GNOME

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Gnome)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
GNOME
Gnomelogo.svg
Screenshot_of_GNOME_40_taken_on_Manjaro
Тип Середовище стільниці
Розробники GNOME Foundation, The GNOME Projectd і проєкт GNU
Стабільний випуск 41.1 (5 листопада 2021; тому (2021-Помилка: неправильний час-05))
Репозиторій gitlab.gnome.org/GNOME
Операційна система GNU/Linux[d][1][2] і BSD[d][1][3]
GNU фреймворк GTK
Мова програмування C[4], C++[4], C Sharp, HTML, JavaScript[4], Vala[4], Perl[4] і Python[4]
Доступні мови багатомовне (більше 25)
Українська так[5]
Ліцензія GNU GPL, GNU Lesser General Public License і GNU General Public License, version 2.0[d][6]
Вебсайт gnome.org

CMNS: GNOME у Вікісховищі

GNOME (/ɡˈnoʊm, ˈnoʊm/) — вiльне середовище стільниці для UNIX-подібних операційних систем. Спочатку GNOME був акронімом від англ. GNU Network Object Model Environment, але абревіатура була вилучена, оскільки вона більше не відображає бачення проекту GNOME.[7]

GNOME орієнтується на створення повністю вільного середовища, доступного всім користувачам незалежно від рівня технічних навичок, фізичних обмежень й мови. У межах GNOME розробляються як власні застосунки для кінцевих користувачів, так і набір інструментів для створення нових застосунків, які тісно інтегруються в робоче середовище.

Історія[ред. | ред. код]

GNOME 1[ред. | ред. код]

GNOME було розпочато 15 серпня 1997[8] Мігелем де Ікаса і Федеріко Мена як проєкт з відкритим кодом для розробки робочого середовища і застосунків для нього.[9] GNOME був заснований частково, тому що K Desktop Environment, який користувався популярністю, покладався на інструментарій віджета Qt, який використовував пропрієтарну ліцензію до версії 2.0 (червень 1999).[10][11] Замість Qt, було обрано GTK (GNOME Toolkit, в той час називався GIMP Toolkit) як основу для GNOME. GTK використовує GNU Lesser General Public License (LGPL) — вільну ліцензію на програмне забезпечення, яка дозволяє програмному забезпеченню, пов’язаному з нею, використовувати набагато ширший набір ліцензій, включаючи пропрієтарнi ліцензії.[12] Сам GNOME ліцензований під LGPL для своїх бібліотек, та GNU General Public License (GPL) для своїх застосунків.[13]

GNOME раніше був частиною Проєкту GNU,[14][15][16][17] але це вже не так. У 2021 роцi GNOME почав видаляти згадки про будь-яке посилання на GNU з їх коду і документації.[18] Назва "GNOME" спочатку була акронімом вiд GNU Network Object Model Environment, посилаючись на початковий намір створити розподілений об'єктний фреймворк, схожий на OLE вiд Microsoft,[19] але акронім зрештою був вилученим, оскільки він більше не відображав бачення проекту GNOME.[20]

Каліфорнійський стартап Eazel розробляв файловий менеджер Nautilus з 1999 по 2001 рік. Де Ікаса і Нат Фрідман заснували Helix Code (згодом Ximian) в 1999 році в Массачусетсі;ця компанія розробила інфраструктуру та програми GNOME і була придбана Novell у 2003 році.

Під час переходу до GNOME 2 і незабаром після цього були короткі розмови про створення пакету GNOME Office.[21][22] 15 вересня 2003 був випущений GNOME-Office 1.0, що складався з AbiWord 2.0, GNOME-DB 1.0, та Gnumeric 1.2.0.[23][24][25] Хоча деяке планування випуску GNOME Office 1.2 відбувалося в списку розсилки gnome-office,[26][27][28] і Gnumeric 1.4 був оголошений в його складі,[29] випуск GNOME Office 1.2 так і не відбувся.

GNOME 1 (1999)

GNOME 2[ред. | ред. код]

GNOME 2 був випущений в червні 2002 року[30][31] і був дуже схожий на звичайний настільний інтерфейс, з простим робочим столом, в якому користувачі могли взаємодіяти з віртуальними об'єктами, такими як вікна, піктограми і файли. GNOME 2 почав працювати з Sawfish як типовим віконним менеджером, але пізніше переключився на Metacity. Обробка вікон, програм і файлів у GNOME 2 подібна до роботи сучасних настільних операційних систем. У типовому налаштуванні GNOME 2 робочий стіл має меню засобу запуску для швидкого доступу до встановлених програм і адрес файлів; доступ до відкритих вікон може здійснюватися за допомогою панелі задач, розташованої вздовж нижньої частини екрана, а у верхньому правому куті розміщено область сповіщення для програм, які відображали повідомлення під час роботи у фоновому режимі. Однак ці функції можна перемістити практично в будь-яку позицію або орієнтацію, яку бажає користувач, замінити іншими функціями або взагалі видалити.

Станом на 2009 рік, GNOME 2 був типовим робочим столом для OpenSolaris.[32] Середовище стiльницi MATE є відгалуженням кодової бази GNOME 2 (див. Критика, нижче.)

GNOME 2.6 (випущений в березні 2004)
GNOME 2.18 (випущений в березні 2007)

GNOME 3[ред. | ред. код]

GNOME 3 має сучасний підхід до дизайну інтерфейсу користувача та іменування програм. На цьому знімку екрана показано, як GNOME Weather працює в GNOME Shell, версії 3.14 (вересень 2014 р.)

У 2008 році зростаюче невдоволення серед спільноти та розробників з приводу відсутності напрямку проекту та технічного прогресу спонукало до оголошення GNOME 3.0. Спочатку план полягав у тому, щоб вносити тільки додаткові зміни і уникати збоїв для користувачів.[33] Це змінилося, коли зусилля привели до створення GNOME Shell.[34]

GNOME 3 був випущений у 2011 році.[35] У той час як інтерфейси GNOME 1 і 2 наслідували традиційну метафору робочого столу, GNOME Shell прийняв більш абстрактну метафору з оптимізованним робочим процесом керування вікнами (де перемикання між різними завданнями та віртуальними робочими столами відбувалося в окремій області, що називається оглядом), уніфікована панель заголовка (заміна рядка меню, панелі завдань і панелі інструментів)[джерело?], також кнопки згортання та розгортання, були прихованi за замовчуванням.

GNOME 3 привніс багато покращень до основного програмного забезпечення.[34] Багато основних програм GNOME також зазнали редизайну, щоб забезпечити більш послідовну роботу користувача.[джерело?] Mutter замінив Metacity як типовий менеджер вікон.[джерело?] Adwaita замінила Clearlooks як типову тему.[36]

Критика[ред. | ред. код]

Випуск GNOME 3 викликав значні суперечки в спільнотах GNU і Linux.[джерело?] Прагнення забезпечити простий у використанні та незавантажений досвід користувача призвело до деяких критикованих дизайнерських рішень, наприклад видалення кнопок згортання та розгортання, спрощення варіантів конфігурації, і візуальні підказки, які можуть призвести до плутанини.[37]

Було ініційовано кілька проектів для продовження розробки GNOME 2.x або модифікації GNOME 3.x, щоб він більше нагадував версії 2.x. Середовище стiльницi MATE було відгалужене від кодової бази GNOME 2 з метою збереження традиційного інтерфейсу GNOME 2 при збереженні сумісності з сучасними технологіями Linux, наприклад GTK 3.[38][39] Команда Linux Mint звернулася до цього питання, розробивши «Mint GNOME Shell Extensions», який працював поверх GNOME Shell i дозволяв використовувати його через традиційну метафору робочого столу. Це в кінцевому підсумку призвело до створення інтерфейсу Cinnamon, який був відгалужений з кодової бази GNOME 3.[джерело?]

Серед тих, хто критикував ранні випуски GNOME 3, є Лінус Торвальдс, творець ядра Linux. Торвальдс відмовився від GNOME на деякий час після випуску GNOME 3.0.[40]

Згодом критичне сприйняття стало більш позитивним. У 2013 році Торвальдс відновив використання GNOME, зазначивши, що «тепер у них є розширення, які все ще дуже важко знайти; але за допомогою розширень ви можете зробити свій робочий стіл виглядати майже так само добре, як він виглядав два роки тому».[41][42] Debian, дистрибутив Linux, який історично використовував GNOME 2, перейшов на Xfce, коли був випущений GNOME 3, але повторно прийняв GNOME 3 до випуску Debian 8 «Jessie». [43]

Організація[ред. | ред. код]

Від початку свого виникнення, як і більшість проєктів вільного програмного забезпечення, проєкт GNOME не має чіткої організації. Обговорення розробки GNOME доступне для усіх і проходить у кількох розсилках.

Для чіткої та ефективної координації над проєктом було створено GNOME Foundation — відкриту організацію, що складається з добровольців, професіоналів та компаній. GNOME Foundation є громадською безприбутковою організацією, яка допомагає спільноті GNOME у фінансових, організаційних та правових питаннях, визначає бачення проєкту та його плани.

Цілі[ред. | ред. код]

За інформацією з сайту GNOME, проєкт GNOME надає дві можливості: інтуїтивний і привабливий робочий стіл для користувачів, та платформу для розробки додатків, які інтегруються в інші частини робочого столу. Проєкт GNOME ставить акцент на простоті, зручності, і розробці програм, які «просто працюють». Іншими цілями проєкту є:

  • Свобода для створення робочого середовища з легкодоступними сирцевими кодами для повторного використання під вільною ліцензією.
  • Доступність робочого столу для будь-якої людини, незалежно від технічних навичок або фізичних обставин.
  • Інтернаціоналізація та локалізація. Зараз GNOME перекладений на 161 мову.
  • Легкість написання програмного забезпечення, яке легко інтегрується з робочим столом, і дає розробникам вільний вибір мови програмування.
  • Дотримання регулярного циклу випуску і обслуговування.
  • Забезпечення підтримки інших установ за межами спільноти GNOME.

Платформи[ред. | ред. код]

Середовище GNOME працює на багатьох UNIX-подібних операційних системах — GNU/Linux.

Попри те, що спочатку GNOME був середовищем для GNU/Linux, зараз він може бути запущений на більшості UNIX-подібних систем: AIX, IRIX, різновидах BSD, HP-UX; також GNOME було частково адаптовано фірмою Sun Microsystems для ОС Solaris замість застарілого CDE. Sun Microsystems також випустила Java Desktop System — робоче середовище на базі GNOME. Існує порт GNOME для Cygwin, здатний працювати під керуванням Microsoft Windows.

Поширення[ред. | ред. код]

Робоче середовище GNOME поширюється у складі вільних та комерційних операційних систем, таких як Debian, Fedora, Mandriva, RedHat, OpenSolaris, SLED, Mint, FreeBSD та Ubuntu.

Архітектура[ред. | ред. код]

GNOME побудований на багатьох відкритих проєктах, як ось GTK+, GConf, LibXML, GNOME VFS та інших. Застосунки до GNOME пишуться на багатьох мовах програмування C++ (gtkmm), C# (Gtk#), Java (Java-GNOME), Python (PyGTK), Vala, Perl (gtk2-perl) тощо, хоча сам GNOME написаний на мові Сі.

Взаємодія між застосунками[ред. | ред. код]

Мігель де Ікаса створював проєкт GNOME, перебуваючи під враженням від компонентних технологій компанії Microsoft (COM і ActiveX). Планувалося зробити аналогічні технології (на основі CORBA) важливою частиною GNOME.[44] Технологія CORBA реалізована в GNOME у вигляді брокера ORBit[en]. Засоби для створення графічних компонентів, підтримка складних документів надається бібліотекою Bonobo[en].

Проте сьогодні[коли?] основним засобом взаємодії між застосунками є D-Bus[45] — полегшений механізм межпроцессної взаємодії, спеціально розроблений для настільного застосування. Від використання CORBA і Bonobo планується з часом відмовитися.[46]

Графіка і мультимедіа[ред. | ред. код]

Як графічні і мультимедіа-інструменти в GNOME використовуються деякі проєкти freedesktop.org.

Бібліотека Cairo забезпечує виведення векторної графіки. Вона використовується в GTK+ для відображення елементів інтерфейсу.[47]

Технологія GStreamer забезпечує «прозору» роботу з аудіо і відео різних форматів — введення, обробку і виведення. Її використовують, зокрема, мультимедіа-програвач Totem[48] і програма витягання аудіо з компакт-дисків Sound Juicer[49].

Poppler — бібліотека відображення PDF-документів, заснована на xpdf.[50] Вона використовується застосунком проглядання документів Evince.[51]

Tango Desktop Project — це спроба створити єдиний візуальний стиль для вільного програмного забезпечення, в першу чергу в області значків. Офіційна тема значків GNOME слідує рекомендаціям проєкту Tango за зовнішнім виглядом значків, а також відповідає специфікаціям найменування значків freedesktop.org.[52]

Налаштування середовища[ред. | ред. код]

Для зберігання налаштувань середовища і застосунків та відстеження їхніх змін використовується система GConf.[45] Самі дані налаштувань зберігаються, як правило, в XML-файлах. Для користувача і застосунків вони представляються у вигляді єдиного «дерева» опцій, подібно до реєстру Windows. Застосунки, що використовують GConf, можуть надавати описи для окремих опцій, які потім можуть бути перекладені іншими мовами в рамках загального процесу локалізації середовища.

При зміні якогось значення налаштування система GConf автоматично сповіщає про це всі «зацікавлені» застосунки, чим забезпечується миттєве застосування нових налаштувань. Крім того, GConf дозволяє системним адміністраторам обмежити зміну тих або інших налаштувань, зробивши їх обов'язковими для користувачів.

Основні підпроєкти[ред. | ред. код]

GNOME спирається на велику кількість різних проєктів.

  • Bonobo — складовий документ технології (застарілий у поточній версії).
  • GConf — для зберігання налаштувань програми (GSettings в GNOME 3).
  • GVFS — віртуальна файлова система.
  • GNOME Keyring — для зберігання шифрування ключів та інформаційної безпеки.
  • Переклад GNOME Project — для перекладу документів та програм на різні мови.
  • GTK+ — використовується для побудови графічних додатків. Використання GTK+ як базового віджет-інструментарію дає GNOME вигоду від певних функцій, таких як тематизація (можливість зміни зовнішнього вигляду програми) і згладжування графіки.
  • LibXML — бібліотека XML.
  • ORBit — CORBA ORB для програмного забезпечення комплектуючі.
  • Доступна велика кількість мовних прив'язок, що дозволяє писати застосунки на різних мовах програмування, наприклад C++ (gtkmm), Java (Java-GNOME), Ruby (Ruby-gnome2), C Sharp (GTK#), Python (PyGTK), Perl (gtk2-Perl), Tcl (Gnocl) і багато інших. Офіційні релізи GNOME містять застосунки, написані на C, C#, Python і Vala.

Історія релізів[ред. | ред. код]

GNOME 3.0[ред. | ред. код]

Реліз стільничного оточення GNOME 3.0 був представлений 6 квітня 2011 після трьох років розробки. Це найзначніший реліз проєкту з моменту випуску GNOME 2.0 дев'ять років тому. У розробці GNOME 3.0 взяло участь понад 3500 осіб, включаючи працівників 106 компаній. Незважаючи на досить сильні внутрішні зміни і перехід на бібліотеку GTK+ 3, всі створені для GNOME 2 програми будуть працювати у GNOME 3 без модифікації.

Оцінити можливості нового користувальницького оточення GNOME 3 можна за допомогою спеціально підготовлених Live-дистрибутивів: на базі openSUSE і Fedora Linux. Користувачі Ubuntu можуть встановити нову версію GNOME зі спеціально підготовленого PPA-репозиторію. Для роботи нової оболонки користувача GNOME Shell необхідна наявність сучасної відеокарти і підтримка графічних драйверів OpenGL. При запуску на застарілих системах або в середовищі віртуалізації буде запущений режим сумісності, заснований на старій класичній оболонці GNOME. Відеоролики з демонстрацією ключових нововведень GNOME 3 можна знайти на сайті gnome3.org.

З істотних нововведень GNOME 3 можна відзначити:

  • Нова оболонка робочого столу Gnome Shell, котра об'єднала в собі такі сутності, як GNOME Panel і віконний менеджер Mutter. Забезпечує роботу таких функцій, як запуск застосунків, доступ до документів, виконання аплетів і перемикання вікон. У GNOME Shell активно задіяні можливості сучасних графічних карт і представлена інноваційна концепція користувацького інтерфейсу, що відрізняється простотою використання і візуальною привабливістю, завдяки широкому використанню анімаційних та візуальних ефектів. Частина коду GNOME Shell написана на мові JavaScript з використанням GObject інтроспекції і Біндінга Gjs;
  • Інтерфейс максимально спрощений, забезпечена можливість швидкого перегляду відкритих вікон, запущених зараз застосунків і найчастіше використовуваних програм. У лівій частині екрана представлена спливаюча панель Activities Overview, яка є воротами до завдань, що вирішуються користувачем. Наприклад, через Activities Overview можна разом подивитися вміст усіх вікон, переключитися на іншу задачу або запустити новий застосунок;
  • Вбудований комунікаційний фреймворк, який дозволяє агрегувати в загальний список контактів елементи з різних джерел (з менеджера з'єднань Telepathy, з Evolution, з Facebook тощо). Функції швидкого відправлення повідомлень і написання відповідей інтегровані в область повідомлень;
  • Перероблена система повідомлень, які тепер виводяться в тлі, зберігаються і не заважають поточній роботі, що дає можливість переглянути накопичені повідомлення коли з'явиться нагода. Повідомлення є інтерактивними, тобто якщо натиснути на повідомленні, то відбудеться перемикання на пов'язане з ним вікно, в якому буде наданий вибір подальших дій;
  • Забезпечено швидкий доступ до всіх елементів робочого столу, застосунків і документів. Досить натиснути на клавіатурі клавішу «Windows»[en] і ввести певну маску в пошуковому полі (наприклад, маска «photo» відобразить посилання на свіжі фотографії, програми для обробки фотографій, накопичувачі на які зберігалися фотографії та налаштування колірних профілів);
  • Перероблений процес керування робочими столами. Нова концепція угруповання вікон усередині окремих робочих просторів дозволяє спростити організацію роботи і виділити пов'язані з виконанням певних завдань програми в окремі віртуальні робочі столи (наприклад, робочі столи для навігації в Мережі і для роботи над документами). Переміщати застосунки між робочими столами можна шляхом перетягування мишею;
  • Додана підтримка тайлінг, що дає можливість автоматично розміщувати відкриті вікна без перекриття, одне поруч з іншим, використовуючи багатофреймову парадигму, реалізовану в таких віконних менеджерах як Ion. З області заголовка вікна вилучені кнопки згортання вікна і його розкриття на повний екран. Як причини вилучення кнопок називається їхня низька затребуваність користувачами — дослідження поведінки користувачів показало, що кнопками мінімізації та максимізації вікна мало хто користується, до того ж з реалізацією ідеї множинних робочих просторів у GNOME 3 операції згортання окремого вікна втрачають сенс;
  • Повністю перероблений інтерфейс для налаштування параметрів системи, який дозволяє керувати всіма параметрами в рамках одного вікна та надає можливість пошуку потрібної настройки. Додано новий агент автентифікації на базі PolicyKit, інтегрований новий індикатор налаштування мережі на базі NetworkManager 0.9;
  • Додана нова система контекстної допомоги, орієнтована на виведення підказки з конкретних тем, що дозволяє знайти відповідь на шукане питання без необхідності перегляду довгих настанов. Істотно прискорений процес пошуку потрібної теми в розділах допомоги;
  • Додана панель Dash, призначена для організації швидкого доступу до часто використовуваних застосунків;
  • За умовчуванням використовується новий шрифт Cantarell. Шрифт створений Девідом Кросслендом (David Crossland) спеціально для GNOME 3, розповсюджується під ліцензією Open Font License і відноситься до сімейства гуманістичних гротесків (Humanist sans-serif);
  • Проведено редизайн файлового менеджера Nautilus. Новий інтерфейс легший і елегантніший. Нова бічна панель дозволяє спростити перехід в найважливіші каталоги. Перероблений діалог з'єднання із сервером;
  • Покращена чуйність інтерфейсу веббраузера Epiphany, здійснено переведення на нову версію рушія WebKit. Реалізовано новий менеджер завантажень, перероблений статусний рядок, покращений інтерфейс користувача;
  • Помітно розширено можливості текстового редактора gedit, в якому з'явилася підтримка роботи з файлами з стиснених архівів, додана інтелектуальна система перевірки правопису, реалізована можливість обробки документів, що містять неприпустимі символи. Додано новий інтерфейс пошуку, що дозволяє шукати відразу в декількох документах, відкритих у різних вкладках. Реалізована функція угруповання вкладок, що дозволяє одноразово проглядати декілька документів;
  • У Empathy з'явилася функції блокування небажаних повідомлень і підтримка пошуку контактів на зовнішніх серверах;
  • У програмі для роботи з вебкамерами Cheese додані нові візуальні ефекти;
  • У Evince реалізована можливість установки закладок на документи, що переглядаються;
  • У програмі для перегляду фотографій Eye of GNOME проведена оптимізація продуктивності і реалізована підтримка плагінів підключення;
  • У Totem 3.0 покращена робота з потоковим відео і аудіо.

Попередні релізи[ред. | ред. код]

Скріншоти віхових релізів GNOME
GNOME 1, Березень 1999 
GNOME 2.6, Березень 2004 
GNOME 2.20, Вересень 2007 
GNOME 2.28, Вересень 2009 
GNOME 2.30, Березень 2010 
GNOME 3 
Версія Дата Інформація
Серпень 1997 Початок розвитку GNOME[53]
1.0 Березень 1999 Перший стабільний випуск GNOME[54]
1.0.53 Жовтень 1999 «Жовтень» (October)[55]
1.2 Травень 2000 «Бонго» (Bongo)[56]
1.4 Квітень 2001 «Спокій» (Tranquility)[57]
2.0 Червень 2002 Значні удосконалення у зв'язку з переходом на GTK+ 2.0. Впровадження прав Human Interface Guidelines.[58]
2.2 Лютий 2003 Мультимедіа та поліпшений менеджер файлів.[59]
2.4 Вересень 2003 «Temujin»: Epiphany, доступність підтримки.[60]
2.6 Березень 2004 Nautilus змінений до просторового файлового менеждера, та впроваджується новий GTK+.[61]
2.8 Вересень 2004 Покращена підтримка знімних пристроїв, доданий Evolution.[62]
2.10 Березень 2005 Знижені вимоги до пам'яті та продуктивності. Додані нові аплети панелі та додатки Totem і Sound Juicer.[63]
2.12 Вересень 2005 Поліпшений Nautilus; покращення у вирізати/вставити між додатками. Додані: PDF-менеджер Evince; нова тема за замовчуванням Clearlooks; редактор меню; менеджер ключів і засоби адміністрування. На основі GTK+ 2.8 з підтримкою Cairo.[64]
2.14 Березень 2006 Підвищення продуктивності (в деяких випадках більше ніж на 100%); мультимедійний фреймворк GStreamer 0.10. Додані: додаток відеоконференції Ekiga; панель пошуку; редактор блокування Pessulus; швидке перемикання користувачів; інструмент системного адміністрування Sabayon.[65]
2.16 Вересень 2006 Покращення продуктивності. Додані: Tomboy; аналізатор використання диска Baobab; читальник екрану Orca, GNOME Power Manager (збільшення строку життя батареї ноутбука); поліпшення Totem, Nautilus; підтримка Metacity, нові теми значків. На основі GTK+ 2.10 з новим діалогом виведення на друк.[66]
2.18 Березень 2007 Покращення продуктивності. Додані: програма безпеки Seahorse GPG, що дозволяє шифрувати повідомлення електронної пошти і локальні файли; режим перегляду у вигляді кругової діаграми для аналізатора використання диска Baobab; підтримка MP3 і AAC аудіокодування; нові ігри — судоку та glchess. Поліпшено Evince, Epiphany, GNOME Power Manager і регулятор гучності.[67]
2.20 Вересень 2007 Функція резервного копіювання в Evolution; поліпшення в Epiphany, EOG, GNOME Power Manager; пароль брелка керування в Seahorse. Додані: редагування PDF-форм в Evince, інтегрований пошук в діалогах файлового менеджеру; автоматична інсталяція мультимедійних кодеків.[68]
2.22 Березнь 2008 Додані Cheese; основне вікно підтримкі композиції в Metacity, впровадження GVFS; поліпшення підтримки відтворення DVD-дисків і YouTube, MythTV підтримки в Totem; інтернаціоналізований аплет-годинник; підтримка Google Calendar і значки повідомлення в Evolution; покращення в Evince, Tomboy, Sound Juicer та калькуляторі.[69]
2.24 Вересень 2008 Додавання Empathy, Ekiga 3.0, вкладок в Nautilus, краща підтримка декількох екранів і поліпшена підтримка цифрового телебачення.[70]
2.26 Березень 2009 Нова програма для запису дисків Brasero, простий обмін файлів, поліпшення медіаплеєру, підтримка декількох моніторів і зчитувача відбитків пальців.[71]
2.28 Вересень 2009 Додавання модуля Bluetooth у GNOME. Покращення веббраузера Epiphany, IM-клієнту Empathy, Time Tracker і доступністі. Оновлення GTK+ до версії 2.18.[72]
2.30 Березень 2010 Покращення файлового менеджеру Nautilus, IM-клієнту Empathy, Tomboy, Evince, Time Tracker, Epiphany і Vinagre. Часткова підтримка пристроїв iPod і iPod Touch через gvfs за допомогою libimobiledevice. Використовує GTK+ 2.20[73].
2.32 Вересень 2010 Додавання Rygel та GNOME Color Manager. Покращення IM-клієнту Empathy, Evince, файлового менеджеру Nautilus.[74]
3.0 Квітень 2011 Перехід на GTK+ 3, доданий GNOME Shell, низка вдосконалень; збережена сумісність з попередніми випусками GNOME[75].
3.2 Серпень 2011 враховані багато побажань користувачів, виявлених після знайомства з GNOME 3, допрацьовані багато підсистем і додані нові компоненти, такі як екранна клавіатура, нова адресна книга, спеціальний застосунок для пошуку і перегляду документів, новий екран входу в систему і система налаштування колірних профілів
3.4 Березень 2012 доданий застосунок для управління віртуальними машинами і організації віддаленого доступу Boxes, інтегровані функції пошуку документів, поліпшена підтримка графічних планшетів, реалізовано глобальне меню для застосунків
3.6
3.8 27 березня 2013
3.10 25 вересня 2013 експериментальна підтримка роботи з Wayland; єдине системне статусне меню; заголовочний рядок, що об'єднав заголовок та панелі інструментів; новий застосунок для роботи з картами; новий аудіоплеєр; доведення до готовності програми для ведення нотаток; підтримка автентифікації з використанням смарткарт
3.12 26 березня 2014 Розвиток GNOME Software, нова реалізація GNOME Video, зміни у редакторі Gedit, покращена підтримка HiDPI, продовження розвитку інтеграції з хмарними сервісами, оновлення бровзера Epiphany, покращення сумісності з FreeBSD, нові програми: Sound recorder, Logs і Polari[76]
3.16 25 березня 2015
3.18 23 вересня 2015 підтримка сервісу Google Drive, засоби для оновлення прошивок, автоматичне налаштування яскравості екрану, підтримка жестів для тачпадів, новий календар-планувальник
3.20 23 березня 2016 підтримка установки оновлень ОС в менеджері застосунків, значне вдосконалення підтримки Wayland, визначення налаштувань приватності у прив'язці до застосунків

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б Free Software Directory
  2. Getting GNOME – GNOME
  3. GNOME 3 on FreeBSD - Bit Cannon
  4. а б в г д е https://www.openhub.net/p/gnome/analyses/latest/languages_summary
  5. Ukrainian Translation Team. l10n.gnome.org. Архів оригіналу за 9 березня 2010. Процитовано 21 грудня 2009. 
  6. COPYING · master · GNOME / gnome-shell
  7. Klapper, Andre (6 квітня 2010). Re: GNOME -> Gnome. mailing list. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 2 лютого 2022. 
  8. de Icaza, Miguel (15 серпня 1997). The GNOME Desktop project. mail.gnome.org. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 11 серпня 2015. 
  9. About Us | GNOME. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 15 квітня 2021. 
  10. Announcement: Qt version 2.0 released. 25 червня 1999. Архів оригіналу за 9 березня 2000. Процитовано 16 квітня 2014. 
  11. Stallman, Richard Stallman (5 вересня 2000). Stallman on Qt, the GPL, KDE, and GNOME. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 9 вересня 2005. 
  12. Why you shouldn't use the Lesser GPL for your next library. Free Software Foundation. Архів оригіналу за 26 листопада 2007. Процитовано 20 січня 2008. 
  13. GNOME Project: "GNOME Foundation Guidelines on Copyright Assignment". Accessed 26 March 2013. [Архівовано 4 березня 2012 у Wayback Machine.]
  14. About Us | GNOME. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 15 квітня 2021. 
  15. Wuelfing, Britta. GNOME: Split from GNU Project? » Linux Magazine. Linux Magazine (амер.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 14 квітня 2021. 
  16. Loshin, Pete (6 листопада 2000). Gnome. Computerworld (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 14 квітня 2021. 
  17. Official GNU software packages (archived on sep-2021). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. 
  18. GNOME. GTK commit a4b976f7, "Update the README". GNOME (англ.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 8 вересня 2021. 
  19. Pennington, Havoc (1999). What is Gnome?. GTK / Gnome Application Development. Архів оригіналу за 11 липня 2010. 
  20. Klapper, Andre (6 квітня 2010). Re: GNOME -> Gnome. mailing list. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 2 лютого 2022. 
  21. Gowin, John (9 листопада 2001). GNOME Office, how far along are we?. Linux Orbit. Архів оригіналу за 1 січня 2005. 
  22. TH, Sam (10 квітня 2001). GUADEC Results. mailing list. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  23. Loli, Eugenia (15 вересня 2003). GNOME-Office 1.0 Released; Nautilus Becomes Object-Oriented. OSNews. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014. 
  24. Esselbach, Philipp (15 вересня 2003). GNOME-Office 1.0 Released. Linux Compatible. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 4 травня 2014. 
  25. GNOME-Office 1.0 Released (пресреліз). 15 вересня 2003. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 4 травня 2014. 
  26. Sevior, Martin (30 червня 2004). Next GNOME-Office release. mailing list. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  27. Sevior, Martin (30 липня 2004). Update on progress for GNOME-Office-1.2. mailing list. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  28. Sevior, Martin (2 жовтня 2004). Three weeks until gnome-office-1.2, what progress on the website?. mailing list. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  29. Welinder, Morten (19 грудня 2004). Gnumeric 1.4 is Here!. mailing list. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  30. GNOME 2.0 Released: Desktop Environment Boasts Simpler User Interface and a Host of Powerful Developer Tools (пресреліз). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. 
  31. GNOME 2.0 Desktop and Developer Platform Released!. mailing list. Архів оригіналу за 20 травня 2003. Процитовано 3 лютого 2022. 
  32. Foxwell, Harry; Tran, Hung (2009). Pro OpenSolaris: A New Open Source OS for Linux Developers and Administrators. Apress. с. 51. ISBN 9781430218920. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  33. Paul, Ryan (14 липня 2008). GNOME 3.0 officially announced... and explained. Ars Technica (en-us). Архів оригіналу за 21 січня 2009. Процитовано 26 квітня 2021. 
  34. а б Paul, Ryan (6 квітня 2011). A shiny new ornament for your Linux lawn: Ars reviews GNOME 3.0. Ars Technica (en-us). Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 26 квітня 2021. 
  35. GNOME 3.0 released: better for users, developers (пресреліз). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. 
  36. A new default theme for GTK. blogs.gnome.org. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 24 грудня 2014. 
  37. Paul, Ryan (6 квітня 2011). A shiny new ornament for your Linux lawn: Ars reviews GNOME 3.0. Ars Technica (en-us). Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 26 квітня 2021. 
  38. Mate Desktop Environment - GNOME2 fork / Community Contributions / Arch Linux Forums. bbs.archlinux.org. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 15 травня 2021. 
  39. MATE is under active development to add support for new technologies while preserving a traditional desktop experience. Архів оригіналу за 6 травня 2021. 
  40. Ricky (4 серпня 2011). Linus Torvalds Ditches GNOME For Xfce. Digitizor. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 8 листопада 2011. 
  41. Torvalds: I want to be nice, and curse less, but it's just not in me. The Register. 7 листопада 2012. Архів оригіналу за 13 листопада 2015. Процитовано 2 січня 2013. 
  42. Heath, Nick. Linus Torvalds switches back to Gnome 3.x desktop. ZDNet. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  43. Hoffman, Chris. How GNOME 3.14 is winning back disillusioned Linux users. PC World. IDG TechNetwork. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 5 квітня 2015. 
  44. Мігель де Іказа. The Story of the GNOME Project (англійською). Архів оригіналу за 24 лютого 2001. Процитовано 15 15 січня 2009. 
  45. а б Шон МакКенс. (2005). Overview of the GNOME Platform (англійською). Архів оригіналу за 8 квітня 2006. Процитовано 15 січня 2009. 
  46. GNOME 2.17.x Developer Platform (англійською). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  47. Маттіас Класен. (13 серпня 2005 года). GTK+ 2.8.0 released (англійською). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  48. Totem (англійською). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  49. Sound Juicer (англійською). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  50. Poppler (англійською). Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 15 січня 2009. 
  51. Supported Document Formats (англійською). Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  52. Подготовка к эпохе украшений. GNOME. 6 сентября 2006 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 15 січня 2009. 
  53. de Icaza, Miguel. The story of the GNOME project. Архів оригіналу за 24 лютого 2001. Процитовано 15 січня 2009. 
  54. GNOME press release for version 1.0. Архів оригіналу за березень 3, 2008. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  55. Lee, Elliot (12 жовтня 1999). "October GNOME" release now available. gnome-announce mailing list. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 20 вересня 2007. 
  56. GNOME press release for version 1.2. Архів оригіналу за лютий 7, 2008. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  57. GNOME press release for version 1.4. Архів оригіналу за 3 березня 2007. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  58. Waugh, Jeff (27 червня 2002). GNOME 2.0 Desktop and Developer Platform Released!. desktop-devel mailing list. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 20 вересня 2007. 
  59. GNOME press release for version 2.2. Архів оригіналу за березень 6, 2008. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  60. Waugh, Jeff (11 вересня 2003). Announcing the GNOME 2.4.0 Desktop & Developer Platform. gnome-announce mailing list. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 20 вересня 2007. 
  61. Sobala, Andrew (31 березня 2004). Announcing the GNOME 2.6.0 Desktop & Developer Platform. gnome-announce mailing list. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 20 вересня 2007. 
  62. GNOME press release for version 2.8. Архів оригіналу за лютий 7, 2008. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  63. GNOME press release for version 2.10. Архів оригіналу за 25 грудня 2010. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  64. GNOME 2.12 Release Notes. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  65. GNOME 2.14 Release Notes. Архів оригіналу за 2 листопада 2010. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  66. Newren, Elijah (6 вересня 2006). Celebrating the release of GNOME 2.16!. gnome-announce mailing list. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 20 вересня 2007. 
  67. Newren, Elijah (14 березня 2007). Celebrating the release of GNOME 2.18!. gnome-announce mailing list. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 20 вересня 2007. 
  68. GNOME 2.20 officially released. Ars Technica. 19 вересня 2007. Архів оригіналу за 18 вересня 2008. Процитовано 20 вересня 2007. 
  69. Untz, Vincent (12 березня 2008). Celebrating the release of GNOME 2.22!. gnome-announce-list mailing list. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 12 березня 2008. 
  70. Untz, Vincent (24 вересня 2008). Celebrating the release of GNOME 2.24!. gnome-announce-list mailing list. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 27 вересня 2008. 
  71. Untz, Vincent (18 березня 2009). Celebrating the release of GNOME 2.26!. gnome-announce-list mailing list. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 18 березня 2009. 
  72. Holwerda, Thom (24 вересня 2009). GNOME 2.28 Released. OS News. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 5 квітня 2009. 
  73. Holwerda, Thom (31 березня 2010). GNOME 2.30 Released. OS News. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 4 квітня 2010. 
  74. GNOME 2.32 Release Notes. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2010. 
  75. GNOME 3.0 Release Notes. Архів оригіналу за 27 січня 2013. Процитовано 10 вересня, 2011. 
  76. Релиз GNOME 3.12, обзор новшеств. opennet.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 березня 2014. Процитовано 27 березня 2014. 

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]