Економічні райони України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

За економічним районуванням Україна поділена на Донецький, Карпатський, Північно-західний, Північно-східний, Подільський, Придніпровський, Причорноморський, Столичний, Центральний економічні райони[Джерело?].

Загальні показники[ред.ред. код]

Населення, тис. осіб (2013) Валовий регіональний продукт, 2011[1]
млн грн
Обсяг реалізованої промислової продукції, 2012[2]
млн.грн.
Введення житла, 2012[3]
тис. м2
Капітальні інвестиції, 2012[4]
млн грн
Карпатський ЕР 6 084,1 13,4% 108 878 8,4% 67 365,8 6,0% 2 038 19,0% 19 619,1 7,4%
Північно-західний ЕР 2 196,9 4,8% 36 939 2,8% 24 698,8 2,2% 543 5,1% 5 851,8 2,2%
Подільський ЕР 4 018,3 8,8% 68 236 5,2% 42 313,4 3,8% 1 090 10,1% 11 343,5 4,3%
Столичний ЕР 6 913,8 15,2% 326 021 25,0% 120 628,6 10,8% 3 035 28,2% 88 937,2 33,7%
Центральноукраїнський ЕР 2 264,1 5,0% 47 053 3,6% 41 721,8 3,7% 261 2,4% 7 750,1 2,9%
Північно-східний ЕР 5 355,4 11,8% 152 025 11,7% 145 727,3 13,1% 753 7,0% 26 402,3 10,0%
Причорноморський ЕР 6 995,5 15,4% 155 159 11,9% 83 318,6 7,5% 2 046 19,0% 39 197,6 14,9%
Придніпровський ЕР 5 093,0 11,2% 189 545 14,6% 282 849,6 25,3% 461 4,3% 26 717,9 10,1%
Донецький ЕР 6 631,9 14,6% 218 223 16,8% 303 786,4 27,2% 523 4,9% 37 908,2 14,4%
УКРАЇНА 45 553,0 100,0% 1 302 079 100,0% 1 115 826,12 100,0% 10 750 100,0% 263 727,7 100,0%

Історія виникнення[ред.ред. код]

Центри виробництва[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Докладніше у статті Промисловість України

Великі металургійні заводи споруджені в Запоріжжі, Маріуполі, Дніпропетровську, Донецьку, нафтопереробні заводи є в Херсоні, Одесі, Дрогобичі, Кременчуці, Лисичанську. На Донбасі і в Придніпров'ї розвинена хімічна промисловість, яка продукує соду, сірчану кислоту, добрива, синтетичні смоли, пластмаси, волокна, шини і різні хімікати. Україна виробляє також обладнання для важкої промисловості, енергетики (електромотори, турбіни, потужні трансформатори), залізничного транспорту (локомотиви, вантажні вагони), гірничодобувної промисловості (екскаватори, бульдозери, вугільні комбайни), автотранспорту (вантажні машини, автобуси, легкові автомобілі), цивільної авіації (пасажирські літаки, авіаційні двигуни) і сільського господарства (трактори, сільгосптехніка). Крім того, виготовляється широкий спектр побутової, а також комп'ютерної техніки. Космічні технології і озброєння — важливий напрям розвитку машинобудування України. Військово-промисловий комплекс на початку 1990-х років давав біля 1/4 обсягу промислового виробництва України. Промисловість будівельних матеріалів виробляє цемент (5 млн т в 1997), залізобетонні конструкції, ізоляційні, облицювальні і стінові матеріали, асбесто-цементні вироби і шифер, силікатне скло, кераміку і фаянс. За період з 1918—1980 біля 62 % всіх капіталовкладень було направлено в будівництво.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Докладніше у статті Сільське господарство України

Сільськогосподарські угіддя займають 42 млн гектарів, або 70% загального фонду країни. 78,9% сільськогосподарських угідь — орні землі (рілля) і багаторічні насадження, 13,0% — пасовища, 8,4% — сіножаті. Найвища частка орних земель — у степових районах (70 — 80%) і лісостеповій зоні. Пасовища зосереджені, в основному, в Карпатах, на Поліссі та в південно-східних степових областях, сіножаті — в долинах рік лісової і лісостепової зон.

Економічні райони[ред.ред. код]

Донецький[ред.ред. код]

Донецький економічний район займає площу 53,3 тис. км². або 8,8% території України з населенням 6,67 міл. осіб. Складається з Донецької та Луганської областей. У межах району розміщений Український Донбас (високорозвинутий ТВК із специфікою добувних галузей промисловості та відновною обробною промисловістю). Характерними є значний ПРП та потужний виробничий потенціал.

Основним багатством надр Донецького економічного району є кам'яне вугілля (від довгополумяного до антрацитів). Пласти камяного вугілля малопотужні товщиною 40-70 см. У районі виявлено родовища природного газу у Червонокопівську, Славяносербську, Борівському, Співаківському, Кружилівському. Є 21 газоперспективна площа. У басейні річок Кальміус і Торець (Донецька область) та Айдар і Деркул (Луганська облась) знайдено родовища бурих залізняків непромислового значення. Регіон має запаси наступних корисних копалин: кам'яної солі, вапняків, високоякісної крейди, вогнетривкі глини, цементного мергелю.

Кількість опадів - 500-600 мм, водні ресурси регіону не забезпечують потреб у водній промисловості, сільського господарства, населення.

На січень 1995 року розвідано 52 площі для будівництва нових шахт. Чисельність населення Донецького економічного району становить понад 8,2 млн чол. (89,1% міського населення).

Працює 21 виробниче об'єднання з видобутку вугілля, які включають 214 шахт.

Електроенергію в основному виробляють ДРЕС (Вуглегірська, Словянська, Миронівська, Міусинська, Сєвєродонецька та ряд інших). У Маріуполі розміщені підприємства чорної металургії. Заводи кольорової металургії розміщені у Катянжинові - "Укрцинк", Микитові - ртутний комбінат, Артемівську - завод обробки кольорових металів, Торезьку - завод твердих сплавів та "Донецьквторкольормет".

Також у регіоні розміщені підприємства гірничохімічного комплексу та коксохімічне виробництво. У Сєвєродонецьку розташоване найпотужніше хімічне підприємство України.

Машинобудівний комплекс регіону включає такі підприємства:

  • ВО "Новокраматорський машинобудівний завод";
  • Горлівський машинобудівний завод;
  • Маріупольський завод важкого машинобудування;
  • ВО "Луганський тепловозобудівний завод";
  • Ряд інших.

Виділяють такі промислові вузли:

  • Донецько - Макіївський (вугільна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, металообробна промисловість);
  • Горлівсько - Єнакієвський (вугільна, металургійна, машинобудівна, хімічна, енергетична галузі);
  • Краматорсько - Славянська (машинобудівна, металургійна, хімічна, енергетична, соляна, промисловість будівельних матеріалів);
  • Торезо - Снижнянський (вугільна, електротехнічна, легка, будівництво);
  • Красноармійсько - Маріупольський (чорна металургія, машинобудування, рибоконсервна промисловість);
  • Луганський (машинобудування, легка, харчова галузі);
  • Лисичансько - Сєвєродонецький (хімічна, машинобудування, вугільна);
  • Стаханово - Алчевський (вугільна, металургійна, машинобудівна);
  • Краснолуцько - Антрацитівський (вугільна, машинобудівна);
  • Свердловсько - Ровенківський та Краснодонський (вугільна).

Сільське господарство представлене зерновими культурами та тваринництвом (північна зона - розвинене зернове господарство, соняшник, молочно - мясне скотарство, свинарство, птахівництво; центрально - південна зона - приміська спеціалізація).

Регіон має 2487 км залізничних колій, довжина автошляхів - 13600 км, газо - нафтопроводи, продуктопроводи. Екологічні проблеми: дефіцит чистої води, запиленість, загазованість, посухи, пилові бурі.

Придніпровський[ред.ред. код]

Придніпровський економічний район складається з Дніпропетровської та Запорізької областей. Це другий район після Донецького за обсягом виробництва промислової продукції.

Клімат - помірно-континентальний. Залізні руди Криворізького басейну представлені 12 млрд тонн. Залізна руда є у Оріхові, Павлограді, Чортоницьку, Жовтих водах.

Є родовища титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту. У Західному Донбасі залягає 8,6 млрд тонн камяного вугілля. Придніпровський район має поклади бурого вугля, нафти, природного газу, бокситів.

Грунтово-кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства , а родовища корисних копалин - розвитку промисловості. У Придніпров'ї поєднується розвиток важкої індустрії та харчової промисловості.

Провідними галузями є такі:

  • Залізорудна;
  • Марганцеворудна;
  • Чорна металургія;
  • Машинобудівна;
  • Хімічна.

Важливе значення має харчова, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Сільське господарство Придніпров'я виробляє 20% виробництва пшениці, 25% - кукурудзи, 35% - соняшнику, 14% - овочів, 14% - м'яса, 15% - молока, 20% - вовни від загальнодержавного.

У Придніпров'ї розвинені всі види транспорту. Через регіон з'єднується Криворізький басейн з Донбасом, СНД, портами Чорного і Азовського морів.

Експортується продукція гірничорудної, металургійної промисловості, машинобудування, будівельних матеріалів, сільськогосподарська продукція, вугілля, нафтопродукти, боксити, ліс, текстиль у інші регіони, СНД, країни Європи, Азії, Африки.

Сформовані такі промислові вузли:

  • Криворізький (залізорудна промисловість, гірничорудне машинобудування, легка і харчова промисловість);
  • Дніпродзержинський (металургія, хімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість);
  • Дніпропетровський (чорна металургія, машинобудування, хімічна промисловість, легка, меблева та будівельних матеріалів).

Іде процес формування ряду інших промислових вузлів. Екологічна ситуація у регіоні є однією з найгостріших у світовому порівнянні.

Північно-східний[ред.ред. код]

Північно-східний економічний район включає Полтавську, Сумську та Харківську області з населенням понад 6,3 млн чол. Та площею 83,9 тис. км2.

Це індустріально розвинений район з вигідним економіко - географічним положенням. На промисловість припадає 75% валового продукту регіону. Він займає третє місце за розвитком промисловості та вартістю основних виробничих фондів, де зосереджено 20% машинобудування України.

Цей район характеризується сприятливими природнокліматичними умовами, значними запасами корисних копалин. 65,9% населення проживає в містах, що пояснюється наявністю інтенсивного сільськогосподарського виробництва.

Основними галузями є машинобудування, металообробна, харчова, хімічна, легка промисловість. Машинобудування виробляє 35% валової продукції регіону. Зосереджено машинобудування у Харкові (енергетичне і електротехнічне), Полтаві (завод електротехнічних виробів, газорозрядних ламп), Глухів (електронні та агрегатні вузли), Кременчук (транспортне машинобудування), інші. За машинобудуванням за ступенем важливості ідуть харчова та легка промисловість. Розвинені будівництво, газова, деревообробна, меблева промисловості. Ведеться інтенсивне сільськогосподарське виробництво на 5959,9 тис. га земель. Довжина залізниць - 3198км., автомобільних доріг (з твердим покриттям) - 7,0 тис. км. У районі розвинута невиробнича сфера та рекреаційний комплекс.

Центральний[ред.ред. код]

Площа - 45,5 тис. км2. Населення становить 2,3 млн осіб. До Центрального економічного району належить Кіровоградська та Черкаська області. У районі є потужний природно — ресурсний потенціал. Район в цілому бідний на рудні ресурси. Є сприятливі умови для розвитку аграрного сектора.

Індустріально — аграрний комплекс спеціалізується на обробній промисловості. Базою розвитку обробної галузі є паливно — енергетичний комплекс, зокрема електроенергетика. Розвинена хімічна, нафтохімічна, мікробіологічна, промисловість будівельних матеріалів. Спеціалізованими галузями є легка та харчова промисловість. Легка промисловість забезпечується місцевою сировиною, діють ряд льонокомбінатів. У Києві працює ватно — ткацька фабрика, Київський та Дарницький шовкові комбінати, трикотажне об'єднання «Киянка», швейне об'єднання «Україна» і «Каштан».

Частка промисловості становить понад 60% у валовій продукції регіону. Розвинуто сільськогосподарське машинобудування у Кіровограді («Червона Зірка») та об'єднання «Азот» у Черкасах.

Хімічне устаткування виробляють у Києві, Фастові, екскаватори — Бородяша, Київ; верстати — Київ. У Києві виробляють літаки, річкові судна, мотоцикли та ін.

Найбільшими залізничними вузлами є Київ, Фастів, Миронівка, Шевченкове, Знамянка. Найбільші аеропорти розміщені у Борисполі та Жулянах.

Подільський[ред.ред. код]

До Подільського економічного району належать Вінницька, Тернопільська та Хмельницька області. Це четвертий за розмірами економічний район із значними сільськогосподарськими, лісовими, мінеральними, водними та рекреаційними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя становлять 71% земельної площі, яка становить 60,9 тис. км2. Населення - 4560,2 тис. чол. Лісові ресурси становлять 11,5% (800,5 тис. га) території. У районі залягають значні поклади природних будівельних матеріалів. У Вінницькій області відкрито родовище залізних руд (0,8 млрд тон).

Запаси пеліканіту становлять 170 млн тон, це єдина у Європі сировина для виготовлення склолитого цементу, порцелянових виробів.

Провідною є харчова промисловість. Машинобудування обслуговує потреби сільського господарства, харчової промисловості. Підприємства природо- та верстатобудування є такі:

  • Вінницький завод тракторних агрегатів;
  • Калинівський завод устаткування для цукрових заводів;
  • Тернопільський завод бурякоцукрових комбайнів;
  • Хмельницький (трансформаторні підстанції, тракторні деталі, ковально - пресове устаткування);
  • Камянець-Подільський (сільськогосподарські машини, трансформаторні підстанції, деревообробний інструмент);
  • Тернопільське виробниче об'єднання "Ватра" (електроапаратура);
  • Шепетівка (тракторні деталі).

Сільськогосподарське виробництво спеціалізується на зерново-буряковій та мясо-молочній продукції. Довжина залізниць - 2536 км, автодоріг - 17,4 тис. км. Проходять газопроводи "Союз", Уренгой - Помари - Ужгород.

Карпатський[ред.ред. код]

До складу Карпатського економічного району входять Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька області. Площа - 56,6 тис. км2., населення - 6,5млн. чол. Територія цього району включає Прикарпаття, Карпати, Закарпаття. Це прикордонний район, який знаходиться на перехресті залізниць: Київ - Прага, Київ - Краків, Варшава - Бухарест, газопроводів: Уренгой - Помари - Ужгород, Оренбург - Західний кардон.

У Прикарпатті розташована полікопанентна зона (нафта, природний газ, калійні солі, магнієві солі, кухонна сіль, сірка, вапняк, фосфорити).Надзвичайно цінними є лісові та водні ресурси, зокрема мінеральні води Трускавця, Східниці, Сваляви, Квасів, Моршина та лікувальні грязі села Черче Івано - Франківської області.

У районі розвинуті машинобудування, харчова, лісова, деревообробна, промисловість будівельних матеріалів. Електроенергетика представлена Бурштинською, Добротвірською ДРЕС, рядом дрібних ГЕС і ТЕЦ. Машинобудування представлене приладобудуванням, телевізійною технікою, електролампами, металорізальними інструментами. Розвинуті хімічна індустрія, лісовий комплекс та сільське господарство.

Причорноморський[ред.ред. код]

До складу Причорноморського економічного району входять Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим. Площа - 113,4 тис. км2., населення - 7,8 млн чол. На Керченському півострові залягає 2,8 млрд тон (14% запасів України) залізних руд. Виявлено родовища нафти і газу на Керченському півострові, АРК, півдні Одеської області.

Район є традиційно аграрним з розвиненою переробною промисловістю. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв (3 заводи), Херсон (2 заводи), Керч (1 завод), Севастополь (морський завод). У Одесі функціонують завод великого кранобудування, автоскладальний завод, завод тракторних плугів, верстатобудування, Херсоні - комбайновий завод, Миколаєві - завод "Дормашина".

Легка промисловість виробляє 20% тканин загальнодержавного виробництва (Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле-джутова фабрика, ряд вовняних та трикотажних фабрик). Харчова промисловість забезпечується власною сировиною. На залізничний транспорт припадає 13% колій України.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.