Абдус Салам

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нобелівська премія з фізики (1979) Абдус Салам
пенджаб. عبدالسلام
пенджаб. ਅਬਦੁਸ ਸਲਾਮ
Abdus Salam 1987.jpg
Народився 29 січня 1926(1926-01-29)[1][2][…]
Jhangd, Faisalabad Divisiond, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Помер 21 листопада 1996(1996-11-21)[1][2][…] (70 років)
Оксфорд, Велика Британія
·progressive supranuclear palsyd
Країна Пакистан Пакистан
Діяльність викладач університету, фізик-теоретик, фізик
Alma mater Пенджабський університет
Кембриджський університет
Галузь фізика
Заклад Імперський коледж Лондона, Ministry of Science and Technologyd, Урядовий коледжd, коледж Святого Джонаd і Міжнародний центр теоретичної фізики
Ступінь професор
Науковий керівник Nicholas Kemmerd[4] і Paul Taunton Matthewsd[5]
Відомі учні Fayyazuddind
Членство Лондонське королівське товариство, Папська академія наук[6], Академія наук СРСР[7], Шведська королівська академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Індійська національна академія наукd, Національна академія наук Італіїd, Всесвітня академія наук[8], Національна академія наук США і Польська академія наук
Відомий завдяки: Електрослабка взаємодія
У шлюбі з Louise Johnsond
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» орден Незалежності Йорданії Nishan-e-Imtiaz Орден «Ситара-і-Імтияз»

Премія «Атом для миру»

член Лондонського Королівського Товариства

Гордість виконання
медаль Коплі

Королівська медаль (1978)

Нобелівська премія з фізики (1979)

Велика золота медаль імені М. В. Ломоносова (1983)

медаль Г'юза (1964)

медаль Маттеуччі (1978)

Почесний доктор Гентського університетуd (18 березня 1988)

Міжнародна премія Каталоніїd (1990)

TWAS fellowd

National Order of Scientific Meritd

Премія пам'яті Роберта Оппенгеймераd (1971)

Орден Пакистану

honorary doctor of the University of Gothenburgd

почесний доктор Кембриджського університетуd

honorary doctor of the University of Edinburghd

нагорода Марселя Гроссманна (1985)

член Американського фізичного товариства[d]

Почесний доктор Мадридського університету Комплутенсеd (1983)

Бейкерівська лекція (1980)

медаль і премія Максвелаd (1962)

премія Адамсаd (1958)

Fellow of Bangladesh Academy of Sciencesd

Fellow of Pakistan Academy of Sciencesd

медаль і премія Гутріd (1976)

honorary doctor of the University of Science and Technology of Chinad (1986)

Associate Fellow of the African Academy of Sciencesd (1987)

honorary doctor of Istanbul Universityd

honorary doctor of the University of Exeterd

Q4287195? (1978)

Автограф AbdusSalamBlackpenAutograph.png

CMNS: Абдус Салам у Вікісховищі

Абдус Салам (англ. Abdus Salam; 29 січня 1926, Джанг, Британська Індія (нині Пакистан) — 21 листопада 1996, Оксфорд, Велика Британія) — пакистанський фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики за 1979 рік (спільно з Шелдоном Глешоу та Стівеном Вайнбергом).

Коротка біографія[ред. | ред. код]

У 1946 році закінчив Урядовий коледж Пенджабського університету в Лахорі, вступив до Кембриджського універститету в Англії. В 1949 році захистив магістерську дисертацію. В 1952 році захистив докторську дисертацію з квантової електродинаміки. 1951 року Салам став професором математики Пакистанського Урядового коледжу.

В 1954 році повернувся в Кембридж на посаду лектора з математики, а в 1957 у став професором кафедри теоретичної фізики Імперського коледжу в Лондоні. Від 1961 року був радником з науки президента Пакистану.

Від 1964 по 1993 роки був директором Міжнародного центру теоретичної фізики в Трієсті (Італія), до створення якого доклав великі зусилля. Від 1964 по 1975 роки він був членом, а в 19711972 роках — головою Консультативного комітету ООН з науки і техніки.

Від середини 1950-х років Салам працював над єдиної теорією фундаментальних взаємодій, намагаючись об'єднати електромагнетизм із сильними та слабкими взаємодіями. Використовуючи принцип калібрувальної інваріантності, запропонований Ш. Глешоу, він у 1968 році (незалежно від Стівена Вайнберга) побудував теорію, що об'єднує слабкі й електромагнітні взаємодії в єдину електрослабку взаємодію, і передбачив, що переносниками слабкої взаємодії є (на той час ще не відкриті) заряджені частинки W + ,W — і нейтральна частка Z 0 (відкриті в 1983).

Нагороди[ред. | ред. код]

У 1979 році «за внесок у побудову об'єднаної теорії слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі за передбачення слабких нейтральних струмів» спільно з С. Вайнбергом і Ш. Глешоу Салам був удостоєний Нобелівської премії з фізики. Крім Нобелівської премії, Салам був удостоєний премії «Атом для світу» (1968), нагороджений медаллю Максвелла Лондонського фізичного товариства (1961), медаллю Х'юза (1964), Королівської медаллю Лондонського королівського товариства (1978), золотою медаллю Ломоносова АН СРСР (1983) та багатьох інших нагород. Був членом академій наук багатьох країн, у тому числі іноземним членом Академії наук СРСР.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]