Географія Гани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Гани
Географічне положення Гани
Географічне положення Гани
Географічне положення
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 8°00′ пн. ш. 2°00′ зх. д. / 8.000° пн. ш. 2.000° зх. д. / 8.000; -2.000
Територія
Площа 238 533 км² (82-ге)
 • суходіл 96,5 %
 • води 3,5 %
Морське узбережжя 539 км
Державний кордон 2420 км
Рельєф
Тип височинний
Найвища точка гора Афаджато (885 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Клімат
Тип субекваторіальний,
екваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка Вольта ( км)
Найбільше озеро Вольта (8502 км²)
Інше
Природні ресурси золото, деревина, алмази, боксити, руди кольорових металів, риба, каучук, гідроенергія, вуглеводні, срібло, кам'яна сіль, вапняки
Стихійні лиха суховії, посухи
Екологічні проблеми знеліснення, перевипасання, браконьєрство

Гана — західноафриканська країна, що знаходиться на північному узбережжі Гвінейської затоки . Загальна площа країни 238 533 км² (82-ге місце у світі), з яких на суходіл припадає 227 533 км², а на поверхню внутрішніх вод — 11 тис. км²[1]. Площа країни трохи трохи більша за третину площі України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Республіка Гана, Гана (англ. Republic Ghana, Ghana)[2]. Назва країни походить від назви однойменного середньовічного (з IV по XIII століття) західно-африканського королівства Гана[3]. Одним з титулів його правителя був «гана», що означало воєначальника, від цього титулу отримало назву й головне місто держави[3]. Однак сучасна територія Гани ніколи не входила до нього. Колишня британська колоніальна назва до 1957 року — Золотий берег, пов'язана з вивозом золота з цієї території.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Карта Гани від ООН (англ.)

Гана — західноафриканська країна, що межує з трьома іншими країнами: на півночі — з Буркіна-Фасо (спільний кордон — 602 км), на заході — з Кот-д'Івуаром (720 км), на сході — з Того (1098 км). Загальна довжина державного кордону — 2420 км[1]. Гана на півдні омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 539 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5]. Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[6][1].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Докладніше: Крайні точки Гани

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Гані

Час у Гані: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[7].

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Гани

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Гани багаті на ряд корисних копалин: золото, алмази, боксити, марганець, нафту, срібло, кам'яну сіль, вапняк[8].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Докладніше: Сейсмічність Гани

Вулканізм[ред. | ред. код]

Див. також: Вулкани Гани

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Гани

Середні висоти — 19(0 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — гора Афаджато (885 м). На східній околиці країни підносяться гори Того з найвищою точкою країни.

Узбережжя[ред. | ред. код]

На узбережжі низькі піщані пляжі перемежаються з солоноводними лагунами, обрамованими невеликими гаями кокосових пальм.

Острови[ред. | ред. код]

Докладніше: Острови Гани

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Гани

Південь Гани лежить у екваторіальному кліматичному поясі, північ — у субекваторіальному[9]. Цілий рік панують екваторіальні повітряні маси[10]. На узбережжі цілий рік спекотно, сезонні коливання температури незначні, значно менші за добові. превалюють слабкі вітри, цілий рік надмірне зволоження, майже щодня по обіді йдуть дощі, часто зливи з грозами[10]. На півночі влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження достатнє, але влітку може відмічатись посушливий сезон[10].

Гана є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Докладніше: Гідрографія Гани

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 53,2 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 340 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Гани

Річки країни належать басейну Гвінейської затоки Атлантичного океану. Річка Вольта і її притоки, особливо Чорна Вольта, Біла Вольта, Оті і Афрам, утворюють основну систему стоку. Серед дрібніших річок виділяються Тано, Анкобра і Пра.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Гани

Єдине велике природне озеро Босумтві знаходиться за 34 км на південний схід від Кумасі, має майже округлу форму і оточене пологими лісистими горбами висотою понад 180 м над рівнем озера.

Після споруди дамби на річці Вольта в ущелині у Акосомбо в 1964 році утворилося величезне водосховище Вольта площею 8500 км². Завдяки цьому відкрилися нові перспективи для розвитку судноплавства всередині країни, прісноводного рибальства і зрошуваного землеробства. Гідроелектростанція на річці побудована також і в Кпонге, разом вони забезпечують енергією алюмінієвий комбінат в Темі і інші промислові підприємства на півдні країни.

Болота[ред. | ред. код]

Докладніше: Болота Гани

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Гани

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Гани

На півночі Гани — савана, на південному заході — вологі тропічні ліси. У межах території Гани відособлюють прибережний, лісовий і саванний райони, розділені невисокими лісистими уступами. Далі в глибінь країни тягнеться плоска рівнина, місцями усіяна останцевими горбами і порослі колючими чагарниками і приземкуватими деревами. Далі на півночі від цієї рівнини знаходиться лісисте плато. Це і є знаменитий західноафриканський ліс з високими деревами, що стоять дуже близько одне до одного і чия густа крона затримує яскраве сонячне світло і забезпечує в наземному ярусі вологі теплі умови, сприятливі для зростання ліан і епіфітів.

Земельні ресурси Гани (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 69,1 %,
    • орні землі — 20,7 %,
    • багаторічні насадження — 11,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 36,5 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 21,2 %;
  • інше — 9,7 %[1].
Див. також: Ліси Гани

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Гани

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Ефіопської області: південна частина, узбережжя Гвінейської затоки — до Західноафриканської, північна частина — до Східноафриканської підобласті[10].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Гана є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції з охорони морських живих ресурсів[1].

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Гани

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари з січня по березень; посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Гани можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також: Екорегіони Гани

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к Ghana, Geography. Factbook.
  2. Котляков В. М., 2006.
  3. а б Поспелов Е. М., 2005.
  4. Атлас світу, 2005.
  5. а б Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 17 March. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  8. Гана // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
  9. Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
  10. а б в г ФГАМ, 1964.
  11. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  12. Ramsar Sites Information Service : [англ.] : [арх. 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]