Готарз II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Готарз II
GotarzesII.jpg
Помер 51
Батько Артабан III
Брати, сестри Вардан I
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі
Готарз II

Готарз II — цар Парфії з династії Аршакідів. Правив з перервами у 39-51, розділяючи владу зі своїм братом Варданом I. Одноосібно правив з 47.

Історія[ред.ред. код]

Готарз II і його брат Вардан I були синами царя Артабана III. Після смерті Артабана III і низки внутрішніх смут брати лише через рік змогли остаточно прийти до влади та правити одночасно, розділяючи царство між собою, що не влаштувало ні жодного з них, ні парфянську знать, а також не відповідало інтересам Парфії. Ворожнеча призвела до вигнання Готарза, який, відправившись в Гірканію, став збирати війська з кочових племен дахів — з усіх східних провінцій Парфії, після чого виступив у похід проти свого брата — царя Вардана, але був переможений. Парфія встала на порозі чергової великомасштабної міжусобної війни, і небезпека з боку знаті, незадоволеної обома братами, змусила останніх піти на переговори, внаслідок яких Готарзу були повернуті царські привілеї, і він отримав в управління половину провінцій Парфії. Але роль царя лише половини імперії не влаштовувала Готарза — він вчинив змову проти Вардана і вбив його в 47, внаслідок чого отримав повну владу в Парфії.

Знать, незадоволена вбивством Вардана та жорстокістю Готарза, звернулася до Риму з проханням допомогти в усуненні Готарза та воцаріння іншого представника роду Аршакідів  — Міхрідата, сина Вонона I, який до того проживав у Римі. Але затята антипатія парфян до всього римського, в тому числі і римських ставлеників, об'єднала більшість парфянских родів навколо Готарза II, який в 49 розбив військо Міхрдата і його прихильників на берегах річки Євфрат. У 50 році на честь цієї перемоги наказав зробити великий рельєф на скелі у Бехистуні.

У 51 Готарз II помер: за даними Тацита — від хвороби, за даними Йосипа Флавія — був убитий внаслідок змови. Остання випущена монета від імені Готарза II датується червнем 51.

Див. також[ред.ред. код]