Очікує на перевірку

Населення Житомира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Населення Житомира станом на 1 січня 2020 року становило 264 318 осіб[1]. За чисельністю населення Житомир посідає 22 місце серед міст України. У порівнянні з 2015 роком за чисельністю населення Житомир втратив дві позиції у рейтингу міст України за кількістю населення[2]. У Житомирі мешкає 21,5 % населення Житомирської області.[3]

Історична динаміка

[ред. | ред. код]

Історична динаміка чисельності населення Житомира

Таблиця демографії
1798182518401861187318841894189719001904190919121913
5,4[4]13,0[4]16,7[4]41,0[4]43,0[5]54,8[6]59,9[7]65,980,7[4]89,8[7]88,088,9[8]90,7
В період з 1798 по 1913 рік (тис. ос.)
Таблиця демографії
19231926193919411945195019591962197019791989
64,269,795,140,153,076,0105,6117,0160,9243,8292,1
В період з 1923 по 1989 рік (тис. ос.)
Таблиця демографії
19921993199419951996199719981999200020012002200320042005200620072008
299,4[4]302,3[4]302,8[9]301,8[10]300,1[10]298,5[10]297,7[10]297,5[10]296,9[10]284,2[10]284,2[9]283,9[10]278,8[10]276,6[10]275,9[9]274,0[11]272,5
В період з 1992 по 2008 рік (тис. ос.)
Таблиця демографії
(Джерело : [12])
201120122013201420152016201720182019202020212022
271 755271 895271 303270 922269 900267 600267 363266 936265 240264 318263 507261 624
В період з 2011 по 2022 рік (тис. ос.)

Графік зміни чисельності населення Житомира з 1798 по 2021 роки:

Статево-вікова структура

[ред. | ред. код]

За статтю у місті переважали жінки, яких за переписом 2001 року налічувалося 152 066 осіб (53,5 %), тоді як чоловіків 132 170 (46,5 %). Середній вік населення Житомира становив 35,9 року (середнє по області — 38,9 року). Середній вік чоловіків на 3,7 року менше, ніж у жінок (33,9 і 37,6 відповідно). У віці молодшому за працездатний перебувало 51 677 осіб (18,2 %), у працездатному віці — 183 443 особи (64,5 %), у віці старшому за працездатний — 49 099 осіб (17,3 %).[13]

Станом на 1 січня 2014 року статево-віковий розподіл населення Житомира був наступним:[14]

років чоловіки жінки обидві статі
0-14 20 151 18 907 39 058
15-64 93 150 105 087 198 237
65 і старше 11 071 21 299 32 370

Національний склад

[ред. | ред. код]

Динаміка національного складу населення Житомира, %

1911[15] 1926[16] 1939[17] 1959[18] 1989[19] 2001[19]
українці 26,5 37,2 47,8 56,4 71,8 82,9
росіяни 12,1 13,7 10,5 18,9 ~16 ~10
євреї 42,4 39,2 30,6 13,9 3,7 0,6
поляки 17,0 7,4 7,9 8,7 ~6 ~4
інші 2,0 2,5 3,2 2,1 2,5 2,5
населення 87.650 76.597 95.067 105.583 292.097 284.236

Згідно з опитуваннями, проведеними соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 94 % населення міста, росіяни — 3 %, інші народності — 3 %.[20]

Єврейська громада

[ред. | ред. код]

Житомир був одним із центрів єврейського культурного життя. У 1789 році єврейське населення становило 882 особи (третина жителів міста). У 1791 році в Житомирі жив 1261 єврей. З 1804 року в місті друкувалися книги на івриті, а в 1837 році в місто була переведена зі Славути знаменита єврейська друкарня, яка з 1845 року стала одною з двох, дозволених в Російський імперії (друга — у Вільнюсі). У 1847 році в Житомирі жило близько 9500 євреїв.

У Житомирі було засновано перше в Російський імперії єврейське ремісниче училище, в якому за роки його існування навчалося до 1500 учнів. Училище було закрито урядом у 1884 році, оскільки воно давало

євреям економічну перевагу над християнами у Південно-Західному краї

Відповідно до перепису 1897 року, єврейське населення становило близько 31 тис. осіб (46 % від загальної кількості населення), 1911 році — 37,1 тис. (42,4 %). У 1926 році в Житомирі проживало близько 30 тис. євреїв (39 %), а в 1939 році 28 733 євреїв (30,5 % від загальної кількості населення).

9 липня 1941 року Житомир був окупований німецькою армією. Частина єврейського населення міста встигла евакуюватися. Ті, що залишилися, були зігнані в гетто. Невдовзі розпочалися розстріли євреїв. 19 серпня 1942 року були ліквідовані майже всі євреї Житомира. Після звільнення міста від німецької окупації туди повернулися тисячі євреїв. За переписом 1959 року, в Житомирі проживало 14 800 євреїв (13,9 % від загальної кількості населення). У 1989 році єврейське населення Житомира становило 10 700 осіб (3,7 %), у 2001 р. — менше 2000 (0,4 %).[21]

Мовний склад

[ред. | ред. код]
Динаміка рідної мови населення Житомира за переписами
мова 1897[22] 1989[23] 2001[24]
українська  13,9  69,0  83,2
російська  25,7  28,0  16,3
єврейська  46,4  0,4  0,02
польська  11,3  0,1  0,1

Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста[25].

Згідно з опитуваннями, проведеними соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 57 % населення міста, російською — 14 %, українською та російською в рівній мірі — 28 %[20].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 82 % населення міста, російською — 14 %[26].

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 89 % населення міста, російською — 22 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів)[27].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Головне управління статистики у Житомирській області Державної служби статистики України. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 січня 2020 року.
  2. ↑ на 01.01.2014
  3. ↑ Головне управління статистики в Житомирській області — Чисельність населення [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б в г д е ж Житомир [Текст] : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Житомир : Косенко, 2007. - 464 с.: іл. - Бібліогр.: с. 420. - ISBN 978-966-8123-67-2
  5. ↑ Житомир [Текст] : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Житомир : Косенко, 2007. - 464 с.: іл. - Бібліогр.: с. 414. - ISBN 978-966-8123-67-2
  6. ↑ Житомир [Текст] : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Житомир : Косенко, 2007. - 464 с.: іл. - Бібліогр.: с. 419,420. - ISBN 978-966-8123-67-2
  7. ↑ а б Житомир [Текст] : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Житомир : Косенко, 2007. - 464 с.: іл. - Бібліогр.: с. 419. - ISBN 978-966-8123-67-2
  8. ↑ Житомир [Текст] : підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Житомир : Косенко, 2007. - 464 с.: іл. - Бібліогр.: с. 418. - ISBN 978-966-8123-67-2
  9. ↑ а б в Міська цільова програма «Впровадження стратегічних ініціатив міста Житомира на 2018-2020 роки» (PDF). с. 4.
  10. ↑ а б в г д е ж и к л Житомир [Текст]: підручна книга з краєзнавства / М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк ; Всеукр. спілка краєзнавців, Житомир. наук.-краєзнав. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т післядиплом. пед. освіти. — Вид. 2-ге, випр. і допов. — Житомир: Косенко, 2007. — 464 с.: іл. — Бібліогр.: с. 420. — ISBN 978-966-8123-67-2
  11. ↑ Населення Житомира скорочується. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 17 грудня 2022. Чисельність населення Житомира станом на 1 березня 2007 року становила 273,9 тис. осіб. Про це повідомляє прес-служба Житомирської міської ради. Протягом перших двох місяців поточного року кількість житомирян скоротилася на 400 осіб
  12. ↑ [[Державна служба статистики України. Головне управління статистики в Житомирській області: чисельність населення на 01 січня кожного року — http://www.zt.ukrstat.gov.ua/StatInfo/StatInfdemo2.html]]
  13. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Житомирська область [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Розподіл постійного населення за статтю, окремими віковими групами та типом поселень. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 19 березня 2022.
  15. ↑ Памятная книжка Волынской губерніи на 1913 годъ — Житомир, 1913
  16. ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  17. ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=111 [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР
  18. ↑ Кабузан В. М. «Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 15 квітня 2015.
  19. ↑ а б Володимир Скляр — Українці в етнічному складі міського населення: за матеріалами переписів 1989 та 2001 рр. [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  20. ↑ а б Якою мовою спілкуються в регіонах України? http://pravda.press/news/society/yakoyu-movoyu-spilkuyutsya-v-regionakh-ukrainy--26894/ [Архівовано 2022-08-08 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Житомир // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  22. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Житомир. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 15 квітня 2015.
  23. ↑ Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2015.
  24. ↑ Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область [Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine.]
  25. ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
  26. ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
  27. ↑ Дев'яте всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2024) — соціологічна група «Рейтинг»

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Головне управління статистики в Житомирській області — Населення та міграція[недоступне посилання з липня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Населення_Житомира&oldid=43615177