоджуюсь, але не підтримую ідею з написанням назв кораблів латинкою. Все ж таки це українська вікіпедія, для тих хто читає українською (кирилицею).--天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 (обговорення) 14:41, 19 березня 2012 (UTC)
А що в цьому випадку Titanic? Титанічний? А щодо написання — тому й справа затіяна, аби мати конскенсусне рішення. --Pavlo1 (обговорення) 14:52, 19 березня 2012 (UTC)
У випадку Титаніка — Титанік. Бо саме під цією, а не іншою назвою відомий цей корабель. Переклад був би недоречним. Я ж підтримую систематизацію, але проти латинізації. --天津日高日子波限建鵜葺草葺不合命 (обговорення) 14:57, 19 березня 2012 (UTC)

На мою думку, за основне варто взяти написання українськими літерами (справді, його ще ж якось читати треба), а вже нашим рідним методом дужок після назви вказати оригінальну назву (ще й транскрипція не завадила б). До вищенаведених прикладів додам від себе — Худ (британський крейсер) і Bismarck (1939). Уточнення в дужках після назви я б залишила в порядку «тип корабля» (обов'язково), «країна», «рік» (за потреби). І будуть Худ (крейсер) і Бісмарк (лінкор). То як? -- Ата (обг.) 06:51, 11 лютого 2013 (UTC)

Написання українськими літерами можна вживати лише тоді, коли воно є в українських джерелах. Якщо немає - слід писати латинськими (англійськими) літерами. --Olvin (обговорення) 09:51, 11 лютого 2013 (UTC)
а) в українських чи кириличних? б) це що ж, з'явилось джерело — і перейменовувати? Вам не здається, що це трохи дивно? -- Ата (обг.) 11:31, 11 лютого 2013 (UTC)
а) Саме в українських. б) Ні, дивним не здається. Запровадження у Вікіпедії власних назв чи термінології, які відсутні в україномовних джерелах, фактично є оригінальним дослідженням. Вище наведено варіанти перекладу назви авіаносця Ентерпрайз - чи то «Завзяття», чи то «Заповзяття». А в джерелах бачимо саме «Ентерпрайз». Коли такі переклади зроблено авторитетними (!) виданнями, ми уникаємо оригінальних досліджень у Вікі. --Olvin (обговорення) 11:47, 11 лютого 2013 (UTC)
Олвіне, я ж не про переклади, а лише про транслітерування :) Перепрошую, якщо незрозуміло висловилась -- Ата (обг.) 13:41, 11 лютого 2013 (UTC)
Десь існують правила транслітерації на українську? З яких мов вони є? Якщо назва корабля не англомовна, з якої мови будемо транслітерувати - з англійської чи з оригінальної? Якщо є відповіді на ці питання, можна обговорювати можливість транслітерації. Інакше не варто - краще брати однозначну англійську назву. --Olvin (обговорення) 13:58, 11 лютого 2013 (UTC)
«Взагалі то усі судна мають латиничну назву. У наших торгашів в кормовій частині пишеться ім'я українське, а на рубці і на кормі (разом з портом приписки) — латинкою. Це вимога ІМО», згідно зі словами Pavlo1. Латинкою — це теж транслітерація, найімовірніше, що й індійські назви латинкою просто транслітеровані. Якщо це справді так (а я перевірити не можу, бо не шарю де), то чого і б нам нею не зайнятись? Це не буде ОД, бо це не переклад. -- Ата (обг.) 14:11, 11 лютого 2013 (UTC)
Отже, Ваша пропозиція полягає в тому, що коли оригінальна назва не кирилична та не англійська (там японська, китайська, арабська тощо), то транслітерувати на українську слід не оригінальні назви, а латинські (чи то англійські) відповідники. Тоді таблиці транслітерації з інших мов не потрібні. Залишилося питання чи є десь однозначна таблиця траслітерації з англійської або латинки? --Olvin (обговорення) 15:32, 11 лютого 2013 (UTC)

Іменування авіакатастроф[ред. код]

Тут була пропозиція про перейменування статті, однак, як з'ясувалось, в українській Вікіпедії застосовується ціла група найменувань для ситуації зі збитими літаками:

Головне питання у тому, як називати ці статті? Частина з назв може слугувати як перенаправлення, але має бути головна назва, що застосовуватиметься систематично. Чи, принаймні, група назв відповідно до типу події. --Divega (обговорення) 13:02, 20 вересня 2014 (UTC)

Катастрофа — це інцидент, внаслідок якого загинули люди. Власне, інцидент — це причина катастрофи, якій зовсім не обов'язково розвиватися в катастрофу, і — я так думаю — аж ніяк не можна катастрофу називати інцидентом. Отож, питання слід поставить так: про що стаття? Про причини катастрофи? Якщо трошки постріляли і майже нікого не вбили, то таке можна обізвати інцидентом. Про збиття? Якщо літак таки збили, то збиття. А ось ще, "Зіткнення". Зіткнення — зіткнення. У всякому разі, авіакатастрофа — широке, категорійне поняття, а значить... з назви статті його завжди можна вилучити (і перенести донизу, до категорій!). Як слово "місто" з назви Київ (місто) (немає такої статті: Київ (місто)!). З другого боку, якщо ви хочете знати, як узагалі, систематично називати такі статті, то мушу відповісти: таки так, "авіакатастрофа". Щодо "нейтральної" назви "рейс" то це — я так думаю — більше підходить до "нейтральних" статей на кшталт "Столичний експрес".--W.M.drossel (обговорення) 12:44, 12 грудня 2014 (UTC)
Наразі маємо купу назв, що дещо ускладнює пошук. На мою думку має сенс розробити єдину головну назву, наприклад Авіакатастрофа [назва рейсу] (причина), де до "причини" вносити уточнення, збиття, зіткнення, тощо. Також можливо два варіанти - Авіакатастрофа (з жертвами), та інцидент (без жертв). Інші варіанти робити редіректами. Але має бути певний системний підхід, щоб не виникало різних авторських назв (хтозна, які ще причини можуть виникнути через 10 років).--Divega (обговорення) 07:55, 13 грудня 2014 (UTC)
Авіакатастрофи трапляються не лише з рейсовими літаками. --Olexa Riznyk (обговорення) 18:57, 14 грудня 2014 (UTC)
Варіант рейс та/або номер борту як повна назва статті. Наприклад, для малазійського Боїнга - Авіакатастрофа Malaysia Airlines MH17 (борт 9M-MRD) 17 липня 2014 року--Divega (обговорення) 20:15, 22 грудня 2014 (UTC)

Іншомовні назви телеканалів[ред. код]

В правилі про іменування газет, журналів зроблено виняток для телеканалів. Пропоную його прибрати. Як на мене, є очевидним, що ICTV - не МКТ, а BBC - не БШК. --Максим Підліснюк (обговорення) 21:08, 2 грудня 2014 (UTC)

Початок обговорення: 2 грудня 2014
Кінець обговорення: 9 грудня 2014

Обговорення[ред. код]

  • Symbol support vote.svg За --Максим Підліснюк (обговорення) 21:09, 2 грудня 2014 (UTC)
  • Що саме пропонується? Зробити якесь нове правило для телеканалів чи залишити існуюче (де міжнародні компанії пишуться мовою оригіналу, крім випадків, коли їх українське представництво вживає інший варіант)? — NickK (обг.) 21:53, 7 грудня 2014 (UTC)
    Наразі в правилі існує пункт, за яким назви ЗМІ не транслітеруються. Однак, слова про телеканали закреслені. Саме це я і пропоную виправити. --Максим Підліснюк (обговорення) 21:56, 7 грудня 2014 (UTC)
    То до чого тоді речення Як на мене, є очевидним, що ICTV - не МКТ, а BBC - не БШК? — NickK (обг.) 01:39, 8 грудня 2014 (UTC)
  • Не зрозумів, звідки взялося БШК. За чинним правилом для газет це буде Бі-Бі-Сі. То ви пропонуєте поширити на телеканали це правило, чи навпаки вилучити їх звідти остаточно? Тобто писати BBC чи Бі-Бі-Сі?--Анатолій (обг.) 22:02, 7 грудня 2014 (UTC)

Я пропоную вирішити проблему, коли деякі назви телеканалів (кириличні) перекладені (Росія-1), деякі кириличні - залишені в оригіналі (Общественное телевидение России), деякі латинські також не прийнято транслітерувати (ICTV). За мою пропозицією, треба орієнтуватись на вживання назви, тобто знявши закреслення у правилі, одначасно дописати, що з правила можуть робитись винятки для широковживаних назв (інакше ми отримаємо Рассія-1). --Максим Підліснюк (обговорення) 22:18, 7 грудня 2014 (UTC)

Россия-1 — це кирилична назва, тому за цим правилом вона так і буде передаватися, ніякої Рассії-1 не буде. Виняток хіба може бути, як на мене, для українських каналів з латинською назвою (теж ICTV).--Анатолій (обг.) 22:21, 7 грудня 2014 (UTC)
В теперішньому варіанті Росія-24 - так. А згадане вище Общественное телевидение России? --Максим Підліснюк (обговорення) 22:27, 7 грудня 2014 (UTC)
І як бути з ОРТ? (саме в варіанті ОРТ, а не Першого каналу) --Максим Підліснюк (обговорення) 22:29, 7 грудня 2014 (UTC)
Ну якщо поширювати правило на телеканали, то і лишиться ОРТ (Общественное телевидение России), якщо ж ні, тоді можна і перекласти як Громадське телебачення Росії (до речі в нас часто пишуть ГРТ).--Анатолій (обг.) 22:38, 7 грудня 2014 (UTC)
Ну тоді, певно, треба щось обрати і закріпити це. Чи не так? --Максим Підліснюк (обговорення) 22:42, 7 грудня 2014 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Чисто технічний момент?[ред. код]

Суть ось у чому. В правилі сказано, цитую: "Імена осіб з України, із країн СНД, колишнього СРСР, Угорщини, Східної Азії і В'єтнаму слід записувати в енциклопедичному порядку найменування".

Я чудово розумію, що не всі країни СРСР входять до СНД. Але ж ми естонців, латвійців, литовців, грузинів іменуємо за західним (канонічним) порядком! Мені здається, тут у правилі просто опечатка, і треба елементарно звідси забрати фразу "колишнього СРСР". Якщо ж не опечатка, то тоді терміново всіх людей з вищезазначених країн переробляти на енциклопедичний порядок...--Unikalinho (обговорення) 15:59, 5 січня 2016 (UTC)

  • Уже трохи говорили про це (Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 29#Удосконалити ВП:ІС), там проблема не лише з прибалтами, а й іншими пострадянськими, і на додачу принаймні з Угорщиною та Японією, де в нас використовується варіант, який не є поширеним. Треба вже виправити правило зразу для всіх проблемних — NickK (обг.) 17:35, 5 січня 2016 (UTC)
    • Тобто Ви пропонуєте змінити правило? Тоді доведеться терміново перейменовувати силу-силенну статей. Як на мене, ми до цього зараз не готові (тим більше по угорцях було обговорення на цій сторінці вище). Простіше навести лад із формулюванням чинного правила. Бо якщо його почитати зараз, то виходить, що прибалтів та грузинів треба іменувати ПІ, хоча ми всі розуміємо, що насправді треба ІП.--Unikalinho (обговорення) 02:43, 6 січня 2016 (UTC)
      Так, оскільки правило в нас переважно розходиться з реальністю (бо в україномовних джерелах що прибалтів, що грузинів, що угорців, що сучасних японців номінують ІП), мабуть, треба змінити правило. І це питання особливо й не було обговорено вище, бо там обговорення закрито через відсутність консенсусу, а в Кнайпі саме є нові аргументи. І не таку вже й силу-силенну, при запровадженні ВП:ІС для осіб перейменовували більше, та й не обов'язково перейменовувати негайно. І в будь-якому разі в нас навіть на прибалтах є що перейменовувати (першим потрапив під руку Землинський Михайло Валерійович), а на грузинах взагалі поширені обидва варіанти (наприклад, Бурджанадзе Ніно Анзорівна, Патаркацишвілі Бадрі Шалвович, Гоцирідзе Бека Віссаріонович, Деметрадзе Георгій Шалвович, Мжаванадзе Кахабер Нодарович тощо — і це лише ті, хто явно став відомим уже за незалежності) — NickK (обг.) 10:30, 6 січня 2016 (UTC)
  • Порядок ІБП може застосовуватися до сучасних персоналій, для тих, же, що жили за радянських часів (особливо тих, які в незалежній Грузії не жили), все одно буде ПІБ.--Анатолій (обг.) 17:34, 6 січня 2016 (UTC)

Апостроф[ред. код]

Чому саме друкарський, а не типографський апостроф? Чому англійці мають право на „свій” апостроф, а українці на „свій” не мають? — Mychajlo Naumenko, обг., 06:54, 24 січня 2015 (UTC)

Можна детальніше? Що в цьому плані не так з іменуванням статей? Приклади, якщо можна--Unikalinho (обговорення) 08:28, 25 січня 2016 (UTC)
Написано в цій статті, що рекомендовано вживати друкарський апостроф. Цебто англійський (паличку): Дев'ята планета. А ось укр.апостроф: Гіпотетична п’ята планета-гігант (хтось не догледів рекомендації й написав укр.апостроф). Цебто англ. ' — укр. ’. А чому не вживати український? Він виглядає так само, як і кома ( , ’ ). — Mychajlo Naumenko, обг., 08:57, 25 січня 2015 (UTC)
Уже багато разів обговорювали: не існує українського апострофа, а існує типографський апостроф і типографська права одинична лапка. Попри те, що права одинична лапка виглядає естетичніше, її складно набирати з клавіатури, а апостроф в українській мові трапляється достатньо часто — NickK (обг.) 09:31, 25 січня 2016 (UTC)
Звісно, якщо б на місці апострофа на клавіатурі стояла од.лапка, було б легше. Але те саме можна сказати, про незручність друку, про лапки. Ми не використовуємо „ялинки”, а на клавіатурі варіант "-". То чому „ялинки”? — Mychajlo Naumenko, обг., 10:02, 25 січня 2015 (UTC)

Зміна іменування угорців[ред. код]

Іменування іншомовних псевдонімів[ред. код]

У правилі про використання латиниці для іменування іншомовних назв вказано: назви музичних гуртів, лейблів, музичних альбомів (або відповідні абревіатури): Pink FloydDr. DreAC/DC, ABBAU2.

Там між прикладами є Dr. Dre, що є псевдонімом американського репера. Для нього теж стосується це правило? Andriy.v (обговорення) 10:36, 12 листопада 2016 (UTC)

Цікаве запитання. Мені завжди було цікаво, як розрізняти особу музиканта і гурт з однієї особи. Якщо виконавець почне вказувати інший псевдонім — це змінився власне псевдонім чи назва сольного проекту?.. (думки вслух) --Ата (обг.) 11:34, 15 листопада 2016 (UTC)
Дуже часто (майже завжди) псевдонім є зареєстрованою торговельною маркою (у сучасному світі так простіше керувати). Тому тут діє те саме, що й для назв компаній.--Divega (обговорення) 14:21, 16 листопада 2016 (UTC)

Пропоную забрати "включаючи Угорщину"[ред. код]

Пропоную все ж забрати ці слова з правила іменування угорців. Було в мене отаке обговорення з NickK. І там кожна зі сторін навела аргументи, які не обговорювались вище на цій сторінці. Я вважаю цілком достатнім написати "Західного світу» — Європи...", щоб було зрозуміло, що Угорщина, точно так само як і Румунія, Словаччина, Албанія тощо, підпадає під це правило. Це я повторюю й тут, на цій сторінці. Нікк серед своїх аргументів наводив і той, що є "люди, які грають з правилами й чіпляються до всього, що не прописане в правилах — на жаль, таких людей у нас чимало", на що я відповів, що якщо під таких підлаштовуватись, "то тоді за цією логікою треба взагалі скласти перелік усіх країн, і жодної не забути". Втім, серед його аргументів є й такі, що варті уваги -- тому пропоную йому самому їх тут продублювати чи навести ще якісь. Ну й інші к-чі теж вільні висловлюватись )--Unikalinho (обговорення) 21:06, 21 листопада 2016 (UTC)

  • Ви навели мої другорядні аргументи, а два найголовніші забули:
    • В Угорщині рідний порядок східний, що видно з іменування статей в угорській Вікіпедії, тож потрібно уточнити в правилі, що Угорщина для цього правила є таки західним світом, а не східним (в усіх інших країнах Європи рідний порядок західний)
    • У нас вісім років по Угорщині було правило в протилежну сторону, і спільнота витрачала час на обговорення для того, щоб у правилі це положення було чітко закріплене
    Питання, звісно, не надто принципове, але якщо вже в проголосованому правилі була згадка Угорщини, не бачу сенсу її вилучати — NickK (обг.) 21:12, 21 листопада 2016 (UTC)
    • @NickK: Чи багато україномовних к-чів користуються угорською Вікіпедією? Та й, зрештою, що нам угорська Вікіпедія? Он російська взагалі всіх персоналій іменує ПІ... Щодо другого аргументу. Старе правило було, але зараз є нове. Серед усіх к-чів укрвікі є лише дві групи: ті, хто знав про старе правило, і ті, хто про нього не знав. Перші, побачивши зміни, так чи інакше натраплять на те верхнє обговорення і зрозуміють, що правило змінилося. І їм спеціального уточнення для цього не потрібно. Другі ж, не знаючи, що колись було для угорців ПІ, спокійно іменуватимуть собі угорців за схемою ІП, так як це роблять усі інші великі вікі (крім російської, але там окрема історія): вони іменують угорців так само, як і італійців чи чехів -- і так робитимуть і вікіпедисти другої групи, навіть гадки не маючи про якесь там ПІ для угорців. Тож їм того спец. уточнення теж не потрібно. Питання тоді: кому воно потрібне?--Unikalinho (обговорення) 21:26, 21 листопада 2016 (UTC)
      Ми говоримо про користувачів української Вікіпедії, яких цікавить іменування статей про угорців в українській Вікіпедії (іншим це правило байдуже). Ті, хто збираються писати про угорців, мабуть, уже знають про специфіку угорських імен, і це пояснення саме для них. Якщо ж іти від того, що хто знає, той знає, а хто не знає, то й не треба, то тоді довідку й правила можна не писати взагалі — NickK (обг.) 21:36, 21 листопада 2016 (UTC)
      Якщо говорити про тих, хто знає специфіку написання угорських імен, то не слід забувати, що вони також знають іще два моменти. Перший -- те, як їх іменують інші вікіпедії (крім угорської та російської -- та й то російська іменує ПІ не лише угорців через угорську специфіку, а всіх національностей через іншу причину). Другий -- те, що в нас є правило (зараз ми обговорюємо пропонований мною варіант) "[Персоналії з країн] Західного світу -- Європи,... [іменуються за канонічним порядком].". І тут не важливо, знали вони про те, що раніше це праило в укрвікі було іншим чи не знали. Головне, що вони знають, яким це правило є зараз. Тому фраза "[Персоналії з країн] Західного світу -- Європи,..." навіть без уточнення про Угорщину, разом з тим фактом, як угорців іменують інші вікі, повинна наштовхнути свідомих вікіпедистів (які хочуть працювати конструктивно, а не гратися з правилами) на однозначний висновок, що угорців, так само як і чехів-словаків-поляків-румунів... треба іменувати ІП. Не бачу причин для існування плутанини--Unikalinho (обговорення) 07:42, 23 листопада 2016 (UTC)
      Це було б правдою, якби протягом 8 років угорці в нас не були б винятком. І винятком вони були не через те, що їх хтось забув, а через те, що низка користувачів справді вважали, що Угорщина належить до Східного, а не до Західного світу (бо рідний порядок східний), і що ми повинні орієнтуватися на національну Вікіпедію, а не на інші. І це були не тролі, а цілком конструктивні користувачі, досвідчені автори — NickK (обг.) 09:57, 23 листопада 2016 (UTC)
      • "ми повинні орієнтуватися на національну Вікіпедію" -- Ну так правильно, саме в нашій національній вікіпедії на даний момент є правило про ІП для Угорщини. А чому Ви кажете, що низка користувачів вважали, що Угорщина належить до Східного, а не до Західного світу, якщо в попередній версії правила було сказано "[Канонічний порядок використовується для країн] Західного світу: Європи (за винятком Угорщини)"? Ця фраза показувала дві речі: по-перше, що Угорщина належить до західного світу (!), а по-друге, що порядок іменування для неї відрізняється. Тепер же, якщо написати просто "Західного світу: Європи,...", то стане зрозумілим, що для Угорщини такий же порядок, як і для решти країн західного світу. --Unikalinho (обговорення) 10:09, 23 листопада 2016 (UTC)
      Ви будете особисто давати ці пояснення кожному, хто не зрозуміє правило? Дуже сумніваюся. Краще мати на два слова більше в правилі. Якщо потрібно, можу додати до Угорщину виноску з поясненням — NickK (обг.) 10:13, 23 листопада 2016 (UTC)
      Ці два слова породжують зайві питання в не меншої низки користувачів. Плутанина виникає. Незрозуміло, чи Угорщина вже не Європа, чи вона якась особлива... Це те саме, що сказати, наприклад, "телеканал працює цілодобово, включаючи період з 15:00 до 16:00", або "кінотеатр працює по непарних числах місяця, включаючи 13-те". Масло масляне, яке відволікає людей--Unikalinho (обговорення) 10:18, 23 листопада 2016 (UTC) І я не бачу, що може бути незрозумілого в подібних реченнях без оцих "включаючи"...--Unikalinho (обговорення) 10:23, 23 листопада 2016 (UTC)
      Чому тоді Угорщина 8 (а насправді й усі 12) років була в протилежному порядку, якщо все так очевидно? Давайте додамо виноску, якщо незрозуміло в чому проблема Угорщини — NickK (обг.) 10:53, 23 листопада 2016 (UTC)
      Чому була в протилежному -- це не до мене питання. Щодо виноски -- потрібно обміркувати всі за і проти. Деякі проблеми вона точно вирішить, але чи не з'являться нові? Втім, з нею мені видається краще, ніж без неї. Тому пропоную зараз її додати, а далі подивитись, як воно працюватиме, і якщо щось буде не так, то повернутися до цієї теми. Тобто моя пропозиція така: зараз додати виноску, але з можливістю відкрити нове обговорення в разі потреби. Але потрібно ще й сформулювати цю виноску оптимальним чином. Ну хоча це теж можна буде згодом дообговорити, якщо будуть неоднозначності--Unikalinho (обговорення) 11:02, 24 листопада 2016 (UTC)
      @NickK: Ну і де виноска?--Unikalinho (обговорення) 19:07, 30 листопада 2016 (UTC)
    Різниця в тому, що в Угорщині порядок іменування інакший, ніж в інших країн Західної Європи, проте ми її все одно включаємо. Тому ця згадка якраз потрібна.--Анатолій (обг.) 21:14, 21 листопада 2016 (UTC)
    • А чи багато людей україномовних про це знають? Я, наприклад, якби не укрвікі, то ніколи б про це не дізнався--Unikalinho (обговорення) 21:26, 21 листопада 2016 (UTC)
Пропоную для початку скальковану конструкцію включаючи Угорщину замінити на включно з Угорщиною. --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 21:52, 8 грудня 2016 (UTC)
Це вже деталі. Суть в іншому. Ніби зійшлися на тому, щоб додати виноску -- принаймні на даному етапі -- а дій нема ніяких--Unikalinho (обговорення) 13:57, 23 грудня 2016 (UTC)

Назви статей про тенісні турніри[ред. код]

Хочу доповнити великими статистичними таблицями статті про кілька сотень тенісистів(ок). Я вже давно маю велике бажання це зробити, але на заваді лише стоїть невизначеність з назвами тенісних турнірів. Таблиці матимуть такий вигляд, як я зробив для Яни Новотної. Тобто в графі турнір читач бачитиме назву міста, в якому він проходив, а посилання буде вести на сторінку про відповідний турнір (аналогічно до англійської Вікіпедії). Оскільки сумарно таких посилань буде кілька десятків тисяч, то треба наперед визначити який вигляд матимуть ці назви, щоб потім не довелося дуже багато виправляти, а сам я не хочу на себе брати таку відповідальність. Існує кілька варіантів. Немає проблем з загальновідомими турнірами, такими як Вімблдон. Назви більшості турнірів записані латиницею, наприклад Eastbourne International, хоча російська вікіпедія пропонує назву "Міжнародний тенісний турнір в Істборні" (рос. Международный теннисный турнир в Истборне). Коли я набираю в гуглі "тенісний турнір в Істборні", то релевантні українськомовні результати він видає. Є названі латиницею турніри, які не пов'язані з місцем проведення, а передають назву спонсора (тільки зауважу, що спонсор може змінюватися), наприклад Bank of the West Classic. В цьому випадку російська Вікіпедія так само передає латиницею. Менша частина турнірів названі транслітерацією, або приблизною транслітерацією з англійської, наприклад Мастерс Індіан-Веллс (тут у порівнянні з оригіналом переставлені слова, російська ж Вікіпедія зберігає латиницю). Мастерс Рим в англійській Вікіпедії названий "Italian Open (tennis)" і російська його подає як "Відкритий чемпіонат Італії з тенісу (рос. Открытый чемпионат Италии по теннису). Є назви, які поєднують кирилицю і латиницю, наприклад Чемпіонат WTA, інша справа, що він уже змінив назву й став англійською називатися "WTA Finals" в російській "Фінал туру WTA" рос. Финал тура WTA. Треба це якось питання вирішити і я би тоді понаписував ці доповнення. Можете подивитися за тим посиланням для Яни Новотної, яке я давав вище, там багато посилань і на інші турніри.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:29, 8 грудня 2016 (UTC)

  • А як ці турніри називають в україномовних ЗМІ? Якщо з Вімблдоном все досить зрозуміло, було б цікаво розібратися з іншими. Наприклад, між Відкритим чемпіонатом Австралії з тенісу та Australian Open українські ЗМІ розділилися, бо я бачу чимало і таких, і таких варіантів, тож теоретично обидва варіанти можливі. Можете подивитися, як називають менш відомі турніри? Дякую — NickK (обг.) 00:09, 9 грудня 2016 (UTC)
    @NickK: Або пишуть "на турнірі в такому то місті..." (цей варіант відповідає тому, що в моїх таблицях читачі якраз будуть бачити назву міста), або "на турнірі [назва латиницею]. Провідні українськомовні спортивні сайти точно не транслітерують назви. Виняток, здається тільки для турнірів серії "мастерс". Пишуть, наприклад "на турнірі мастерс у Цинцинаті". Але і для таких турнірів також багато пишуть просто латиницею. В нашій вікіпедії вони якраз транслітеровані. Тільки мені не зрозуміло, чому змінений порядок слів "Мастерс Маямі", якщо в оригіналі "Miami Masters". А в новинній статті буде "на тенісному турнірі серії «Мастерс» у Маямі", або "на турнірі у Маямі", або "на турнірі Miami Masters".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:02, 9 грудня 2016 (UTC)

На мою думку краще лишати латиницею з наведенням можливих та поширених перекладів через перенаправлення. Назва буде однозначна і не залежати від варіантів перекладу. Для найкращих турнірів, якщо є така класифікація, залишати основною перекладену назву.--Divega (обговорення) 19:33, 9 грудня 2016 (UTC)

@Oleksandr Tahayev: Справа в тому, що необов'язково підганяти назви статей про турніри під текст у статтях про тенісисток. Цілком нормальною є конструкція типу [[Вімблдонський турнір 2006|Вімблдон 2006]] або [[Вдкритий чемпінат Австралії з тенісу 2002|Australian Open 2002]] . Тому не бачу тут проблеми, яка б вимагала обговорення на цій сторінці. Робіть свої таблиці -- головне, щоб читачам було цікаво і приємно читати--Unikalinho (обговорення) 14:03, 23 грудня 2016 (UTC)

Ну зрозуміло, буду робити. Поки займаюсь шахами.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:22, 23 грудня 2016 (UTC)

Дивіться, логіка в назвах зараз така. Статті про чотири турніри Великого шолома називаються так, як перекладаються укранською їхні офіційні назви (тому, наприклад, не Ролан Гаррос, а Відкритий чемпіонат Франції з тенісу). Щодо Мастерсів використовується назва, яка відповідає традиційному порядку слів у реченні означуване-означення (що? - Мастерс, який? - Маямі). Враховуючи, що офіційні назви турнірів змінюються ледь не щороку через зміни спонсорів, і запам'ятати ці назви важко, а турніри ці входять до числа найважливіших у тенісі, мені здається зручним і доцільним використання саме таких назв, як зараз. Щодо дрібніших турнірів використовується їхня офіційна назва англійською мовою. По-моєму, зараз якраз система найменувань тенісних турнірів (принаймні, у чоловічому Турі) правильна. З жіночими тенісом є нюанси. --ivasykus (обговорення) 23:07, 22 квітня 2017 (UTC)

Підсумок[ред. код]

Оскільки ініціатор стверджує, що питання вже вирішено, суто заради дотримання формальності констатую, що правило не було прийнято. Обговорення пов'язаних питань зацікавлені користувачі можуть продовжувати.--Piramidion 20:30, 24 квітня 2017 (UTC)

Лапки у назвах[ред. код]

У нас чітко виписано, що в тексті використовуємо «ялинки» замість "машинописних" лапок (Вікіпедія:Оформлення тексту#Лапки та Вікіпедія:Правила і настанови#Типографіка), але тут не вказано, що так само застосовуємо в назвах статей. Варто це уточнити як правило, бо деякі користувачі вперто іменують статті машинописними лапками. --Микола Василечко (обговорення) 11:35, 16 травня 2017 (UTC)

@Микола Василечко: Мені здавалося, що ніхто особливо не заперечує проти ялинок, але не в усіх вони є на клавіатурі. Зазвичай статті просто достатньо перейменувати на варіант з ялинками і створити перенаправлення. Чи ви десь бачили заперечення проти такого варіанту, що це потребує обговорення? — NickK (обг.) 13:39, 16 травня 2017 (UTC)
тут людей може врятувати Ukrainian Unicode — якраз наче для Вікіпедії писали, всі потрібні символи.--Анатолій (обг.) 17:50, 16 травня 2017 (UTC)
Факт у тому, що не в усіх він є. У мене ці лапки, наприклад, є на французькій розкладці, але на стандартній українській їх нема. Тож усе одно будуть люди, кому будуть потрібні машинописні лапки — NickK (обг.) 17:53, 16 травня 2017 (UTC)
@NickK: саме так, є конкретне заперечення проти такого варіанту, навіть з війною редагувань. Подивіться внесок Романа Сизого. Я двічі перейменував, а тоді вирішив тут уточнити, щоб не попектися на війні редагувань і блокуванні. Тому й питаю. --Микола Василечко (обговорення) 18:10, 16 травня 2017 (UTC)
Добре, тоді потрібно обговорювати (або вживати заходів щодо Романа Сизого, але це окреме питання). Я за «ялинки», але з перенаправленнями в міру можливості — NickK (обг.) 22:51, 17 травня 2017 (UTC)
На мій погляд, у правилі щодо типографіки йдеться про статті Вікіпедії в цілому (включно з їх назвою). Там не сказано, що правило стосується лише тексту статей.
  • «Статті Вікіпедії слід оформляти у типографському, а не машинописному стилі. ... Замість "машинописних" лапок використовуйте «ялинки». Лапки в лапках оформляйте як ­„лапки“ альтернативного рисунку.» —,
Зокрема, правило вже передбачає, що слід робити з «лапками в лапках» (це якраз той випадок, на який посилається Користувач:Роман Сизий) — у такому разі внутрішні ялинкові лапки слід замінити на інші. Тож справа лише в тому, щоб пояснити це дописувачеві.
Я намагався це зробити на сторінці обговорення статті. --Olvin (обговорення) 09:58, 18 травня 2017 (UTC)

Назва астероїдів[ред. код]

У нас є великий перелік статей про астероїди. Наразі назви написані кирилицею, але на мою думку краще в якості основної використати назву латиницею (і внести відповідний пункт до правил). Причина наступна: каталог ведеться латинським шрифтом, в принципі дозволені назви, які можна прочитати якоюсь мовою і більшість цих астероїдів за межами каталогу ніколи згадана не буде. Тут виникає проблема. Слово в принципі читається по різному в різних мовах і вишукувати походження це та ще задача (чи була оригінальна німецька чи англійська, "шт" чи "ст"? А може угорська чи взагалі китайська?), а джерел українською може і не бути. А ще є друга проблема з перекладами:

1125 Китай, оригінальна назва 1125 China (Китай англійською, назву переклали).
3789 Чжунго, оригінальна назва 3789 Zhongguo (Китай китайською, назву чогось не переклали).

Тому пропоную як основну використовувати назву латиницею (бо назве хтось з Данії астероїд Kina і що далі робити? Конвенція забороняє однакові назви, а наші статті в принципі мають мати їх однаковими з таким підходом).--Divega (обговорення) 20:07, 13 липня 2017 (UTC)

--Olvin (обговорення) 09:41, 14 липня 2017 (UTC)
Проти цього не заперечую. Головне, щоб у Вікіпедії також було посилання на назву українською (у статтях 1036 Ганімед та 2062 Атон, наприклад, наразі немає).--Divega (обговорення) 11:22, 14 липня 2017 (UTC)
Як на мене, називати одні латинкою, інші кирилицею погано. Припустимо читав користувач статтю 1125 China, потім 3789 Zhongguo, а далі перейшов на 433 Ерос. Читачі не зобов'язані знати всі правила Вікіпедії (це мають знати користувачі), побачивши, що у перших двох статей назви були латинкою, читач і третю назву читатиме латинкою — Епок (літери то практично однакові).--Анатолій (обг.) 13:13, 16 липня 2017 (UTC)
Тоді давайте всі статті називати українською латинкою. Бо й справді — читач же може заплутатися.
Навіть попри те, що в статті 433 Ерос поряд із українською назвою одразу ж подано й англійський варіант (433 Eros). --Olvin (обговорення) 08:58, 17 липня 2017 (UTC)
А нащо вишукувати походження? В циркулярах Центру малих планет, де публікуються повідомлення про присвоєння назв астероїдам, відразу ж публікується і на честь кого/чого він названий, тож із походженням проблема нема.--Анатолій (обг.) 13:06, 16 липня 2017 (UTC)
І скільки астероідів з однаковою назвою тоді буде? Май сенс транслітерація тоді, а не переклад назви--Divega (обговорення) 06:12, 17 липня 2017 (UTC)
  • Я не вважаю це проблемою. В нас є багато об'єктів, назви яких передані українською вперше (наприклад, станції метро країн Європи, села Японії, фільми США, які не дублювалися українською тощо). Ми не називаємо їх мовою оригіналу, а намагаємося обрати найкращу україномовну назву, навіть попри відсутність україномовних джерел. Якщо джерела з'являються (або їх знаходять) і виявляється, що там назва інша, цілком слушно їх перейменувати на вживану в джерелах назву. Але це не привід зберігати назву оригінальною абеткою — NickK (обг.) 14:16, 17 липня 2017 (UTC)
    Читає людина правила назв планет, де сказано "назви мають бути різні", а потім бачить у списку 1125 Китай та 3789 Китай. Це ж власні назви, їх не перекладати, а транслітерувати треба.--Divega (обговорення) 04:28, 18 липня 2017 (UTC)
    Цього не уникнути. Он навіть з однозначно правильною транслітерацією в нас є 3155 Лі та 26955 Лі (на честь Роберт Едвард Лі та Софус Лі відповідно). Тож треба виходити з того, що українською правило різних назв виконати неможливо — NickK (обг.) 06:33, 18 липня 2017 (UTC)
    Можна другий назвати Ліє.--Анатолій (обг.) 19:20, 18 липня 2017 (UTC)
    А перший Лєє, і тоді читач однозначно заплутається, як астероїди на честь двох Лі назвали Лєє та Ліє. Усе ж не треба штучно псувати транслітерацію — NickK (обг.) 20:15, 18 липня 2017 (UTC)
    Насправді питання «перекладати чи транслітерувати власні назви?» вирішують фахівці тієї галузі, до якої належить предмет статті (можливо, із залученням філологів). Цілком можливі обидва варіанти (і навіть їх комбінація). Я підтримую бажання подати всі назви українською, однак негативно ставлюся до самостійного перекладу власних назв вікіпедистами. Фактично, ще оригінальне дослідження (оприлюднення власної назви, яка раніше українською мовою не публікувалася). --Olvin (обговорення) 13:25, 18 липня 2017 (UTC)
    @Olvin: Ви ж самі зазначали вище, що фахівці традиційно транслітерують астероїди (на прикладі 1862 Аполлон). А самостійний переклад, коли україномовна назва у Вікіпедії публікується вперше, фактично існує, приклади я наводив вище. Не впевнений, що можливе рішення цієї проблеми в цілому: україномовні джерела не мають повного покриття всіх галузей знань, а збереження іншомовних назв не завжди доречне, зокрема через використання українською мовою кириличної абетки — NickK (обг.) 20:23, 18 липня 2017 (UTC)
    Тобто у цьому випадку все ж будемо порушувати правила вікі про ніяких АД? Однакова транслітерація ще виправдана, але переклад - ні. Хоча з якої мови транслітерувати? Якщо англієць називає астероїд на честь німця, наприклад. Що за основу брати? Це вже власна назва на основі прізвища, тобто походит від, але не є тим самим.--Divega (обговорення) 08:39, 19 липня 2017 (UTC)

    @NickK:
    • Ну, по-перше, я не казав, що в авторитетних джерелах є усталена традиція транслітерації власних назв (зокрема, для астероїдів). Я казав, що на практиці застосовують різні шляхи, й обирати їх мають фахівці (ті, що пишуть авторитетні джерела), а не вікіпедисти.
    • По-друге, у нас (в українській Вікіпедії) назви астероїдів справді перекладають самостійно. Фактично, так склалося. Однак, я не вважаю це правильним. За відсутності джерел українською має бути назва латиницею (як це вже ухвалено для назв біологічних таксонів, комп'ютерних термінів, технічних абревіатур тощо).
    --Olvin (обговорення) 09:43, 19 липня 2017 (UTC)
    @Olvin:
    • Добре, з першим пунктом уточню: ви навели приклади лише на транслітерацію та не наводили прикладів на збереження написання латинкою. З цього загалом можна зробити висновок про усталеність транслітерації, хоча це й може бути хибним узагальненням
    • З другим пунктом складніше. Біологічні таксони, комп'ютерні терміни і технічні абревіатури часто подаються українською й в україномовних джерелах. Наприклад, USB або GPS так називатимуться й в україномовних джерелах, і більш української назви цих термінів існувати не може. Тут набагато слушніша аналогія, наприклад, з закордонними станціями метро (наприклад, Нерантзіотісса (станція метро)): схожий принцип утворення назв (переважно на честь інших об'єктів), схожий ужиток в україномовних джерелах (за наявності транслітеруються або перекладаються, але в більшості випадків джерел нема), непрактичність суміші мов (подавати кирилицею за наявності джерела й абеткою оригіналу або латинкою за відсутності) — NickK (обг.) 17:21, 19 липня 2017 (UTC)
    @NickK:
    • Я не взагалі наводив прикладів транслітерації назв. Я навів приклади, що для деяких астероїдів є усталені українські назви. Щоб було зрозуміло, що українські назви не завжди утворюються шляхом транслітерації, я можу навести приклади, коли українські назви утворено від слів, давно запозичених з латини чи грецької: 1 Церера (Ceres), 2 Паллада (Pallas), 3 Юнона (Juno). Можна навести приклади, коли назва астероїда латинкою запозичена з української (або російської): 117240 Житомир, 155116 Верхівня, 2008 Конституція (тобто, назва кирилицею — взагалі-то первинна). Прикладів написання латинкою я не наводив, бо їх в обговоренні вже наведено.
    • Якщо зайшла мова про аналогії, то я бачу повну аналогію з назвами біологічних таксонів: так, є питомі українські назви (скажімо, у шкільних підручниках здебільшого вони), але більшість називається латиною (і в фахових українських джерелах їх здебільшого так і пишуть, іноді кирилицею пишуть поряд із латиницею).
    --Olvin (обговорення) 11:28, 20 липня 2017 (UTC)
    @Olvin: Добре, уточню тоді питання. Чи є приклади, коли усталена назва в україномовних джерелах саме латиною? — NickK (обг.) 13:27, 20 липня 2017 (UTC)
    @NickK: Я таких прикладів навести не можу. За моїми спостереженнями, якщо назва часто вживається в українських джерелах, то її зазвичай українізують. Але чіткої межі між «часто/нечасто» (чи «усталено/не усталено») я позначити не можу. --Olvin (обговорення) 13:37, 20 липня 2017 (UTC)
    @Olvin: Тоді мені здається, що це аналогічно до населених пунктів: якщо назва в українській мові вживана, то вона подається українською абеткою; якщо ж згадка епізодична (і особливо населений пункт не дуже відомий), то може трапитися й згадка мовою оригіналу, але такий спосіб передачі не є усталеним — NickK (обг.) 03:29, 21 липня 2017 (UTC)
    @NickK: Я ж начебто саме такий варіант передачі назв астероїдів і запропонував:
    • Якщо назва кирилицею є в джерелах, то й називати статтю кирилицею (відповідно до україномовних джерел)
    • Якщо в українських джерелах назви кирилицею нема, то називати статтю латиницею (відповідно до іншомовних джерел)
    --Olvin (обговорення) 09:12, 21 липня 2017 (UTC)
    @Olvin: Я не згоден з цим підходом. Вважаю, що варто чинити за аналогією з ВП:ІГО:
    • Якщо назва кирилицею є в україномовних джерелах, то обираємо зазначену там назву
    • Якщо в україномовних джерелах назви кирилицею нема, передаємо назву українською власними зусиллями (так, як це ми робимо з назвами географічних об'єктів, яких нема в україномовних джерелах). Якщо джерела з'являться і назва там виявиться іншою, завжди можна перейменувати — NickK (обг.) 10:46, 21 липня 2017 (UTC)
    @NickK: Тобто, Ви вважаєте, що друга частина Вашої пропозиції («передаємо назву українською власними зусиллями») узгоджується з правилом ВП:ОД: «Вікіпедія не є місцем, де можна вперше оприлюднювати інформацію (проводити оригінальні дослідження)»? --Olvin (обговорення) 11:23, 21 липня 2017 (UTC)
    @Olvin: Я не вважаю це інформацією, мова про форму оприлюднення інформації. У цій ситуації ми маємо, з одного боку, традицію передачі назв астероїдів українською абеткою, з іншого боку, маємо відсутність значної частини назв в україномовних джерелах. В аналогічній ситуації з географічними об'єктами ми не залишаємо назви мовою оригіналу, навіть якщо це село з сотнею жителів десь у США чи Японії чи станція в Греції, яке ніколи не було підписане на україномовних мапах та яке досі не описували україномовні джерела. Певною мірою нам доводиться робити оригінальну роботу з передачі назв українською, щоб запезпечити доступ читачам до знань українською мовою — NickK (обг.) 12:11, 21 липня 2017 (UTC)
    @NickK: Ну а вважаю інакше. Мені більше до вподоби варіант із біологічними таксонами.
    Загалом, ми дійшли до деякого порозуміння, хоча кожен продовжує дотримуватися своїх поглядів. --Olvin (обговорення) 12:21, 21 липня 2017 (UTC)

Вибачте за затримку з коментарем, так склалось. Для внесення до правил (або залишення, як є) пропоную наступні варіанти (думаю, двох тижнів буде досить, прошу пана @NickK: додати до оголошень, я особисто проконтролюю і закрию обговорення, якщо ніяке рішення не буде прийняте)--Divega (обговорення) 11:31, 11 серпня 2017 (UTC)

@Divega: Перепрошую, але мені цей варіант обговорення-голосування здається таким, що вводить в оману. По-перше, не запропоновано поточний варіант: 3 Juno у нас називається 3 Юнона (назву підтверджує Астрономічний енциклопедичний словник), але жоден з трьох запропонованих варіантів не дозволить зберегти поточну назву, бо вона не є ні транслітерацією з латини (3 Юно), ні транслітерацією з англійської (3 Джуно), ні латиницею (3 Juno). По-друге, не запропоновано паралельні варіанти, згадані вище. Тож, як на мене, таке обговорення-голосування не є гарним способом пошуку рішення — NickK (обг.) 13:52, 11 серпня 2017 (UTC)
Поточний варіант "тут перекладаємо, а тут я слова не знаю, тому транслітерую" не енциклопедичний. Хоча додам, чого вже--Divega (обговорення) 15:53, 11 серпня 2017 (UTC)
@Divega: Перепрошую, але якщо є усталена назва в україномовних джерелах, то за ВП:АД/ВП:В/ВП:ІС вона очевидно повинна бути назвою статті. Я не знаю жодного правила іменування статей, в якому було б інакше — NickK (обг.) 00:34, 12 серпня 2017 (UTC)
Так додав же цей варіант!--Divega (обговорення) 06:16, 15 серпня 2017 (UTC)
@Divega: Не дуже зрозуміло, навіщо у перелік додано варіанти «Транслітерація з мови-оригіналу» та «Транслітерація з англійської мови». У попередньому обговоренні нічого такого начебто не пропонувалося... --Olvin (обговорення) 15:32, 15 серпня 2017 (UTC)
Пане Olvin, про це писав я. Каталог ведеться англійською мовою, але назви можуть вноситись з будь-якої мови, якщо нею можна прочитати. От тільки, наприклад, чеське č буде записане через с. То як його транслітерувати? Яку мову брав за взірець автор (може англієць сам зробив траслітерацію на честь німця і це має саме німецькою читатись).--Divega (обговорення) 16:18, 3 вересня 2017 (UTC)
@Divega: Так, Ви писали про такі варіанти, але самі надаєте перевагу зовсім іншому. Я не бачу сенсу пропонувати для вибору варіанти, які ніхто не підтримує (та ще й подавати їх першими в переліку для вибору). Навіщо тоді було попереднє обговорення? Аби лише засмітити перелік для вибору?
Про всяк випадок зазначу, що останній варіант «Залишити як є» фактично дублює передостанній «Кирилиця, якщо назва є українських АД, і транслітерація кирилицею в інших випадках» (бо саме така практика є усталеною зараз). Тобто, ці варіанти треба об'єднати в один.
--Olvin (обговорення) 10:55, 4 вересня 2017 (UTC)
Пане Olvin, ось моє перше повідомлення: "Тому пропоную як основну використовувати назву латиницею". Тобто я його від початку і пропонував. Залишити як є - то з перекладами-ОД. В цього варіанту теж є підтримка.--Divega (обговорення) 16:13, 4 вересня 2017 (UTC)
@Divega: Я пам'ятаю, що Ви від початку пропонували назву латиницею і бачу, що Ви й досі не змінили своєї думки. Однак мені не зрозуміло, чому в переліку пропозицій для голосування на першому й другому місці стоять варіанти, які в обговоренні ніхто не підтримав. Навіщо вони взагалі? І чим відрізняється останній варіант від передостаннього я теж поки що не розумію. --Olvin (обговорення) 07:58, 5 вересня 2017 (UTC)
Пане Olvin, у першому варіанті Чайна і Чжунго будуть, а у другому Китай і Китай (якщо немає АД).--Divega (обговорення) 07:03, 16 вересня 2017 (UTC)
@Divega:
  • Якою буде транслітерація в першому й другому варіанті мені загалом зрозуміло. Однак незрозумілим лишилося, навіщо ці варіанти в кінцевій пропозиції? Адже в попередньому обговоренні їх ніхто не підтримав. Мені здавалося логічним щоб кінцева пропозиція враховувала результати обговорення.
  • А чим відрізняється останній варіант від передостаннього для мене так і лишилося таємницею.
--Olvin (обговорення) 07:50, 18 вересня 2017 (UTC)
Пане Olvin, вибачте, мене просто капітально переклинило стосовно останнього варіанту.
По варіантам (тепер порядок за абеткою):
Кирилиця, якщо назва є українських АД, і латиниця в інших випадках - як спеціалісти назвали - так і буде
Кирилиця, якщо назва є українських АД, і транслітерація кирилецею в інших випадках - будуть складнощі з транслітерацією
Латиниця - як у каталозі
Тільки транслітерація з мови-оригіналу - у цього варіанту море прихильників (видно з сторінки перейменувань)
Тільки транслітерація з англійської мови - варіант передачі латиниці, як в каталозі. Теж непогано, але проблеми як і у варіанта вище. --Divega (обговорення) 10:19, 18 вересня 2017 (UTC)
@Divega: Маю три прохання:
  • Наведіть посилання на сторінку перейменувань, з якої видно, що варіант «Транслітерація з мови-оригіналу» має море прихильників. Я такої сторінки не знаю.
  • Якщо Ваша ласка, скажіть хто в обговоренні підтримав варіант «Транслітерація з англійської мови». Я такого не пам'ятаю, але обговорення вже велике, можливо, я щось проґавив.
  • Хотів би впевнитися, чи Ви справді пропонуєте перейменувати статті про астероїди Палладу, Ерос та Гідальго на Pallas, Eros та Hidalgo відповідно?
Наперед дякую, --Olvin (обговорення) 16:41, 18 вересня 2017 (UTC)
Про прихильників
Якщо в україномовних джерелах назви кирилицею нема, передаємо назву українською власними зусиллями (так, як це ми робимо з назвами географічних об'єктів, яких нема в україномовних джерелах). від NickK
Хіба це добре виглядає: 944 Гідальго (Hidalgo) названо на честь Мігеля Ідальго-і-Костільї (Hidalgo-Costilla)? Перше з англійської, друге - мова оригіналу, але на Гідальго є АД. Краще вже латиниця.--Divega (обговорення) 07:00, 19 вересня 2017 (UTC)
@Divega: Отже:
  • Як доказ великої кількості прихильників варіанту «Транслітерація з мови-оригіналу» наведено посилання на сторінку перейменування Кім Кардашян → Кім Кардаш'ян. Я так розумію, що до поточного обговорення вона не має ніякого стосунку, бо Кім Кардашян — не астероїд. Отже, жодного прихильника назв астероїдів шляхом транслітерації з мови-оригіналу не видно (ми ж тут назви астероїдів обговорюємо, чи не так?)
  • Як доказ підтримки варіанту «Транслітерація з англійської мови» на ведено цитату, автор якої вочевидь підтримує інший варіант («Кирилиця, якщо назва є українських АД, і передача українською — в інших випадках»).
  • Вашу позицію щодо назви астероїда Гідальго я зрозумів. А що скажете про Палладу та Ерос?
--Olvin (обговорення) 08:29, 19 вересня 2017 (UTC)
Щодо Кардашіан -- то найсвіжіший приклад пошуків походження прізвища у глибині століть. Те ж відбувалось тут не раз і не два по зовсім різним темам, це був найсвіжіший приклад (там від теми не залежить). Я за однаковий підхід до всіх астероїдів, основна назва має будуватись за однаковим принципом. Я поки прибрав інші варіанти транслітерації, їх можна обговорити другим етапом, якщо він буде.--Divega (обговорення) 12:57, 8 жовтня 2017 (UTC)
Вважаю проблему штучною. По-перше, переважна більшість астероїдів названі на честь відомих топонімів, осіб чи персонажів мистецьких творів, назви яких широко вживаються у вітчизняних АД, тож нема жодної необхідності вживання в АД назв саме астероїдів, достатньо вживання в україномовних джерелах власних чи номенклатурних назв, на честь яких названі астероїди, тобто топонімів, антропонімів, біологічних організмів або вигаданих осіб чи істот тощо.
Тому писати варто саме 1125 Китай, а не 1125 China чи 1125 Чайна. Бо в численних українських джерелах є країна "Китай", а не China чи Чайна.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
По-друге, у тих небагатьох випадках, що не підпадають під вище наведену категорію варто використовувати саме максимально точний дослівний переклад назви поряд з номером. Точний переклад назви в жодному разі не може вважатися ОД. Адже для чого існує той пункт правил? Яка його сутність? Це - застереження про використання ОД при створенні статей існує для унеможливлення використання неправдивої, недоведеноъ та непідверджуваної інформації, тобто такої, що викривлює реальність та може ввести читача в оману. Проя яку неправдивість інформації може йтися при точному дослівному словниковому перекладі оригінальної назви? Він не несе жодної подібної небезпеки. Тож не треба доводити до абсурду та використовувати той пункт правил, як мавпа використовувала окуляри у відомій байці "Мавпа та окуляри".
Водночас, навпаки, є велика небезпека від використання транслітерованих та неперекладених латиномовних назв, бо зважаючи на популярність та авторитетність та цитованість вікіпедії у широких позавікіпедійних колах, слугуватиме поширенню відповідних назв в реальних українських АД та витісненню україномовних назв й підміні нашої мови мовними суррогатами. Від цього лише один негатив і жодних мінусів при вживанні перекладних назв. До того ж, за такого різнобою у назвах читач не розумітиме чому йому потрібно шукати в україномовній вікіпедії суррогатні 1125 China чи 1125 Чайна замість логічного 1125 Китай, хоча саме ця назва підпадає під перший пункт з використанням у назві астероїда топоніма, широко цитованого в українських АД саме як Китай. Проте одразу навіть не приходить у голову назва, що під цей пункт не підпадає. Практично всі назви астероїдів, що мені траплялися, викоритовують складовою у назві поруч з номером наймення топонімів, антропоніміив біологічних організмів чи вигаданих осіб або істот тощо, представлених в наших джерелах в українському варіанті.--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
Отож іменна частина назви астероїда у вікіпедії має співпадати з назвою об'єкта чи суб'єкта, чиє ім'я вона носить. Якщо країна — Китай - то астероїд має носить в укрвікі назву 1125 Китай, 945 Барселона, бо місто — Барселона, 387 Аквітанія, бо регіон Франції — Аквітанія, 1095 Тюльпан — бо назва рослини - тюльпан, 2874 Джим Янг — бо астронома звуть Джим Янг, 1923 Осиріс — бо бог Осиріс, 211 Ізольда, бо ім'я персонажа Ізольда тощо . --Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
По-третє: Виняток, коли астероїди отримали свою самостійну назву (а не на честь чогось земного об'єкта чи суб'єкта, вже відомого нам, або одного чи кількох слів іншою мовою, що піддаються перекладу), подібно до щойно відкритої дослідником річки. Лише в цьому випадку, коли ми маємо новий космотопонім, що немає земної основи та не є словом, яке можна перекласти, варто використовувати транслітерацію. Приміром якщо астероїд названо чимось на кшталт "Lululaspiyena 1234" ми транслітеруємо "Лулуласпієна"--Yasnodark (обговорення) 14:54, 11 квітня 2018 (UTC)
@Yasnodark: Аби Ви не казали, що проблема створена штучно:
--Olvin (обговорення) 15:40, 11 квітня 2018 (UTC)
Гарні приклади. передаємо так:

Як широко вживаний переклад латиномовної назви країни 1125 Китай та транслітерований кириличний варіант самоназви країни 3789 Чжунхуа, теж саме буде з "Фінляндія" та "Суомі", "Гонконг" та "Сянган", "Макао" та "Аоминь", "Пекін" та "Бейцзін".

3155 Лі та 26955 Лі, бо люди з прізвищами Lee та Lie в українських джерелах звуться однаково як Лі.
944 Ідальго, бо люди з прізвищем Hidalgo у довідниках передаються як Ідальго.--Yasnodark (обговорення) 15:50, 11 квітня 2018 (UTC)
  1. А чому одну назву Китаю Ви переклали, а іншу - ні? Адже якщо країна — Китай, то астероїд має носити в українській Вікіпедії назву «Китай»? Чи не так?
Бо є понятття самоназва та загальноприйнята назва. Це різні речі, я навів приклади вживання паралельно обох українською мовою.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 12 квітня 2018 (UTC)
  1. «3155 Лі та 26955 Лі» — тобто, Ви пропонуєте двом різним астероїдам дати однакові власні назви?
Бо вони названі на честь людей, прізвища яких українською в усіх АД передаються однаково. І назви аж ніяк не однакові, адже э окрім іменної ще номерна частина. А взагалі давайте перейменуємо Андрія Шевченка - посла на щось інше, бо вже був Андрій Шевченко-футболіст...--Yasnodark (обговорення) 15:25, 12 квітня 2018 (UTC)
Номери астероїдів — це ідентифікатори в каталозі. Вони не є частиною власних назв. Як Ідентифікаційний номер фізичної особи не є частиною імені чи прізвища людини. --Olvin (обговорення) 16:34, 12 квітня 2018 (UTC)
Статті мають різні назви, прізвища - також. Тож проблеми - нема. Та над цим можна ще подумати.--Yasnodark (обговорення) 16:41, 17 квітня 2018 (UTC)
  1. Українські астрономи мають іншу думку щодо назви астероїда 944. Ми на них не зважатимемо?
--Olvin (обговорення) 17:25, 11 квітня 2018 (UTC)
Вони не філологи і схоже безсистемно роблять свою справу, не заморочуючись про псування мови, або просто не знали як вони пишеться українською. Повірте, як тільки ми підкажемо і року не пройде, як все буде норм.--Yasnodark (обговорення) 15:25, 12 квітня 2018 (UTC)
Отже, На Вашу думку, укладачі Астрономічного енциклопедичного словника працюють безсистемно, не замислюючись про українську мову. А Ви, значить, мову знаєте краще за них?
Боюся Вас розчарувати, однак, фахові філологи кажуть, що астрономічний словник відображає реальний слововжиток в українській астрономії. Якщо фахівці, які вивчають астероїди, називають його «Гідальго», то й у Вікіпедії має бути така ж назва. А щоб змінити її, Вам слід стати до лав фахівців. Сподіваюся, Ви невдовзі опублікуєте низку статей про назви астероїди. Як це станеться, відповідні статті у Вікіпедії буде перейменовано. А там, диви, і редакторський колектив другого видання словника очолите. --Olvin (обговорення) 16:34, 12 квітня 2018 (UTC)
Вікіпедія має бути дороговказом, а штампувати відверті помилки тих грамотіїв від науки. В жодній авторитетній енциклопедії ви не знайдете людини з прізвищем Гідальго, а лише Ідальго, є правопис прізвищ, а астероїд названо на честь людини з тим прізвищем, Andrew-CHRom як знавець іспанської підтвердіть будь-ласка, що та літера не читається.--Yasnodark (обговорення) 16:41, 17 квітня 2018 (UTC)
Yasnodark, h в іспанській не вимовляється, але наша ж мова не іспанська, а українська. Я взагалі виступаю за те, щоб у правописі закріпити Гіспанія, а не Іспанія, Гісторія, а не Історія тощо. Я не жартую.--Andrew-CHRom (обговорення) 18:13, 17 квітня 2018 (UTC)
Мені зовсім не смішно, сподіваюсь такого не станеться. Краще тоді взагалі Манчестер перередавати як Ліверпуль.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 18 квітня 2018 (UTC)
  • @Yasnodark:Вікіпедія спирається на авторитетні джерела, а не погляди окремих вікіпедистів (які вважають себе розумнішими та уважнішими за науковців, однак відступи в обговореннях не роблять).
    Опублікуйте статтю в якомусь філологічному виданні, вкажіть астрономам на їх помилки. Як філологи Вас підтримають, то й статтю у Вікіпедії перейменуємо. --Olvin (обговорення) 09:31, 18 квітня 2018 (UTC)
    Грошей мені ніби нікуди дівати?..Ні, дякую - мені та наука за мої ж гроші зараз не є потрібною.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 18 квітня 2018 (UTC)
    І в жодному з авторитетних джерел немає людини, що зветься Мігель Гідальго, всюди Мігель Ідальго. І саме на його честь названо астероїд. Тож жодної логіки дублювати помилку укладачів того довідника нема.--Yasnodark (обговорення) 13:28, 18 квітня 2018 (UTC)
    @Yasnodark: (щодо «помилки» укладачів)
    --Olvin (обговорення) 15:06, 18 квітня 2018 (UTC)
    Я ж вам вже казав, що усі авторитетні джерела бодай з мінімальним мовознавчим розумінням подають Hidalgo виключно як Ідальго з першою "І", бо так за правилом перекладу іспанських прізвищ. От вам публічне доведення, людино вимоглива:
    • Ідальго, Мігель// Українська радянська енциклопедія, 1979, Т. 4, 335
    • Ідальго, Мігель// Український радянський словник, 1986, Т. 1, 690
    • Ідальго, Барталоме// Українська Літературна Енциклопедія, 1990, Т. 2, 297
    • Ідальґо (штат)// УСЕ, 1999, с. 545 .
    --Yasnodark (обговорення) 13:40, 19 квітня 2018 (UTC)
    Я-то вважав, що ми тут назви астероїдів обговорюємо. А виявляється, Ви розповідаєте як правильно передавати іспанські прізвища українською. Ви часом не помилилися розділом?
    Чи в якомусь із наведених джерел справді написано, що укладачі астрономічного словника помилилися, коли назву астероїда 944 передали як «Гідальго»? --Olvin (обговорення) 14:42, 19 квітня 2018 (UTC)
    Якщо астероїд названо на честь Ідальго, і пишеться аналогічно в оригіналі, то яким чином і за якої логіки, ми маємо писати Гідальго, штампуючи помилку.--Yasnodark (обговорення) 15:06, 19 квітня 2018 (UTC)
    Ви кажете, що швидше помилився я, а не укладачі того мовно недосконалого астронімічного словника (сподіваюся, що серед них нема вас чи когось з ваших друзів або колег), я ж довів, що помилка є наявною, адже астероїд названо на честь людини, прізвище якої українською правильно передається як "Ідальго". Чого ви і просили, а тепер кажете, що я вам не ті джерела подав.--Yasnodark (обговорення) 15:06, 19 квітня 2018 (UTC)
    «я ж довів, що помилка є наявною»
    • Опублікуйте Ваше «доведення» в якомусь авторитетному виданні (де статті перевіряють, перед тим як публікувати), хоч астрономічному, хоч філологічному. Тоді й поговоримо далі.
    --Olvin (обговорення) 16:17, 19 квітня 2018 (UTC)
@Білецький В.С.: а ви як ставитесь до популяризації помилок мовно безграмотних вчених у вікіпедії?--Yasnodark (обговорення) 16:41, 17 квітня 2018 (UTC)

Кирилиця, якщо назва є українських АД, і латиниця — в інших випадках[ред. код]

  1. Україномовним джерелам слід надавати перевагу перед джерелами іншими мовами (отже, якщо назва є в українських АД, стаття має називатися кирилицею).
    Проте передача власних назв кирилицею, яка вперше оприлюднюється у Вікіпедії, є оригінальним дослідженням (тож у всіх інших випадках має бути латиниця). --Olvin (обговорення) 08:44, 9 жовтня 2017 (UTC)

Кирилиця, якщо назва є українських АД, і транслітерація кирилицею в інших випадках[ред. код]

  1. --Анатолій (обг.) 19:53, 19 вересня 2017 (UTC)
  2. Кирилиця, бо назви, які є в україномовних джерелах, завжди подані кирилицею, і не суміш кирилиці з латиницею, бо суміш мов нікому не потрібна, і аналогічні підходи вже застосовані до земних об'єктів (наприклад, якщо з сотні міст Північної Кореї лише десять згадані в українських АД, решту ми транслітеруємо самі, а не залишаємо назви в оригіналі) — NickK (обг.) 18:43, 14 жовтня 2017 (UTC)
  • У великому атласі світу знайдемо усі, хоча в цілому згоден щодо географічних назв.--Yasnodark (обговорення) 15:11, 11 квітня 2018 (UTC)

Кирилиця: використувається кирилична назва-основа — якщо об'єкт чи суб'єкт, на честь чого назвали, є в українських АД, дослівний переклад — якщо іменна частина назви є іншомовним словом чи їх групою, що піддаються перекладу, транслітерація кирилицею в інших випадках — якщо назва являє собою неперекладаваний новий космотопонім без земного джерела-основи, або якщо така існує, проте відсутня в українських АД.[ред. код]

  1. Опис та аргументація вище--Yasnodark (обговорення) 15:06, 11 квітня 2018 (UTC)
  • NickK чи згодні ви з цим більш розгорнутим варіантом вашого пункту.--Yasnodark (обговорення) 15:15, 11 квітня 2018 (UTC)
    @Yasnodark: Як на мене, формулювання занадто складне та невиправдане. Принцип назв астероїдів у тому, що їх назви завжди мають земну основу та названі на честь чогось земного. Переклад не завжди виправданий: 20 Массалія не переклалася як Марсель (приклад джерела). Проблема ж виникає, коли астероїд названий на честь чогось незначимого земного (наприклад, племінник астронома) та недостатньо важливий для окремої згадки в україномовних АД, і це і є основним предметом цього обговорення — NickK (обг.) 15:34, 11 квітня 2018 (UTC)
Я казав про астероїди, що не мають АД. Тому поки ми не побачили у АД "20 Массалія" перекладаємо як "20 Марсель", якщо не було іншого астероїда аля "111 Марсель".
Тезки племінника астронома за ім'ям та прізвищем обов'язково знайдуться у довідниках та енциклопедіях, переклад використовуємо - якщо нема авторитетних джерел з іншим варіантом на кшталт наведеного вами.--Yasnodark (обговорення) 16:22, 11 квітня 2018 (UTC)
Тобто 13989 Мурікабуші має стати 13989 Рій зірок? — NickK (обг.) 19:30, 11 квітня 2018 (UTC)
Саме так, якщо ця назва не є похідною від іншої однойменної власної земної назви. Такого принципу дотримувався відомий географ Воєйков, подібні ж думки про адаптацію українською іноземних власних назв пропагує Літературний редактор СТБ Віктор Кабак https://www.stb.ua/ru/2009/03/20/literaturnij-redaktor-stb-viktor-kabak-svoyu-movu-treba-vivchati-vse-zhittya/ . На жаль правильне інтерв'ю варто пошукати.--Yasnodark (обговорення) 15:18, 12 квітня 2018 (UTC)
Дякую за пояснення, я однозначно залишаюся при своїй думці та зберігаю свій голос у розділі вище — NickK (обг.) 17:58, 12 квітня 2018 (UTC)
Мій підрозділ є частиною того розділу, тож якщо що - то мій голос може вважатися також сусіднім з вашим. Бо той пункт найближчий до мого варіанту.--Yasnodark (обговорення) 13:43, 17 квітня 2018 (UTC)

Латиниця[ред. код]

  1. Як основна, бо каталог ведеться саме латиницею і такою ж вимога для включення. Перенаправлення з можливими прочитаннями та багатозначними термінами (як Китаї та Лі вище) ніхто ж не забороняє.--Divega (обговорення) 11:31, 11 серпня 2017 (UTC)

Померли/Списки померлих[ред. код]

У Категорія:Списки померлих за роком є списки з різними назвами. Треба узгодити назви подібних статей. --Микола Василечко (обговорення) 13:05, 4 вересня 2017 (UTC)

Пропозиція до розділу Пояснення і уточнення назв[ред. код]

Вітаю шановне товариство і «Пропоную»

На сторінці Вікіпедія:Іменування статей у розділі Пояснення і уточнення назв четвертий абзац викласти у такій редакції:

Пояснення назв є настійливою рекомендацією для статей про фільми, музичні гурти тощо, якщо назва без пояснення не дає однозначної ідентифікації тематики статті, або є інші значення, так, Самба (фільм, 2014) скаже все що треба стосовно статті і, без сумніву, краща, ніж Самба або навіть Самба (фільм). Назви статей, що стосуються фільмів записуються з уточненням — ххх (фільм, рррр), де ххх відповідна назва фільму, а рррр — рік створення фільму; назви музичних гуртів — ххх (гурт) тощо, де ххх відповідна назва гурту.

Це дасть змогу

  1. уніфікувати написання назв — ххх (фільм, рррр)
  2. непотрібно витрачати час на пошуки, чи існують статті з такою ж назвою (наприклад танець Самба)
  3. після появи нового фільму наприклад Samba (film 2029) непотрібно змінювати всі дані про Самба (фільм, 2014) і додавати рік в таблицях, біографіях і т.д., а просто створити нову статтю Самба (фільм, 2029) і все.

--Роман Сизий (обговорення) 12:44, 2 квітня 2018 (UTC)

  • Обговорення перенесене. --Чорний Кіт Обг. 13:24, 2 квітня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти, це суперечить загальним правилам щодо уточнень і ускладнює пошук:
    Те саме щодо музичних гуртів: для чого, наприклад, уточнення Океан Ельзи (гурт), якщо Океан Ельзи однозначно асоціюється з гуртом? Так, теоретично стаття Океан Ельзи могла б бути про океан, а Три білборди під Еббінґом, Міссурі могла б бути про видатну пам'ятку в штаті Міссурі, але нехай ці кілька читачів, які шукають океан з назвою Ельзи та білборди в штаті Міссурі вже відкриють ці статті та розчаруються — NickK (обг.) 13:54, 2 квітня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Погоджуюсь з аргументами, наведеними NickK'ом. Додам лише, що є дуже довгі назви фільмів (як от: «Кривава сутичка між двома чоловіками через вдову — підозрюються політичні мотиви», або «Літня ніч з грецьким профілем, мигдалеподібними очима і запахом базиліку», обидва реж. Ліна Вертмюллер), і як додавати ще й уточнення, то яка в цьому зручність і сенс, як запевняє Роман Сизий? А скільки часу буде потрібно для написання фільмографій актора, режисера тощо? Твердження після появи нового фільму наприклад Samba (film 2029) непотрібно змінювати всі дані про Самба (фільм, 2014) і додавати рік в таблицях, біографіях і т.д., а просто створити нову статтю Самба (фільм, 2029) і все, я взагалі не зрозумів. Які дані про фільм, коли він уже й так з уточненням, і так прописаний в посиланнях в інших статтях, треба змінювати?--LeonNef ~обг 17:51, 2 квітня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти навіть з такої причини: якщо фільм відомий, то користувач напише в статті просто його назву і дуже здивується, що не буде посилання на нього, адже він не зобов'язаний знати рік його випуску. Крім Вікіпедія є універсальною електронною енциклопедією і не повинна копіювати спеціалізовані енциклопедії, у яких є спрощення через свою специфіку. Можливість швидкого переходу на інші статті не потребує непотрібної деталізації. --Basio (обговорення) 18:49, 2 квітня 2018 (UTC)
  • Symbol oppose vote.svg Проти Погоджуюсь з аргументами колег. До того ж трапляються випадки, коли різні джерела вказують неоднаковий рік виходу стрічки. Це незручно й у випадку створення статей про майбутні фільми, дата релізу яких може кардинально змінюватись. Появи зайвих уточнень в унікальних назвах в таких випадах може ввести в оману користувачів, створює складнощі пошуку, достовірна неточність у назві (наприклад, у статтях про майбутні проекти, інформація про які може зовсім не оновлюватись) буде кидатись в очі та знижувати авторитетність української Вікіпедії.--Анна Мороз (обговорення) 06:50, 7 квітня 2018 (UTC)
  • Використовувати жаргонні суржикові слова недоцільно. Слова реліз у СУМ нема. Це суржикове слово англійського походження, яке означає вихід, випуск, видання і т.д..
  • Якщо, як Ви пишете, «різні джерела вказують неоднаковий рік виходу стрічки», то якраз у цьому випадку рік у назві фільму дасть точну інформацію, адже він також вказаний і у тексті статті про фільм. І якраз його відсутність у назві створює неоднозначності.
Перші 5 результатів пошуку назви фільму Робінзон Крузо (фільм, 1997) вікі дає:
  1. Робінзон Крузо (фільм, 1997) — Вікіпедія
  2. Робинзон Крузо (фильм, 1997) — Википедия
  3. Робинзон Крузо (фильм) — Википедия
  4. Робінзон Крузо — Вікіпедія
  5. Робинзон Крузо — Википедия
В той час як пошук Робінзон Крузо дає:
  1. Робінзон Крузо — Вікіпедія
  2. Робинзон Крузо — Википедия
  3. Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо - YouTube
  4. Робінзон Крузо | Читання твору | Читай онлайн
  5. Даниэль Дефо. Робинзон Крузо
пошук Робінзон Крузо (фільм) дає:
  1. Фильм Робинзон Крузо (1954) смотреть онлайн бесплатно в ... - Ivi
  2. Жизнь и Удивительные Приключения Робинзона Крузо 1972 ...
  3. Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо - YouTube
  4. Робинзон Крузо - смотреть онлайн бесплатно в хорошем качестве
  5. Фильм Жизнь и удивительные приключения Робинзона Крузо (The ...
  • Висновок, найточніший і найшвидший результат пошуку дає назва Робінзон Крузо (фільм, 1997)--Роман Сизий (обговорення) 10:21, 7 квітня 2018 (UTC)
Зараз хтось так шукає? [8]. І СУМ-11 застарів, потрібно чекати СУМ-20, або дивитися в інших словниках. --Чорний Кіт Обг. 11:05, 7 квітня 2018 (UTC)
Чому це реліз — суржикове слово? Той же прес-реліз давно вже увійшов у лексикон і широко використовується офіційно. Сучасна мова не стоїть на місці--LeonNef ~обг 05:41, 8 квітня 2018 (UTC)
Та й тут: Словники України on-line - УКРАЇНСЬКИЙ МОВНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ ФОНД НАН УКРАЇНИ, можна знайти слово реліз без особливих зусиль.--LeonNef ~обг 06:36, 8 квітня 2018 (UTC)
Не відсутність вказаного року в назвах створює неоднозначність при пошуку, а неконкретизований пошуковий запит для таких неоднозначних термінів/назв/слів, бо жодна мовна/словарна одиниця сама по собі не існую з уточненнями.--LeonNef ~обг 06:55, 8 квітня 2018 (UTC)

Про ВП:ТИТ[ред. код]

Можливо хтось розтлумачить пункт 5? Бо я його не розумію. Яке має бути уточнення в дужках?

5. Церковні діячі іменуються з уточненням у дужках після імені, якщо вони не мають або, відповідно, не використовують прізвища або інші ідентифікуючі позначення. В окремих випадках також використовується порядковий номер після імені (наприклад для пап та патріархів). Приклад:Олександр III (папа римський), Філарет (патріарх Київський), Тітмар Мерзебурзький

--Анатолій (обг.) 12:41, 20 травня 2018 (UTC)