Какаура Ібі I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Какаура Ібі I
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 2100 до н. е., 
VIII династія
Попередник Неферкамін II Ану
Наступник Неферкаура
Тронне ім'я (преномен)qA kA ra
Ка-ка-Ра
«Піднесена Ка (душа) Ра»
M23L2
Hiero Ca1.svg
N5A28D28
Hiero Ca2.svg
Власне ім'я (номен)ibi
.
"Серце моє"
G39N5
 
Hiero Ca1.svg
iD58i
Hiero Ca2.svg





Какаура Ібі I — давньоєгипетський фараон з VIII династії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Коли він правив, точно не встановлено. Якщо виходити з даних Абідоського списку, то він, скоріше всього, належав до останніх царів VIII династії. Його правління було нетривалим, вірогідно, його влада поширювалась уже не на весь Єгипет.

Піраміда Какаури Ібі I

Від першого року його правління зберігся напис про супроводження конвоєм з 200 воїнів каравану та 200 робітників до каменоломень Ваді-Хаммамата, куди Ібі їх відрядив для доставки каменів для його статуй та піраміди.

Його піраміда в Саккарі (близько 31,5 × 31,5 м та заввишки близько 21 м) була найменшою царською пірамідою в Єгипті, до того ж її було збудовано з погано оброблених кам'яних блоків і так поспіхом і недбало, що нині вона мало чим уже нагадує піраміду, більше схожа на піщаний кратер, що височіє не більше ніж на 3 м. Неможливо розібратись і в уламках будівель, що до неї долучаються.

На вапнякових блоках з основи піраміди було знайдено значну кількість грубо виконаних червоною фарбою написів «Вождь лівійців». Зміст тих написів, однак, залишається незрозумілим. Підземна частина піраміди складалась із коридору, поховальної камери та сердабу. Стіни поховальної камери первинно були вкриті текстами. На підставі тих текстів було визначено, що піраміда належить правителю Какаурі Ібі. Вона була останньою пірамідою, збудованою в Саккарі.

Відповідно до Туринського папірусу фараон Ібі правив 4 роки та 2 місяці.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Авдиев В. И.: Военная история древнего Египта
  • Эрлихман В. В.: Правители мира
  • Jequier, Gustave, La Pyramide d'Aba, Fouilles Saqq., 1935
  • Von Beckerath, J., Handbuch Der Aegyptischen Koenigsnamen, MAeS 20, 1984