Мезоліт України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Третинна система
Голоцен Історичні епохи
Залізна доба
  Пізня бронза  
  Середня бронза
  Рання бронза
Бронзова доба
    Мідна доба (Енеоліт)    
  Нова кам'яна доба (Неоліт)
Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен     Верхній палеоліт  
    Середній палеоліт
    Нижній палеоліт
  Давня кам'яна доба (Палеоліт)
Кам'яна доба
Історія України
Малий герб України
 
ХронологіяБитви в історіїІсторія культури
Category КатегоріяІнші країни

Мезолі́т Украї́ни, середньокам'яна́ доба́ Украї́ни — епоха що тривала 3-4 тисячоліття після останнього, Вюрмського (Валдайського) зледеніння, тобто від 9 до 6/5 тис. до н. е.

На сьогодні в межах нашої країни відомо близько 600 тимчасових стоянок, тривалих поселень, поховань та декілька могильників.

Багаточисельні та унікальні пам'ятки, як наприклад багатошарові стоянки Криму та могильники волошсько-василівського типу займають важливе місце у вивченні середньокам'яної доби у Європі.

Головні риси[ред. | ред. код]

Близько 10-11 тис. років тому палеоліт змінився мезолітом. Ця епоха тривала до 6 тис. р. до н. е., коли за мезолітом, хронологічно, приходить неоліт (нова кам'яна доба).

Мезоліт характеризується подальшим розвитком техніки обробки каменю. Від початку цієї епохи відбуваються значні кліматичні зміни: остаточно зникли льодовики і встановилась сучасна геологічна епоха — голоцен. Сформувалася нинішня гідрографічна мережа, поширилися голоценові флора й фауна (холодолюбні ж тварини пізнього палеоліту зникали). Серед великих тварин, на яких полювала людина мезолітичної доби були благородний олень, зубр, кабан, дикий кінь.

Історія вивчення[ред. | ред. код]

Перші згадки за середньокам'яні матеріали відносяться до 2-ої половини XIX сторіччя, що були виявлені на Волині, у Наддніпрянщині, Криму та інших (Кибальчич, 1880; Мережківський, 1881; Біляшевський, 1897].

Значний внесок у вивченні середньокам'яної доби Українибув зроблений за радянської влади до Другої світової війни. Тоді були розкопані:

Под навісами Фатьма-Коба й Мурзак-Коба у Криму досліджені перші у СРСР мезолітичнеі поховання. Були відкриті Смячка-14 й Кудлаївка у Подесінні, Нобель на Волині, Осокорівка у Надпоріжжі, Рогалик на Сіверодонеччині та інші. Багато з них стали основою для виділення окремих культур та типів.

Культурно-територіальні краї[ред. | ред. код]

За особливостями крем'яних виробів в Україні виділені дві основні культурно-територіальні краї та особливу область:

  • азово-чорноморський, або південний «степовий» мікролітичний культурний край до якого відноситься Крим, степове Подніпров'я, Приозів'я;
  • полісько-лісостеповий, або північний мікро-макролітичний культурний край, де помітну роль мали вістря на пластинах; до неї віднесено лісостепове Лівобережжя, Сіверодонеччина, Київське Подніпров'я, Подесіння та Волинь;
  • в окрему культурну область виділено Середнє Подністров'я та Передкарпаття.

У межах цих трьох основних областей нараховується коло 20 археологічних культур та типів.

Час та періодизація[ред. | ред. код]

Середньокам'яна доба склалася та закінчилася значно пізніше за країни Стародавнього Сходу, Проте середньокам'яні культури почали з'являтися в Україні дещо раніше за Центральну та Північну Європу.

За стратиграфічними спостереженнями та даними радіокарбонного датування мезоліт України поділяється на два періоди:

  • рання середньокам'яна доба — кінець IX—VIII тисячоріччя до Р. Х. (8200-7000 роки до Р. Х.); почався у дріасовській добі та тривав у пребореальній та на початку бореальної діб;
  • пізня середньокам'яна доба — VII—VI тисячоріччя до Р. Х. (7000-5000 роки до Р. Х.); тривав у бореальний та на початку атлантичної діб.

Така періодизація була запропонована П. Й. Борисковським у 1953 році й С. М. Бібіковим у 1971 році.

Рання середньокам'яна доба України[ред. | ред. код]

Для paнньої середньокам'яної доби України характерно більше десяти типів пам'яток:

  • південний степовий азово-чорноморський культурний край налічував мікролітичні культурні типи:
  • північний полісько-лісостеповий культурний край й середньодністровська культурна область, з характерними для них мікро-макролітичними виробами, що територіально обгинає азово-чорноморський культурний край з півночі:

Такод, ймовірно, ще в ранньому мезоліті Волині складаються і пам'ятники типу Народичі.

Пізня середньокам'яна доба України[ред. | ред. код]

У пізньо-середньокам'яній добі в Украіни виділено понад 10 археологічних культур та культурних типів пам'яток:

Клімат[ред. | ред. код]

Під час мезоліту в природі Європи сталися значні зміни: остаточно зникли льодовики і встановилась сучасна геологічна епоха — голоцен. Сформувалася нинішня гідрографічна мережа, поширилися голоценові флора й фауна (холодолюбні ж тварини пізнього палеоліту зникали).

Мезоліт характеризується дальшим розвитком техніки обробки кременю. В цей час люди навчилися виготовляти мікролітичні (від «мікро» — малий) пластини завтовшки близько 1 мм. Вони призначалися для так званих вкладишевих знарядь, які набули тоді особливого поширення. Населення цієї доби жило переважно полюванням з лука на дрібних тварин та птахів і риболовництвом. Відповідно до цього змінився характер кам'яних знарядь, їх робили дуже дрібними — «мікролітами» — для насаджування на стріли, для вставляння у списи, гарпуни.

Найхарактерніша для України свідерська культура. Михайло Рудинський вважає, що аналогічна культура мікролітів знайдена ним у багатьох місцях України: біля села Смячки, коло Охтирки, за течією Тетерева, на Новгород-Сіверщині, в Миргородському повіті на Полтавщині (біля сіл Яреськи та Шишаки), на Прип'яті. Л. Савицький знайшов мікроліт на Волині.

Великий інтерес мають знайдені в 1936 та 1938 році петрогліфи в Мелітопольському районі, біля села Терпіння — коло Азовського моря. Там на скелях знайдено декілька сов, видряпаних рисунків тварин — биків, коней, хижаків, мамута — та рисунків лінійно-геометричного характеру. Біля села Терпінне багато мікролітів. Усе разом дасть можливість, писав Вадим Щербаківський, казати про "безперервність життя мезолітіків від палеоліту до неоліту. З другого боку, ця знахідка свідчить про зв'язок із свідерською культурою. Вадим Щербаківський робить висновок, що життя не припинялося в Україні від палеоліту до неоліту.

Археологи і дослідники[ред. | ред. код]

У період між двома світовими війнами мезолітичні старожитності України досліджували М. В. Воєводський, Д. О. Крайнов, С. М. Бібіков, М. Я. Рудинський, І. Ф. Левицький та інші.

В останні десятиріччя 20 та на початку 21 століття цією тематикою займалися О. П. Черниш, О. О. Формозов, Д. Я. Телегін, В. Н. Станко, Л. Г. Мацкевий, Л. Л. Залізняк та інші.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Археология Украинской ССР в 3-х томах. Киев. 1986 год. том 1, с. 86-108

Примітки[ред. | ред. код]

Посилення[ред. | ред. код]