Райгород (Кам'янський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Райгород
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район/міськрада Кам'янський район
Рада/громада Райгородська сільська рада
Код КОАТУУ 7121885001
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Locator Dot2.gif
Розташування села Райгород
Основні дані
Перша згадка кінець 16 століття
Населення 1 274 особи (2009)
Поштовий індекс 20824
Телефонний код +380 4732
Географічні дані
Географічні координати 49°05′48″ пн. ш. 31°57′46″ сх. д. / 49.09667° пн. ш. 31.96278° сх. д. / 49.09667; 31.96278Координати: 49°05′48″ пн. ш. 31°57′46″ сх. д. / 49.09667° пн. ш. 31.96278° сх. д. / 49.09667; 31.96278
Середня висота
над рівнем моря
106 м
Водойми річка Тясмин
Відстань до
обласного центру
38,9 (фізична) км км[1]
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради село Райгород, вул. Червоноармійська, 1
Сільський голова Дяченко Валентина Порфиріївна
Карта
Райгород is located in Україна
Райгород
Райгород
Райгород is located in Черкаська область
Райгород
Райгород

Ра́йгород — село в Україні, в Кам'янському районі Черкаської області, центр Райгородської сільської ради. Розташоване на лівому березі річки Тясмин за 16 км на північний захід від районного центру — міста Кам'янки. Населення — 1 274 особи, 656 дворів (2009).

Історія[ред.ред. код]

Перші згадки щодо заснування Райгорода знаходяться в праці польського історика О. Яблоновського «Історичні джерела»: … у 1569 (1571) на межі приватних володінь між Смілою і Жаботином була справжня пустка (незаселена територія) без особливої назви, яка охоплювала 17 миль²[2]. Дана територія належала до земельного фонду польських королів. Згодом тут виникли перші поселення Райгородок і Баландина.

В роки радянсько-німецької війни 495 жителів села пішли на фронт, 190 з них загинули в боях, 140 нагороджені бойовими орденами і медалями.

Станом на 1972 рік в селі проживало 1 772 мешканця, працював колгосп «Ленінським шляхом» за яким було закріплено 2,6 тисяч га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2,3 тисячі га орної землі. Основними напрямами господарства були вирощування зернових культур і цукових буряків і тваринництво. На той час в селі працювали середня школа, будинок культури, бібліотека з фондом 7 тисяч книг, медпункт, дитячі ясла.

Поблизу села досліджено кургани з похованнями доби бронзи, скіфських і сарматських часів та виявлено поселення черняхівської культури.

Сучасність[ред.ред. код]

У селі працюють Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, 8 магазинів, філія ощадного банку, поштове відділення, колгоспу немає, розпродали, загальноосвітня школа І-III ступенів. В селі працює цегельний завод який випускає червону цеглу дуже популярну по всій території України за її міцність.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Макортить — заповідне урочище місцевого значення.

Персоналії[ред.ред. код]

В селі народилися:

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. польська миля складає шість кілометрів

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]