Острог (окольний град): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
AquatoR (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Полтавська фортеця1.JPG|thumb|праворуч|200 px|Реконструкція острогу [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]]]] |
|||
'''Острог''' — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Спочатку за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Острог_(укрепленный_пункт) Острог (укріплений пункт)]</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилам супротивника. |
'''Острог''' — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Спочатку за часів [[Київська Русь|Київської Русі]] острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі<ref>[https://ru.wikisource.org/wiki/Острог_(укрепленный_пункт) Острог (укріплений пункт)]</ref>. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилам супротивника. |
||
Версія за 19:45, 5 листопада 2019
Острог — фортифікаційна споруда (опорний пункт), постійний або тимчасовий населений укріплений пункт, обнесений частоколом із загострених зверху колод (колів) висотою 4 — 6 метрів. Спочатку за часів Київської Русі острогом називалася сама «стругана» огорожа з гострих кілків і тину, що влаштовувалася під час облоги ворожих міст на території Київської Русі[1]. Остроги грали роль передусім опорного пункту для перебування невеликого військового підрозділу в обов'язки якого входило здійснення дозору та розвідки, а інколи і рейдів по тилам супротивника.
Починаючи з XIII століття, острог складався з дерев'яного тину (ряду кілків) і так званих терас, тобто рублених вінців. Огорожа острогу що складалася з колод містилися на плоскій місцевості або на вершині невеликого земляного валу і була оточена з зовнішнього боку ровом. Острог найчастіше мав чотирикутну форму. По кутах чотирикутника розміщувалися башти. Для нагляду за навколишньою місцевістю використовувалися вежі. Висота тину — 4-6 метрів (2-3 сажнів). У XVII столітті остроги могли складатися з 12 сторожових веж, які були з'єднані частоколом. Розмір острогів того часу досягав в плані 900 на 200 сажнів (1800 на 400 метрів)[2]. Усередині острогу розташовувалися хати, за стіною — слобода. Управлявся острог наказним воєводою.
Острогами звуться часто маленькі остроги з гарнізонами в кілька десятків осіб[3]. Острогами або острожку в літописах називалися також рухливі містечка або рухомі вежі з воїнами, які використовувалися для облоги і штурму міст. З них стрілки очищали шлях до міста для просувається слідом за острожком війська. Іноді «острогом» називався і весь укріплений військовий стан. У XVIII—XIX століттях словом «острог» називали в'язницю, обнесену стіною.
.png)