Теодор Тольсдорф

Теодор Тольсдорф
Theodor Tolsdorff
Прізвисько	Віленський лев Божевільний Тольсдорф
Народження	3 листопада 1909(1909-11-03) Ленарті, Східна Пруссія, Німецька імперія
Смерть	25 травня 1978(1978-05-25) (68 років) Дортмунд, Північний Рейн — Вестфалія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1934–1945
Звання	Генерал-лейтенант
Формування	1-ша піхотна дивізія
Командування	340-ва фольксгренадерська дивізія 82-й армійський корпус
Війни / битви	Друга світова війна: Польська кампанія Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви Прибалтійська операція (1941) Блокада Ленінграда Тихвінська оборонна операція Тихвінська наступальна операція Любанська операція Прибалтійська операція (1944) Вільнюська операція Західний фронт Арденнська операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Золотий німецький хрест Нагрудний знак «За поранення» в золоті Штурмовий піхотний знак в сріблі

Теодор Тольсдорф (нім. Theodor Tolsdorff; нар. 3 листопада 1909, Ленарті (Східна Пруссія, нині Польща) — пом. 25 травня 1978, Дортмунд) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1945) Вермахту. Один з 27 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям, мечами та діамантами (1945). У війну вступив в ранзі обер-лейтенанта, закінчив одним з наймолодших генералів німецької армії. За час бойових дій був 14 разів поранений.

Біографія

Син офіцера. Під час Першої світової війни його рідні місця зайняли російські війська, і Тольсдорф з матір'ю були змушені виїхати на Захід. Закінчив сільськогосподарське училище і почав керувати успадкованим маєтком. В 1934 році поступив добровольцем в 1-й піхотний полк (Інстербург). 1 червня 1936 року переведений в 22-й піхотний полк (Гумбіннен). З 1 жовтня 1938 року — командор 14-ї (протитанкової) роти 22-го фузілерного полку. Учасник Польської і Французької кампаній, а також німецько-радянської війни. Бився в Прибалтиці, а потім на підступах до Ленінграду, в тому числі в районі Шліссельбурга.

У вересня 1941 року важко поранений. Після одужання в квітні 1942 року повернувся на фронт, але через декілька тижнів був знову важко поранений в боях під Ленінградом (йому ампутували праву ногу). Вілтку 1942 року в боях під Волховим був важко поранений в головую Після одужання 1 січня 1943 року призначений командиром 1-го батальйону 22-го фузілерного полку, з листопада 1943 року — командир полку, з яким був перекинутий в район Одеси. Після чергового поранення в квітні 1944 року переведений в офіцерську школу в Меці, але потім за особистим проханням повернувся на Східний фронт. Організував оборону Вільнюса, одержав прізвисько «Віленський лев». З серпня 1944 року — командир 340-ї фольксгренадерської дивізії. З 20 квітня 1945 року — командир 82-го армійського корпусу, став наймолодшим корпусним командиром вермахту. Останній місяць війни провів у боях в Гессені і Тюрингії. В травні 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений і виїхав у Вупперталь. Працював водієм трамвая, потім — в дорожно-будівельній фірмі. Член Федерального правління Союзу вигнанців.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (22 вересня 1939)
  • 1-го класу (23 жовтня 1939)
• Нарукавний знак «За знищений танк»
• Штурмовий піхотний знак в сріблі
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям, мечами і діамантами
  • лицарський хрест (4 грудня 1941)
  • дубове листя (№302; 15 вересня 1943) — за заслуги у боях на Ладозі; вручене особисто Адольфом Гітлером.
  • мечі (№80; 18 липня 1944)
  • діаманти (№25; 18 березня 1945)
• Німецький хрест в золоті (23 серпня 1942)
• Відзначений у Вермахтберіхт (14 липня 1944)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті
• Прусський щит (1977)

Військова кар'єра

• 1934 — унтер-офіцер
• 1 червня 1934 — лейтенант
• 1 жовтня 1938 — обер-лейтенант
• 4 грудня 1941 — гауптман
• 1 січня 1943 — майор
• 1 квітня 1944 — оберст-лейтенант
• 18 липня 1944 — оберст
• 30 січня 1945 — генерал-майор
• 18 березня 1945 — генерал-лейтенант

Див. також

• Філіпп Клеффель
• Гейнц-Вольфганг Шнауфер
• Вільгельм фон Тома
• Дітріх фон Заукен

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.752-753 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Lambert M. Surhone. Theodor Tolsdorff. — 2010. — 176 с. — ISBN 978-6-1304-5119-6. (англ.)
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Berger, Florian. Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 1999. ISBN 3-9501307-0-5
• Williamson, Gordon. Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd, 2006. ISBN 1-84176-644-5.
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
• Franz Thomas: Die Eichenlaubträger 1939–1945, Band 2: L–Z, Biblio-Verlag, Osnabrück 1998, S. 385, ISBN 3-7648-2300-3
• Die Wehrmachtberichte 1939–1945, Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945, Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG, München 1985, ISBN 3-423-05944-3

Посилання

• Tolsdorff, Theodor. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 9 листопада 2011. (нім.)
• 25. Brillantenträger Theodor Tolsdorff. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 30 грудня 2011. (нім.)
• Теодор Тольсдорф / Theodor Tolsdorff^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
• Tolsdorff, Theodor — нагороди генерал-лейтенанта Тольсдорфа (англ.)