Есцет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ß
Łacińska litera ẞ.PNG
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові
і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ð,ð Ď,ď Đ,đ È É Ê
Ë Ē Ė Ę Ě Ə Ĝ
Ğ Ġ Ģ Ĥ Ħ Ì Í
Î Ï Ī Į İ,i I,ı IJ
Ĵ Ķ Ǩ Ƙ Ļ
Ł Ĺ Ľ Ŀ Ñ Ń Ņ
Ň Ɲ Ƞ Ŋ Ò Ó
Ô Õ Ö Ø Ő Œ Ơ
Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ ß
ſ Ś Ŝ Ş Š Þ Ţ
Ť Ŧ Ⱦ Ƭ Ʈ Ù
Ú Û Ü Ū Ŭ Ů Ű
Ų Ư Ŵ Ý Ŷ
Ÿ Ɏ Ƴ Ƶ Ȥ
Ź Ż Ž        

Знак ß (есцет нім. Eszett) — буква-лігатура в німецькій мові, яка позначає звук s і довге звучання попередньої голосної. До реформи 1996 року знак ß застосовувався також після коротких голосних на кінці слів і перед приголосними, при цьому зберігався при утворенні складних слів. В результаті реформи було обмежено вживання букви ß (есцет), яка стала використовуватися тільки після дифтонгів і довгих голосних (Stoß, saß, beißen), але після коротких голосних там, де спочатку писалася ß, тепер пишеться подвоєна ss (наприклад, серед найпоширеніших прикладів модальне дієслово müssen і союз dass). На сьогодні використовується лише в німецькій мові, хоча до XIX століття більш-менш регулярно застосовувалася практично у всіх середньовічних європейських мовах латинської основи, особливо в курсиві.

У німецьких словниках при упорядкуванні за алфавітом знак ß зазвичай прирівнюється до ss.

Походження[ред.ред. код]

Szlig.svg

Джерела[ред.ред. код]