Hesco bastion

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моряки ВМС США готують до монтажу конструкцію Hesco bastion
Військовослужбовці армії Іраку заповнюють Hesco bastion землею
Німецька військова база (норвезький відділ) Camp Marmal поблизу Мазарі-Шариф в Афганістані оточена бар'єрами Hesco по периметру та по-секційно всередині — для захисту від ураження мінометним вогнем

Hesco bastion — це сучасна бар'єрна конструкція, різновид габіону, яка використовується для боротьби з повенями як тимчасова чи напівстаціонарна дамба, а також як військове фортифікаційне укріплення — бар'єр проти вибухів або стрілецької зброї. Розробила бар'єр Hesco однойменна британська компанія Hesco наприкінці 1980 року[1]. Конструкція виготовлена з дротяного контейнера із сітки та універсального стандартного авіаційного полотняного мішка-контейнера для перевезення вантажів авіацією. Використовувався дуже активно під час військових операцій в Іраку та Афганістані[2].

Спочатку розроблений бар'єр використовувася за призначенням - на складних ділянках ґрунту та болотах для боротьби з ерозією та з повенями. Однак дуже швидко, починаючи з 1990 року, Hesco bastion став популярним у військовій сфері безпеки. Hesco бар'єри також використовуються і зараз для їх первісного призначення: їх застосовували наприклад в 2005 році в США для зміцнення дамби навколо Нового Орлеана після урагану Катріна.

Аналоги в Україні[ред. | ред. код]

Група волонтерів «Крила Фенікса» та Юрій Бірюков в зв'язку з бойовими діями на сході, нагальною необхідністю огороджувати вогневі точки, намети, закривати техніку та склади боєзапасів підтримала розвиток бастіонів «Заграда»[3] українського виробництва (аналоги бастіону Геско) — замовила 50 комплектів по 9 модулів і вже відправила певну кількість бастіонів «Заграда» на передову[4].

2 жовтня 2014 року місто Львів передало бійцям «Донбасу» габіони, розроблені львівським підприємством ТзОВ «Пліт». Це сучасні блокпости — збірно-розбірні конструкції, обшиті геотекстилем, які пройшли випробування на Яворівському полігоні[5].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]