Архелай (цар Єгипту)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архелай
Народився 1 тисячоліття до н. е.
Помер 55 до н. е.
Діяльність монарх, священник
Титул Фараон
Батько Архелай
У шлюбі з Береніка IV[1][2]
Діти Архелай Каппадокійський і Archelausd

Архелай (грец. Ἀρχέλαος) — був верховним жерцем міста Комана в Каппадокії. Керував Єгиптом у 56 році до н. е.[3]

Історія сім'ї[ред. | ред. код]

Архелай був Каппадокійським грецьким дворянином, можливо, македонського походження. Він був першим сином і тезкою понтійського високопоставленого генерала Архелая, який брав участь у Мітрідатових війнах[4], а його брат Діоген був Понтійським солдатом, який служив в армії царя Мітрідата VI Понтійського[5]. Його дядько Неоптолемес був видатним понтійським генералом[4]. Мати царя не відома[3]. Архелай був нащадком короля Мітрідата VI Понтійського. Відповідно до повідомлень Страбона Архелай був сином Мітрідата VI Понтійського[3], проте це маловірогідно[6]. Хронологічно, Архелай міг бути онуком по материнській лінії понтійського царя; його батько, улюблений генерал Мітрідата VI, міг бути одружений з однією з дочок Мітрідата VI[6]. Існує можливість того, що мати Архелая могла бути понтійською принцесою, однією з дочок, народженою від наложниці Мітрідата VI.

Правління[ред. | ред. код]

63 року до н. е. римський тріумвір, генерал Помпей, призначив Архелая верховним жерцем Комани в Каппадокії[7]. Коли Помпей звів його у сан жерця римської богині війни — Беллони. Сан жерця богині у Команах давав владу Архелаю.

Архелай керував храмом, при якому було близько 6000 рабів, проте він не мав права їх продавати[8]. Жрець збирав значні доходи з прилеглої території[9]. Коли Архелай вже був жерцем, він одружився з невідомою грецькою жінкою, відомо, що вона померла 56 року до н. е. Вони мали двох дітей: одного сина назвали Архелай, ім'я дочки невідоме[10].

56 року до н. е. проконсул Сирії Авл Габіній готувався до парфянської війни, й Архелай вирушив до Сирії, щоб запропонувати свою допомогу Габінію. Коли Архелай готувався до подорожі, Єгипетська цариця Береніка IV з династії Птолемеїв вирішила вийти заміж за принца царської крові[7].

Друге одруження[ред. | ред. код]

Влітку 56 року до н. е. Архелай приїхав до Александрії, щоб запропонувати шлюб Береніці IV, стверджуючи, що він син Мітрідата VI[7]. Архелай подарував Береніці особисті дарунки та засвідчив свої військові можливості, щоб стати до шлюбу з нею. Пізніше Архелай і Береніка одружились. То був другий шлюб для обох[3]. Можливо, Береніка зробила Архелая регентом і могла дати йому титул «фараона»[3][7]. Існує папірус, який може бути датований періодом співправління Архелая й Береніки IV[3].

Війна і смерть[ред. | ред. код]

Римський сенат не дозволив Архелаю брати участь у Парфянській війні. Архелай залишив Габінія таємно або дав йому хабаря, щоб він допоміг Архелаю одружитись з Беренікою IV. У той же час Габіній отримував хабара від батька Береніки IV — Птолемея XII, щоб допомогти йому зайняти єгипетський трон[7].

Архелай пробув чоловіком Береніки IV тільки шість місяців, Габіній дотримався обіцянки, даної Птолемею XII. У січні-лютому 55 року до н. е. Птолемей XII пішов на Єгипет з армією, щоб забрати його трон. У битві Архелай загинув. Береніка IV та її дочка від першого шлюбу були страчені. Римський тріумвір Марк Антоній, який був другом сім'ї Архелая, знайшов його тіло та поховав його як царя[7].

Його син став його наступником як верховний жрець і правитель у Комнах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архелай // Энциклопедический словарь Гранат — 7 — Александр Наумович Гранат, 1910. — Т. 3.
  2. Архелай // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. II. — С. 221.
  3. а б в г д е Berenice IV (footnote 19). Tyndale House. 2010. Процитовано 1 March 2011. 
  4. а б Dueck, Daniela; Lindsay, Hugh; Pothecary, Sarah (2006). Strabo’s cultural geography: The making of a kolossourgia. Cambridge University Press. с. 208–9. ISBN 0-521-85306-0. 
  5. Temporani, Hildegard; Haase, Wolfgang (1980). [1] Aufstieg und Niedergang der römischen Welt: Geschichte und Kultur Roms im spiegel der neueren Forschung [Rise and Decline of the Roman World]]. Walter de Gruyter. с. 1152. ISBN 3-11-008015-X. 
  6. а б Mayor, Adrienne (2009). The Poison King: The life and legend of Mithradates, Rome’s deadliest enemy. Princeton University Press. с. 114. ISBN 0-691-12683-6. 
  7. а б в г д е Archelaus, No. 2. Ancient Library. Процитовано 1 March 2011. 
  8. Dueck, Strabo's cultural geography: The making of a kolossourgia, стор. 157
  9. Temporini, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt: Geschichte und Kultur Roms im spiegel der neueren Forschung, стор. 1149
  10. Archelaus, No. 2 & 3. Ancient Library. Процитовано 1 March 2011.