Гдиня
Гди́ня (Ґдиня, пол. Gdynia) — місто на півночі Польщі в Поморському воєводстві, розташоване на березі Гданської затоки. Розташована в Кашубії, у Гданській Померанії, Гдиня є частиною міської агломерації разом із Сопотом і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн.
Назва[ред. | ред. код]
- Ґди́ня (пол. Gdynia, МФА: [ˈɡdɨɲa], ⓘ; лат. Gdina, Civitas Gdinensis) — польська назва.
- Ґді́ньо (кашуб. Gdiniô) — кашубська назва.
- Ґді́нґен (нім. Gdingen) — традиційна німецька назва.
- Ґотенга́фен (нім. Gotenhafen, «готська затока») — німецька назва в 1939—1945 роках.
Географія[ред. | ред. код]
Цей розділ статті ще не написано. |
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат Гдині (1976—2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13,7 | 11,2 | 16,0 | 24,8 | 30,2 | 32,1 | 34,7 | 29,3 | 28,5 | 22,1 | 15,2 | 14,1 | 34,7 |
Середній максимум, °C | 2,0 | 2,8 | 6,2 | 11,6 | 16,8 | 20,4 | 22,7 | 22,5 | 18,4 | 12,2 | 7,6 | 4,3 | 12,3 |
Середня температура, °C | −0,6 | 0,35 | 2,25 | 7,65 | 12,0 | 15,9 | 18,75 | 18,5 | 15,1 | 9,25 | 5,65 | 2,45 | 8,94 |
Середній мінімум, °C | −3,2 | −2,1 | −1,7 | 3,7 | 7,2 | 11,4 | 14,8 | 14,5 | 11,8 | 6,3 | 3,7 | 0,6 | 5,6 |
Абсолютний мінімум, °C | −21,2 | −12,6 | −13,9 | −4,6 | −2,3 | 4,7 | 9,2 | 7,7 | −4,6 | −3,8 | −5,2 | −14,5 | −21,2 |
Норма опадів, мм | 46.6 | 40.6 | 47.7 | 36.6 | 60.1 | 59.6 | 72.5 | 74.9 | 71.2 | 68.7 | 61.2 | 57.8 | 696.6 |
Днів з дощем | 15 | 11 | 13 | 13 | 16 | 15 | 16 | 17 | 14 | 18 | 19 | 16 | 183 |
Днів зі снігом | 11 | 13 | 10 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 6 | 7 | 50 |
Вологість повітря, % | 82 | 86 | 79 | 69 | 63 | 69 | 71 | 72 | 82 | 83 | 84 | 87 | 77 |
Джерело: myweather2[37] |
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про кашубське рибальське селище «Gdynia» датовано 1253 роком. Oxhöft, зараз відома як Оксивє (пол. Oksywie), зараз частина Гдині, згадується з 1209 року. У цій місцевості була побудована перша церква на узбережжі Померанії.
У 1380 році власник села, яке стало пізніше Гдинею, Пітер із Русокіну, віддав село Цистерціанському ордену, таким чином протягом 1382—1772 років Гдиня належала до цистерціанського абатства в Оліві. У 1789 році в селі був лише 21 будинок.
Область пізнішого міста Гдиня розділила свою історію з Помералією (Східна Померанія); за доісторичних часів це був центр Оксивської культури; пізніше терени заселені готами, ще пізніше слов'янами з деяким впливом пруссів. Як частина Померанії, це була провінція в складі Польщі в 990—1308 роках.
У 1309—1310 роках завойована Тевтонським орденом, а згодом стала частиною Королівської Пруссії в межах Королівства Польщі. Після першого поділу Речі Посполитої у 1772 році, у складі Королівства Пруссія, і як частина Пруссії стала частиною Німецької імперії.
У 1870 році село Gdingen мало приблизно 1200 мешканців. Гдиня не була бідним рибальським селом, а популярним туристичним місцем із декількома гостьовими будинками, ресторанами, кафе, декількома цегельними будинками і маленькою гаванню, з пірсом для маленьких торговельних суден. Перший кашубським мером Гдині був Ян Радка. Після Версальського договору 1919 року Гдиня поряд з іншими частинами Західної Пруссії стала частиною Польської республіка; одночасно, місто Данциг і навколишня область була оголошена вільним містом під егідою Ліги Націй.
Будівництво морського порту[ред. | ред. код]
Рішення побудувати головне портове місто в селі Гдиня затвердив польський уряд взимку 1920 року. Це сталося після того, як працівники гавані портового Вільного міста Данциг оголосили страйк під час Польсько-радянської війни і Польська республіка зазнала потреби в портовому місті, яке було б під повним контролем, економічно і політично.
Будівництво портового міста Гдині було розпочато в 1921 році, але через фінансові труднощі будівництво проводилося повільно і з перервами; воно було прискорено після того, як Сейм (парламент) прийняв Акт про будівництво портового міста Гдиня 23 вересня 1922 року. До 1923 року були побудовані 550-метровий пірс, 175-метровий дерев'яний хвилеріз, і маленька гавань. Церемоніальне урочисте відкриття Гдині, як тимчасового військового порту і рибальської бази відбулося 23 квітня 1923 року, і перше морське судно прибуло 13 серпня 1923 року.
Щоб прискорити швидкість будівництва, польський уряд в листопаді 1924 року підписав контракт з Французько-польським консорціумом для будівництва портового міста Гдині, який в кінці 1925 року побудував семиметрової глибини гавань, південний пірс, частину північного пірса, залізницю, і також замовив устаткування для перевантаження. Роботи йшли повільніше, ніж очікувалось. Вони прискорилися лише після того, як у травні 1926 року збільшився польський експорт (завдяки німецько-польській торговельній війні, яка прив'язала польську міжнародну торгівлю до морських маршрутів), а також завдяки польському міністру промисловості і торгівлі, Євгену Квітковському, також відповідальному за будівництво Центрального індустріального регіону. До кінця 1930 року були побудовані доки, пірси, хвилеломи і багато допоміжних і промислових установок (як, наприклад, термінали, крани і холодильники).
Перевантаження підвищилися від 10 000 тонн (1924) до 2 923 000 тонн (1929). У цей час Гдиня була лише транзитним портом і через неї відбувався експорт вугілля. У 1931—1939 роки гавань Гдині була розширена, щоб стати універсальним морським портом. У 1938 році Гдиня була найбільшим і найсучаснішим портом на Балтійському морі, а також десятим за величиною в Європі. Перевантаження підвищилися до 8,7 млн тонн, що становило 46 % польської зовнішньої торгівлі. У 1938 році верф Гдині почала будувати її перше морське судно.
Гдиня під час Другої Світової війни (1939—1945)[ред. | ред. код]
Місто і морський порт були окуповані у вересні 1939 німецькими військами і перейменовано на 'Gotenhafen' на честь готів, давнього германського племені. Приблизно 50,000 польських громадян, після збільшення гавані було репатрійовано. Гавань була перетворена на німецьку військово-морську базу.
Верф була розширена в 1940 році і перетворена на філію кільської верфі (Deutsche Werke Kiel A.G.). Гдиня стала первинною німецькою військово-морською базою, і будучи відносно віддаленою від театрів військових дій, дала притулок більшості з німецьких великих суден — лінійним кораблям і важким крейсерам.
Як портове місто, так і корабельня, зазнали декілька повітряних нальотів союзників у 1943 році, але отримали незначні пошкодження. Область портового міста значною мірою було знищено при відступі німецьких військ у 1945 році (90 % з будівель і устаткування були знищені).
Місто було також розташуванням нацистського концтабору Gotenhafen, підтабору концтабору Стуттгоф біля Данцигу.
Гдиня після II Другої Світової війни[ред. | ред. код]
28 березня 1945 року Гдиня була зайнята радянськими військами й увійшла до польського Гданського воєводства.
4 грудня 1999 року, шторм знищив кран вантажопідйомністю 900 тонн[38].
Транспорт[ред. | ред. код]
Порт Гдиня[ред. | ред. код]
У 2007 році через порт пройшло 364 202 пасажири, 17 025 тис. тонн вантажів і 614 373 TEU контейнерів. Між Гдинею та Карлскруною, Швеція, курсує регулярне автомобільне поромне сполучення.
Аеропорт[ред. | ред. код]
Головний аеропорт агломерації, Гданський аеропорт імені Леха Валенси, розташований приблизно за 25 км на південний захід від центру Гдині та має сполучення приблизно з 55 пунктами призначення. Це третій за пасажирообігом аеропорт у Польщі[39]. Другий термінал авіації загального призначення призначення відкрито у травні 2012 року, що збільшило пропускну здатність аеропорту до 5 мільйонів пасажирів на рік.
Інший місцевий аеропорт (Аеропорт Гдиня-Косаково) розташований частково в селі Косаково, на північ від міста, а частково в Гдині. Цей аеропорт був військовим з часів Другої світової війни, але у 2006 році було вирішено, що аеропорт буде використовуватися для обслуговування цивільних[40]. Роботи йшли повним ходом і мали бути готові до 2012 року, коли проєкт зазнав краху після рішення ЄС у лютому 2014 року щодо фінансування міста Гдині як нечесної конкуренції аеропорту Гданська. У березні 2014 року керуюча компанія аеропорту подала заяву про банкрутство, про що було офіційно оголошено у травні того ж року. Доля близько 100 мільйонів злотих державних коштів із Гдині залишається невідомою, документи не оприлюднюються, попри неодноразові запити жителів про це до мера міста Войцеха Щурека[en].
Автомобільний транспорт[ред. | ред. код]
Автошлях Квятковського[en] сполучає порт Гдині та місто з Кільцевою дорогою, а отже, з автострадою A1. Національна дорога 6 сполучає Тримісто з агломерацією Слупськ, Кошалін і Щецин.
Залізниця[ред. | ред. код]
Головною станцією в Гдині є залізнична станція Гдиня-Головна, а в Гдині є ще п'ять залізничних станцій. Місцеві послуги надає Швидкісна міська залізниця, що часто курсує поїздами, що охоплюють район Триміста, включаючи Гданськ, Сопот і Гдиню. Потяги далекого прямування з Варшави через Гданськ закінчуються в Гдині, а також є прямі поїзди до Щецина, Познані, Катовиці, Любліна та інших великих міст. У 2011—2015 роках маршрут Варшава — Гданськ — Гдиня зазнає масштабної модернізації вартістю 3 мільярди доларів США, що частково фінансується Європейським інвестиційним банком, включаючи заміну колії, перебудову кривих і перенесення дільниць колії для забезпечення швидкості до 200 км/год, модернізацію станцій і встановлення найсучаснішої системи сигналізації ETCS. У грудні 2014 року нові високошвидкісні поїзди Alstom Pendolino були введені в експлуатацію між Гдинею, Варшавою та Краковом, що скоротило час поїздки до Гдині на 2 години[41][42].
Населення і площа[ред. | ред. код]
Рік | Населення | Площа |
---|---|---|
1870 | 1200 | |
1920 | 1300 | |
1926 | 12,000 | 6 км² |
1939 | 127 000 | 66 км² |
1945 | 70 000 | 66 км² |
1960 | 150 200 | 73 км² |
1970 | 191 500 | 75 км² |
1975 | 221 100 | 134 км² |
1980 | 236 400 | 134 км² |
1990 | 251 500 | 136 км² |
1994 | 252 000 | 136 км² |
1995 | 251 400 | 136 км² |
2000 | 255 420 | 135,49 км² |
2003 | 251 000 | 136 км² |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 118 549 | 20 703 | 81 920 | 15 926 |
Жінки | 130 589 | 19 542 | 76 944 | 34 103 |
Разом | 249 138 | 40 245 | 158 864 | 50 029 |
Населення за роками:
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Гдиня утримує відносини з такими містами:
Місто | Держава | Рік підписання документу |
---|---|---|
Ольборг | Данія | 1987 |
Барановичі | Білорусь | 1993 |
Бруклін | США | 1991 |
Хайкоу | КНР | 2006 |
Калінінград | Росія | 1994 |
Карлскруна | Швеція | 1990 |
Кіль | Німеччина | 1985 |
Клайпеда | Литва | 1993 |
Котка | Фінляндія | 1988 |
Крістіансанн | Норвегія | 1991 |
Кунда | Естонія | 2001 |
Лієпая | Латвія | 1999 |
Плімут | Велика Британія | 1976 |
Сієтл | США | 1994 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Кшиштоф Скура (1950—2016) — польський біолог, іхтіолог, океанограф.
- Ізабела Філіпяк (* 1961) — польська письменниця.
- Станіслав Барановський (1935—1978) — польський гляціолог.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/gdynianin;4436531.html
- ↑ https://sjp.pwn.pl/so/gdynianka;4436532.html
- ↑ https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/gdyne-gdynia-lenkija/3508
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/klajpeda,341503
- ↑ а б в г д е ж и к л м https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
- ↑ http://www.aalborgevents.dk/venskabsbyer/gdynia-polen
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/aalborg,341497
- ↑ http://gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/baranowicze,341504
- ↑ https://www.intex-press.by/2017/06/20/dvadtsat-tri-gorodov-pobratimov-baranovichej-chto-my-o-nih-znaem/
- ↑ https://baranovichy.by/goroda-pobratimi-ru
- ↑ http://enfaohn.hainan.gov.cn/wsbSR/wsbSC/index_m.html
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/haikou,341510
- ↑ https://www.karlskrona.se/kommun-och-politik/sa-arbetar-vi-med/internationellt-arbete/vanorter-och-natverk/
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/karlskrona,341501
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
- ↑ http://www.kotka.fi/tietoa_kotkasta/kansainvalinen_toiminta
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kotka,341498
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kristiansand,341499
- ↑ https://www.liepaja.lv/sadraudzibas-pilsetas/
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/liepaja,341507
- ↑ http://www.visitoruk.com/Plymouth/20th-century-T1342.html
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/plymouth,341488
- ↑ https://www.plymouthherald.co.uk/whats-on/whats-on-news/plymouths-twin-cities-charming-things-3667510
- ↑ https://www.gdynia.pl/bip/miasta-siostrzane,1760/seattle,341505
- ↑ http://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-21-sister-cities/gdynia
- ↑ https://www.seattle.gov/oir/sister-cities/seattles-sister-cities
- ↑ https://www.kiel.de/de/kiel_zukunft/kiel_international/Gdynia.php
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kilonia,341490
- ↑ а б https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane/wspolpraca-z-miastami-siostrzanymi,341487
- ↑ https://rustavi.gov.ge/page/45
- ↑ https://trojmiasto.wyborcza.pl/trojmiasto/7,35612,28392984,plac-przed-muzeum-miasta-gdyni-otrzymal-nazwe-wolnej-ukrainy.html
- ↑ https://zt-rada.gov.ua/?pages=15806
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/zhuhai-miasto-zaprzyjaznione,496862
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/zwiazek-wybrzeza-opalowego,341509
- ↑ https://bip.um.gdynia.pl/miasta-siostrzane,1760/kunda,341508
- ↑ my weather2. Weather 2. Процитовано 31 березня 2015.
- ↑ Catastrophic collapses of architectural structures in Poland — SkyscraperCity(англ.)
- ↑ Historia lotniska. Airport.Gdansk.pl. Gdańsk Lech Wałęsa Airport. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ About airport. Airport.Gdynia.pl. Port Lotniczy Gdynia-Kosakowo. Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
- ↑ Polish Pendolino launches 200 km/h operation. Railway Gazette International. 15 грудня 2014.
- ↑ Pendolino z Trójmiasta do Warszawy [Pendolino from Tri-city to Warsaw]. Trojmiasto.pl (пол.). 30 липня 2013.
Посилання[ред. | ред. код]
- Гдиня // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гдиня
- Gdynia city website
- Gdynia Portal (pl)
- Marina in Gdynia
- Maritime School
- Seattle sister city of Gdynia
- Maps, photos, albums and more than 200 postcards from Gotenhafen (1939—1945)
- Open Directory Project — Gdynia
|
|
|