Рогачицька культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Рогачицька культура - археологічна культура мідної доби Півдня України.

Азово-Чорноморська лінія розвитку степової мідної доби[ред. | ред. код]

Рогачинська культура мала культурні зв’язки та риси південно-східного, кавказького напряму.

Першим дослідником Азово-чорноморську лінію розвитку був В.М. Даниленко. Його дослідження набули розвитку у працях сучасних археологів. Для таких племен характерні південно-східні напрями на Крим або навколо Озівського моря з загальною прив’язкою у сторону Кавказу. Кавказький вектор відносин давніх племен України розробляє А.Л. Нечитайло.

Походження[ред. | ред. код]

Значна роль у її формуванні належить племенам нижньомихайлівської культури.

Дослідження[ред. | ред. код]

Рогачинський тип пам’яток спочатку виділено Олімпіадою Шапошниковою після розкопок у 1950-ті роки поселень Нижній Рогачик та Михайлівка (середній шар) на півночі Херсонської області. На початку XXI сторіччя Л.А. Спіцина виділлила Рогачицьку культуру.

Після відкриття поховань в Орільсько-Самарському межиріччі експедицією І.Ф. Ковальової Олимпія Шапошнікова зазначає, що ранній етап ямної культури в Україні репрезентовано двома локальними типами пам’яток — репінськими та типу Михайлівка-II (тепер відноситься до рогачинської культури). Проте у степах північного Надчорномор'я та Надозів'я повністю відсутні репінські пам'ятки.

Поширення[ред. | ред. код]

Нижня Наддніпрянщина, Надпоріжжі й далі на захід до Південного Бугу, та на Схід до степового Криму.

Олимпія Шапошникова розділила межі рогачинської (дніпрові правобережній та лівобережний степ) та репінської (лівобережний лісостеп України) культури.

Будинки[ред. | ред. код]

На середньому шарі Михайлівки у нижньому будівельному горизонті будували заглиблені будівлі, а у вищому будівельному горизонті - вже наземні.

Гончарство[ред. | ред. код]

Ліпний посуд вирізнявся високими вінцями, пологими плічками, опуклим тулубом, що переходив в округле, інколи — сплощене дно.

Зрідка трапляються високі круті плічка, характерні вже для доби ранньої бронзи.

Серед виявленого посуду переважають горщики, декоровані спочатку переважно гребінчастим штампом, а пізніше — шнуровим та наколами у верхній частині.

Поховання[ред. | ред. код]

Поховання влаштовували у грунтових ямах під могильними насипами за обрядом інгумації, у скорченому стані, з несталою орієнтацією небіжчиків.

Супровідні речі у похованнях — маленькі круглодонні горщики, схожі на великі з поселень.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.