Кизил-кобинська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кизил-кобинська культура — археологічна культура доби фінальної бронзи - раннього заліза, що займає гірські і передгірні райони Криму, пам"ятки датуються XI—ІІІ століттями до н. е.

Назву отримала за місцем першої знахідки біля урочища Кизил-Коба (Червоні печери), (нині на території Сімферопольського району) археологами Глібом Бонч-Осмоловським й Миколою Ернстом у 1921—1924 роках[1].

Представлена ​​поселеннями і могильниками. Характеризується ліпним посудом: горщиками, корчагами, мисками, кубками, черпаками, орнаментованими і неорнаментованими. Знаряддя представлені виробами із бронзи, заліза, каменю, кременю, кістки, рогу, кераміки, тощо. Зброя, знайдена на пам"ятках - переважно кістяні, рогові і бронзові наконечники стріл, мечі і кинджали скіфських типів, кам"яні булави, сокири і молоти. У могильниках кам"яних скринь, характерних для таврського періоду культури представлені різноманітні бронзові прикраси, намисто, предмети озброєння і кінського обладунку, тощо.

Відомі укріплені поселення дотаврських етапів (Уч-Баш, Кизил-Коба, Сахарна Головка, Альма-Кермен, тощо) та неукріплені невеликі поселення у річкових долинах і могильники кам"яних скринь у горах таврського етапу культури.

Носії цієї культури мешкали у наземних житлах, землянках і напівземлянках, займалися землеробством, скотарством, рибальством і полюванням, знали ремесла. Носіями цієї культури були невідомі народи, що на пізньому етапі отримали в античних грецьких джерелах етнонім таври[2][3][4][5][6].

Походження цієї культури дискусійне: при місцевому субстраті білозерської культури на етапі формування протежується потужний імпульс з заходу, де поширені культури фракійського гальштату. Пізніше за доби раннього заліза превалюють східні впливи з Кавказу і Передкавказзя. На фінальному етапі знову проявляються балканські риси, але найбільший вплив в цей час племена отримували від античних полісів, з якими межували, від яких і отримали легендарну назву.[7]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Кравченко Е. А. Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с. ISBN 978-966-02-5745-0
  • Кравченко Е. А. // «Хронологія молодшого дотаврського періоду кизил-кобинської культури» [Текст] / Археологія. — 2010 р. — № 1. — С. 11-27, ISSN 0235-3490
  • Лесков А. М., «Горный Крым в І тысячелетии до нашей эры», г. Киев, 1965 г. (рос.)
  • «Кизил-Кобинская культура» // том 32, «Большая советская энциклопедия», БСЭ, 1936 г. (рос.)
  • Кравченко Е. А. Кизил-кобинська культура у Західному Криму. — Київ: ІА НАН України, 2010. — 276 с.
  • Кравченко Э. А, Горбаненко С. А., Горобец Л. В., Кройтор Р. В., Разумов С. Н., Сергеева М. С., Яниш Е. Ю. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины (по материалам исследований поселений Уч-Баш и Сахарная Головка). — Киев: ИА НАН Украины, 2016. — 318 с. (рос.) ISBN 978-966-02-7802-8

Посилання[ред.ред. код]