Фраат III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фраат III
Coin of Phraates III (cropped), Ray mint.jpg
Народився невідомо
Помер 57 до н. е.
·отрути
Діяльність монарх
Посада король
Рід Аршакіди (царі Парфії)[d]
Батько Санатрук (цар Парфії)
Діти Мітрідат III (цар Парфії) і Ород II
Фраат III
Фраат III

Фраат III — цар Парфії з династії Аршакідів. Правив у 70-57 до н. е..

Син Санатрука, отримав трон від свого батька, який поклав край періоду смути в Парфії. Виступив союзником римлян в боротьбі проти Тиграна II Великого.

Історія[ред. | ред. код]

Вступ Фраата III на трон збіглося з часом вторгнення римської армії під командуванням Лукулла до Вірменії. Спочатку дотримувався нейтралітету під час вірмено-римської війни. У 69 році до н. е. розпочав перемовини з Мітрідатом VI Евпатором, царем Понту, й Тиграном II, царем Великої Вірменії. Останні пропонували парфянам атакувати римлян натомість Фраат III мав отримавти Адіабену й північну Месопотамію. Але останній тягнув час, не наважуючись виступити проти римлян. Після перемоги Лукулла над понтійцями та вірменами намагався отримати підтримку від Фраата, але марно. Тоді Лукулл наказав Сорнатію рушити з військом з Понту до Гордуени. В планах Лукулла було атакувати Парфію, але військо виступило проти.

Після невдачі Лукулла[1] у Вірменії, 66 року до н. е. вступив у союз з Гнеєм Помпеем Великим. Того ж року парфянські війська виступили проти Тиграна II, намагаючись посади на трон сина останнього Тиграна Молодшого. Втім вони були розгромлені у битві при Артаксаті[2], вони відтягнули сили вірменської армії і дали можливість Помпею вести наступ. Під час походу Гнея Помпея проти іберів та албанів, Фраат III вдерся до Гордуени, яку намагався відібрати у Тиграна II.

Втім проти цих намірів парфянського царя виступив Помпеей, який спрямував проти Фраата III військо на чолі із Авлом Габінієм, який відвоював Гордуену. Фраат намагався домотися з римлянами щодо кордону між Рмом і Парфією по річці Євфрат, але не досяг успіху. У 64 році до н. е. Фраат III знову вступив у конфлікт з Великою Вірменією. Зрештою цю суперечку розглянув Помпея, за рішенням якого Фраат отримав Адіабену, але втратив Гордуену й Нісібіс. Після цього розпочав підготовку для війни з Римською республікою. В цей період 57 року до н. е. Фраата III було вбито синами Мітрідатом та Ородом.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Malcolm A. R. Colledge: The Parthians. Thames and Hudson. London 1967. р. 35-37.