Вуковар
| Вуковар Vukovar | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 45°35′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 45.583° пн. ш. 19.000° сх. д. | |||||
| Країна |
 Хорватія | ||||
| Адмінодиниця | Вуковарсько-Сремська жупанія | ||||
| Столиця для | Вуковарсько-Сремська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
| Засновано | 1231 | ||||
| Площа | 100,1 км²[1] і 61,6 км²[1] | ||||
| Населення | 26 468 (2011) | ||||
| Агломерація | 27 683 | ||||
| Висота НРМ | 108 м | ||||
| Міста-побратими | Бач, Мостар, Дубровник, Синь | ||||
| Телефонний код | (385) 032 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 | ||||
| GeoNames | 3187046 | ||||
| OSM | r8800250 ·R | ||||
| Поштові індекси | 32000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Жденка Бульян | ||||
| Вебсайт | www.vukovar.hr | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Вуковар у Вікісховищі | |||||
Вýковар (хорв. Vukovar) — місто в Хорватії, у Вуковарсько-Сремській жупанії, розташоване на сході країни, поблизу кордону з Сербією на березі річки Дунай біля впадіння в неї річки Вука.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Назва міста в перекладі означає фортеця на Вуці (від назви річки Вука та угорського слова Var — фортеця). Назва ж самої річки Вука походить від хорватського «Вук» — «вовк». Вуковар є найбільшим хорватським містом і річковим портом Хорватії на Дунаї. Його економіка значним чином спирається на сільське господарство, рибну ловлю та хімічну промисловість. Місто є одним з головних індустріальних та культурних центрів сходу Хорватії.
Населення[ред. | ред. код]
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 27 683 осіб[2], 109 з яких назвали рідною українську мову[3]. Населення самого міста становило 26 468 осіб.[2]
Динаміка чисельності населення громади[4]:
Динаміка чисельності населення міста[4]:
Національний склад[ред. | ред. код]
Згідно з переписом 2001 року серед населення міста було: хорватів — 57,5 %, сербів — 32,9 %, українців — близько 2 % (з них русинів — 1,8 %), угорців — 1,2 %. Населення міста значно скоротилося внаслідок Югославських воєн. У 1990 році воно становило 44 639 осіб, з яких хорватів було 47,20 %, сербів 32,30 %.
| Рік | Всього | Хорвати | Серби | Німці | Угорці | Решта |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1910. | 10.359 | 4.092 | 1.628 | 3.503 | 954 | 183 |
| 39,50 % | 15,70 % | 33,80 % | 9,20 % | 1,80 % | ||
| 1931. | 10.242 | 5.048 | 1.702 | 2.670 | 571 | 215 |
| 49,60 % | 16,60 % | 26,10 % | 5,60 % | 2,00 % | ||
| 1948. | 17.223 | 10.943 | 4.390 | 54 | 913 | 923 |
| 63,50 % | 25,50 % | 0,30 % | 5,30 % | 5,30 % | ||
| 1971. | 30.222 | 14.694 | 9.132 | 60 | 835 | 5.501 |
| 48,60 % | 30,20 % | 0,20 % | 2,80 % | 18,20 % | ||
| 1990. | 44.639 | 21.065 | 14.425 | 94 | 694 | 8.361 |
| 47,20 % | 32,30 % | 0,20 % | 1,50 % | 18,80 % | ||
| 2001. | 31.670 | 18.199 | 10.412 | 58 | 387 | 2.614 |
| 57,46 % | 32,88 % | 0,18 % | 1,22 % | 8,25 % |
Історія[ред. | ред. код]
Слов'янські поселення на місці сучасного Вуковара існували з 6-го століття, однак вперше місто згадане у 13-му столітті. З 16 ст. місто по черзі перебувало у складі Османської імперії, імперії Габсбургів, Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (згодом перейменованого на Королівство Югославія), Незалежної Держави Хорватія (де воно було столицею великої жупи Вука) та у складі югославської федерації, у війні за незалежність від якої воно прийняло найтяжчий удар.
Облога міста югославськими (за складом практично сербськими) військами під час Югославських воєн стала однією з найбільших військових операцій війни Хорватії за незалежність (1991—1995) та є одним із її символів і предметом особливої національної гордості хорватів. Героїчна оборона міста від великосербської агресії, яку організували нечисленні хорватські гвардійці та місцеві ополченці різних національностей, тривала 87 днів і завершилася взяттям міста сербськими військами та масовим вбивством цивільного хорватського населення.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Крім міста Вуковар, до громади також входять:
Клімат[ред. | ред. код]
Середня річна температура становить 11,20 °C, середня максимальна — 25,26 °C, а середня мінімальна — -5,28 °C. Середня річна кількість опадів — 649 мм.[5][6]
| Клімат міста | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 6,07 | 7,79 | 12,24 | 16,99 | 22,36 | 25,26 | 25,06 | 24,66 | 20,58 | 15,18 | 9,39 | 5,67 | |
| Середня температура, °C | 0,40 | 2,11 | 6,58 | 11,28 | 16,68 | 19,58 | 21,28 | 20,87 | 16,79 | 11,40 | 5,60 | 1,88 | |
| Середній мінімум, °C | −5,28 | −3,56 | 0,89 | 5,62 | 11,00 | 13,90 | 17,48 | 17,08 | 13,00 | 7,60 | 1,82 | −1,91 | |
| Норма опадів, мм | 42 | 37 | 41 | 52 | 59 | 83 | 67 | 59 | 48 | 51 | 59 | 51 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.28 | 2.50 | 2.87 | 2.71 | 2.47 | 2.20 | 2.20 | 2.00 | 2.00 | 2.20 | 2.29 | 2.30 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4306 | 7059 | 11068 | 15623 | 19515 | 21726 | 22370 | 20522 | 15225 | 9580 | 4922 | 3574 | |
| Джерело: [5][6] | |||||||||||||
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Захаріє Орфелін (1726—1785) — визначний сербський поет XVIII ст.;
- Благо Задро (1944—1991) — хорватський військовий діяч, загинув під час битви за Вуковар;
- Сандра Паович (* 1983) — хорватська тенісистка, чемпіонка Паралімпійських ігор 2016 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Register of spatial units of the State Geodetic Administration of the Republic of Croatia
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2018.
- ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Джерела[ред. | ред. код]
- місто Вуковар — офіційна сторінка [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.]
| ||||||||||
|
| |||||||||||||||||||
