Гебрейська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гебрейська абетка, як і в більшості інших семітських мов, складається лише з літер, що позначають приголосні, тобто система письма є консонантною.

Гебрейська абетка

Голосні на письмі звичайно не позначаються, але у релігійних текстах, словниках і підручниках вони, так само як варіанти вимови приголосних, позначаються спеціальними діакритичними знаками (некудот - נקדות), розташованими над літерами, під ними або всередині. Крім того, напівголосні вав і йод можуть позначати відповідно звуки о(у) та і.

Також є знаки слабкий даґеш (який позначає перехід деяких щілинних приголосних клацальні) та сильний даґеш (який позначає подвоєння приголосного), які позначаються як крапка у середині приголосної літери, та мапік, який позначає, що буква 'ге' на кінці слова позначає приголосний h, і позначається крапкою у середині 'ге'. На початку слова букви бет, пей та каф завжди мають даґеш, тобто вимолвяються "б п к".

Існує два різновиди єврейської абетки

Сучасна мова на письмі послуговується квадратним арамейським шрифтом:

Основний Кінцевий Назва Вимова
א - Алеф проривний гортанний приголосний (подібний до клацання). в сучасній мові часто німий, вимовляється обов'язково тільки після приголосного зі шва: lir'ot לרואת
ב - Бет в (зі слабким даґешем — б)
ג - Ґімель ґ (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "дж", як англійське g у слові page; наявність/відсутність даґешу в сучасній мові на вимову не (!) впливає)
ד - Далет д (у давньоєврейській далет без слабкого даґешу вимовлявся як англійське 'th' у слові this)
ה - Ге як власне українське 'г', тільки глухе
ו - Вав в (у давньоєврейській як англійське w; також використовується в сучасній мові для позначення голосних "o/u" на письмі без голосних знаків)
ז - Заїн з (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "ж", як англійське s у слові pleasure)
ח - Хет зазвичай сильно хрипляче (але не гортанне!) х (вимовляється як німецький ach-Laut)
ט - Тет т
י - Йод й (також використовується для позначення голосного "і" на письмі без голосних знаків)
כ ך Каф х (зі слабким даґешем — к)
ל - Ламед напівм'яке л (як німецьке l)
מ ם Мем м
נ ן Нун н
ס - Самех с
ע - `Аїн дзвінкий гортанний звук, що вимовляється стиснутим (але не зімкнутим!) горлом. в сучасній мові часто німий. після приголосного зі шва часто вимовляється як алеф (гортанне зімкнення).
פ ף Пе ф (зі слабким даґешем — п)
צ ץ Цаді ц (з апострофом у іншомовних словах позначає звук "ч")
ק - Коф к
ר - Реш картаве р (класично вимовляється як українське, але під впливом інших мов більшістю носіїв мови вимовляється як задньоязиковий приголосний, майже як дзвінка паралель ח)
שׂ (з крапкою над лівим штрихом) - Сін с
שׁ (з крапкою над правим штрихом) - Шін трохи пом'якшене ш (на письмі без голосних знаків крапка не ставиться, тому букви "сін" та "шін" пишуться однаково і розрізняються за контекстом)
ת - Тав т (у давньоєврейській тав без слабкого даґешу вимовлявся як англійське 'th' у слові thick)

Основні знаки для позначення голосних:

Написання Назва Вимова
ַ патах коротке „а”
ָ камац довге „а” або коротке „о”
ֵ цере довге „е” (відкрите)
ֶ сеґоль коротке „е” (закрите)
ֹ холам довге „о”
ֻ куббуц коротке „у”
ּ шурук довге „у” ( використовується в середині букви вав)
ִ хірік коротке „і”, з німим йод – довге „і”
ְ шва Відсутність звуку (німе шва) або дуже коротке „е”
ֲ хатаф-патах дуже коротке „а”
ֳ хатаф-камац дуже коротке „о”
ֱ хатаф-сеґоль дуже коротке „е”

Примітка: в сучасному івриті не розрізняють довгих та коротких голосних, тобто пари "патах - камац", "куббуц - шурук" та інші вимовляються однаково.

Мови Це незавершена стаття про мову.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.